Блог | Ізраїль воював з Хезболлою лише дві години

Ситуація на кордоні між Ізраїлем і Ліваном напередодні знову загострилася.

Бойовики Хезболли 1 вересня випустили протитанкову ракету по автомобілю ізраїльської армії в прикордонній зоні. ЦАХАЛ - армія Ізраїлю, відповів. Сторони обмінялися ударами, армія приведена в підвищену бойову готовність, але бойові дії подальшого продовження не отримали.

Про причини виникнення інциденту і його наслідки OBOZREVATEL розповів професор політичних наук Університету Бар-Ілан і Університету Аріель в Самарії Зєев Ханін.

В Ізраїлі після вчорашнього інциденту почали жартувати: якщо в середні віки війни були столітні, в минулому столітті - 6-й денні, то зараз перейшли до двогодинних.

Так що з приводу подій 1 вересня на півночі Ізраїлю, на кордоні з Ліваном, є три версії.

Версія перша - змусити противника грати за своїми правилами.

В рамках оборонної доктрини команди прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху стоїть завдання приборкати Іран - це головне завдання регіонального і в якомусь сенсі глобального порядку, всі інші театри військових дій не так актуальні. Тому потрібно мобілізувати дипломатичний тиск на Іран і ліквідувати проіранськи анклави (і їх проксі) в тих місцях, де вони можуть створювати загрози безпеці. По-перше, це Сирія. А по-друге, до списку вже де-факто підключився і Ліван - оскільки там уряд перейшов під контроль Хезболли (і того ж Ірану), там почали будувати підприємства з виготовлення високоточних ракет.

При цьому, і раніше було відомо - наступна війна буде не сирійською або третьою ліванською, вона буде т.зв. "Північною" - де все в одному пакеті.

Оборонна доктрина Ізраїлю визначає, що противником є навіть не стільки військове крило Хезболли, скільки уряд Лівану - яке хоч і знаходиться під зовнішнім контролем, але саме воно відповідає за все, що діється на його території і з його території.

Читайте: Палестина завдала нового ракетного удару по Ізраїлю: з'явилося відео

Виходячи з цього ізраїльська авіація проводить свої операції на півночі, вони узгоджені зі США і Росією (росіяни протестують, але вважають за краще не втручатися - Ізраїль давно попередив Путіна, що не допустить передачі озброєнь, яке змінює баланс сил). І в якийсь момент акція ізраїльських ВПС в Лівані стала занадто демонстративною (включаючи, можливу загибель якихось великих іранських чинів), щоб Хезболла змогла знову відмовчатися вже з повною втратою обличчя. Тому вона вдарила по території Ізраїлю, але акуратно - щоб не спровокувати Єрусалим на повноцінну війну: Хезболла війни не хоче, Ірану зараз війна теж не вигідна, Ассаду - нова війна теж не вигідна, Ізраїлю до деякого часу війна теж була не вигідна.

Тому ізраїльтяни зіграли в "піддавки", розігравши комбінацію: підставили санітарну машину, в якій нікого не було, Хезболла вистрілила по ній російським "Корнет"-ом. ЦАХАЛ розіграв спектакль з евакуацією поранених, яких навіть не подряпало. Далі кожен грає свою гру: Хезболла оголосила про свою перемогу, ізраїльтяни над ними посміялися.

Читайте: "Помираючі ожили": стало відомо про хитрощі військових Ізраїлю при атаці терористів

Друга версія - передвиборна. Ситуація навколо обстрілу могла бути частиною виборчої кампанії в Ізраїлі. Такий собі електоральний демарш, який збігся з тактичним сюжетом.

Справа в тому, що якщо з 2009 року було зрозуміло, хто в нашій країні прем'єр-міністр, то зараз абсолютно незрозуміло хто ним буде після виборів 17 вересня. Все вже дуже неочевидно.

Зараз порядок денний зосереджена на взаємовідносинах держави і релігії (т.зв. "релігійний диктат"). Чи не головним сюжетом дискусії стала ідея формування після виборів широкого світської ліберальної урядової коаліції, яка висунута лідером партії "Наш дім Ізраїль" Авгігдором Ліберманом, який по суті, і поставив сьогодні передвиборчий порядок денний. І для Нетаньяху це не просто важкий удар по репутації, це різкий злам правил гри, до чого він не звик за останні 10 років.

Основа пропагандистського пакета Нетаньяху у виборчій кампанії - його позиціонування як лідера глобального масштабу. Але потім виявилося, що цього недостатньо, щоб радикально відірватися від політичних конкурентів. Особливо, якщо додати сюди і невиразну політику на півдні, навколо Сектору Гази, то це серйозно знижує ефективність електоральної кампанії правлячої партії.

І тому в даній ситуації важливо перетягнути змістовну частину теми виборів в сферу регіональної політики і безпеки.

Читайте: Рішення з наслідками: чи перенесе Україна посольство в Єрусалим

Третя версія - зміна стратегії Ізраїлю до проблем на півночі країни.

Зараз до Сектору Гази - ще однієї проблемної території, застосовується наступна тактика: встановлені певні "червоні лінії", за які якщо не переходити, то Ізраїль буде реагувати стримано. Але при цьому завдання демонтувати там режим радикальних ісламістів не стоїть - тому що не зовсім зрозуміло, хто на наступний день візьме на себе відповідальність за ситуацію там.

На півночі ж застосовувалася інша тактика. Але оскільки ступінь регіональної невизначеності зростає, то вищезгадану модель Сектора Гази вирішили, мабуть, застосувати і на півночі: підтримувати "червоні лінії", на випади реагувати стримано, підтримувати статус-кво в регіоні.

Ця зміна стратегії могла виникнути внаслідок домовленостей, які складаються десь за лаштунками, на вершині світової політики. Про що ми дізнаємося хіба тільки після виборів 17 вересня, коли буде опубліковано "План Трампа".