Законопроєкти, ухвалені екокомітетом Ради, можуть використовуватися для шантажу (фото: 24 канал)
Законопроєкти про державний екоконтроль (№3091 та №3091-1) і законопроєкт про умови позапланових перевірок щодо захисту навколишнього середовища, які підготував Комітет з екологічної політики та природокористування Ради, можуть бути використані для шантажу промислових підприємств.
Таку думку під час круглого столу висловив народний депутат України Муса Магомедов.
"Ситуація, за якої можна прийти і зупинити виробництво з безперервним циклом, такі речі, якщо вони будуть прописані в законі, це обов'язково буде використовуватися з метою шантажу. Ми можемо намалювати гарний закон, але, якщо там ми залишаємо можливості для найжорстокішого тиску на бізнес без можливості опору з боку бізнесу, ми побудували не ту країну, про яку ми говоримо", – сказав Магомедов.
За його словами, пропоновані нововведення дозволятимуть екоінспекції на кілька днів зупиняти виробництво під приводом оцінки джерела викидів.
"Але справа в тому, що безліч виробництв, у яких не можна зупинити джерело, не зупинивши виробництво. Тому тут давайте уважно віднімемо всі ці речі і створимо закон, який не поховає існуючий бізнес, який замотивує", – зазначив нардеп.
Водночас він наголосив, що під час роботи на коксохімічному заводі він жодного разу не відмовляв екоінспеції у відвідуванні підприємства для проведення перевірок.
Нагадаємо, 30 липня 2020 Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування провів круглий стіл на тему державного екологічного контролю. Так, до обговорення надаються проєкти законів про державний екологічний контроль (рег. №3091 від 19.02.2020), про державний екологічний контроль (рег. №3091-1 від 05.03.2020), про основні принципи проведення позапланових заходів контролю в сфері охорони навколишнього природного середовища (реєстр. №3417 від 30.04.2020).
Раніше з критикою законопроєктів виступила ГС "Професійна асоціація екологів України". За словами експертів асоціації, ухвалення цього законопроєкту в короткостроковій перспективі дійсно може дещо поліпшити стан навколишнього середовища окремих аспектів, але шляхом повної зупинки і банкрутства підприємств. "Розуміючи спільну відповідальність за стан навколишнього середовища, ми не можемо, незважаючи на складний економічний для країни час, підтримувати відверто недосконалі законопроєкти, користь від яких сумнівна, а шкода – очевидна".