Подвійне громадянство, особливий статус Донбасу та друга мова: які можливості відкриває закон про референдум

Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про референдум, який реалізує конституційне право українців на волевиявлення. Народні депутати вже обговорюють перелік питань для голосування.

Зокрема йдеться про дозвіл на подвійне громадянство, послаблення у мовному питанні та особливий статус Донбасу, що може створювати ризики для національної безпеки. Які плюси та мінуси закладені у проєкті закону про референдум – з'ясовував OBOZREVATEL.

Чи є причини для хвилювання

Найбільша фракція парламенту "Слуга народу" вважає, що ні. Проєкт закону "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" був однією з передвиборчих обіцянок Зеленського. Як пояснила в коментарі OBOZREVATEL заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук, поданий документ не створює жодних ризиків, а прописує механізм проведення референдуму.

Після того, як у 2018 році Конституційний суд України визнав нелегітимним ухвалений у 2012 році закон "Про всеукраїнський референдум", проведення народного голосування в Україні заблоковане. Поданий законопроєкт має врегулювати це питання.

Зокрема, його створення пришвидшили через рішення президента винести на всеукраїнське голосування питання продажу сільськогосподарської землі іноземцям у рамках реформу ринку землі.

"Очевидно, що ми його не одразу винесемо, бо спочатку потрібно, аби сам ринок запустили, і люди побачили, як він працює, а це буде з липня 2021 року", – сказала Кравчук.

Друге – подвійне громадянство. "Єдине громадянство у нас прописане у першому розділі Конституції. Відповідно до поданого документу на референдумі може змінюватися лише три розділи Конституції – I, III, XIII", – пояснює нардепка.

Щойно законопроєкт опублікували на сайті Верховної Ради, найбільший інтерес викликав пункт, який дає можливість голосувати за зміну території України. Кравчук одразу наголошує, що це прописано у статті 73 третього розділу Конституції.

"Щодо територіальних питань, справді, питання про зміну території України вирішується виключно на загальнонаціональному референдумі. Але це фактично ратифікація міжнародних договорів, і у законі це прописано", – сказала вона.

Тому народна обраниця заспокоює, що цей пункт не означає можливого висунення на голосування питання про визнання Криму російським або ж відділення Донбасу від України. Кравчук нагадує, що на референдум не можна виносити те, що ставить під загрозу суверенітет і територіальну цілісність країни.

"Ще буде закон про місцевий референдум, і тут ми маємо бути особливо обережними. Робота над текстом ще не почалася, але нам треба буде уникнути будь-яких лазівок для прояву сепаратизму. Ось тут може бути більше ризиків", – каже нардепка.

З найгостріших питань, які також обговорювалося як можливі для винесення на референдум – надання особливого статусу Донбасу. Однак Кравчук зазначає, що влада вже озвучувала свою позицію з цієї теми і навідріз відмовилася від такого рішення.

"З цього, можливо, будуть винесені перехідний період, перехідне правосуддя чи послаблення щодо мовного питання. Але я це зараз теоретично кажу. Що точно не буде обговорюватися на референдумі, так це теми, які стоять за "червоною лінією", – заявила вона.

Проте її колега по фракції "Слуга народу" Максим Бужанський у коментарі OBOZREVATEL сказав, що питання Донбасу регламентується Мінськими домовленостями, але, якщо сторони дійдуть якогось рішення, його можна поставити на голосування.

"Ми ще не підійшли до того моменту, щоб питання статусу Донбасу виносити на референдум. Крім того, ми взяли на себе зобов'язання, і важко виносити те, що ми маємо робити і так. Інша річ, що можна попросити мандат у громадян України, якщо будуть ухвалені якісь рішення", – вважає нардеп.

Чи є все ж таки ризики для національної безпеки?

Опоненти вважають, що так, бо референдум як інструмент відкриває проросійським силам можливості для просування питань, які можуть загрожувати національній безпеці та інтересам України.

Наприклад, ексголова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський впевнений, що цілком можливо протягнути голосування за закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції. У разі "позитивного" результату це надасть можливість ОРДЛО застосовувати право вето на всі рішення парламенту, які так чи інакше стосуються діяльності окупованих регіонів. Таким чином, законотворча діяльність буде повністю паралізована.

"Парламент голосує законопроєкт про пенсійну реформу, він же стосується пенсіонерів тих територій. Або закон про бюджет, вони собі вирішать, що їм треба стільки-то грошей, і застосують право вето", – сказав Жебрівський OBOZREVATEL, додаючи, що у влади ОРДЛО буде більше повноважень, ніж у президента.

Друга небезпека – можливість виносити на голосування ті теми, які з політичних мотивів бояться ухвалювати народні депутати. Зокрема, під цілком справедливими гаслами, що воля народу вища за рішення влади, на референдумі можна вирішити проблему з подачею воду у Крим, що поставить під питання незаконність анексії півострову.

Третій ризик – голосування щодо подвійного громадянство, яке фактично легалізує російські паспорти на Донбасі та створить передумови для масової паспортизації громадян України з боку Угорщини, Румунії та Болгарії.

"Коли Резніков (віцепрем'єр та міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. – Ред.) показує російські паспорти представників ОРДЛО в ТКГ, а отже і неможливість їхнього перебування там, то референдум фактично легітимізує отримання російського паспорту представниками ОРДЛО. А потім, ми ж чудово знаємо політику РФ щодо захисту російськомовних", – заявив політик.

"Україна втратить контроль над прикордонними населеними пунктами, де жителі мають чи болгарське, чи угорське, чи румунське, чи російське коріння. Це ота повзуча федералізація, яку нам хочуть підсунути", – зазначив він.

Електронне голосування

Можливість проведення електронного голосування під час референдумів в Офісі президента називають "ключовою новацією". Щоправда, поки в країні не можуть проводити подібні голосування, для цього хочуть створити спеціальну "автоматизовану інформаційно-аналітичну систему".

А от співзасновник "Українського кіберальянсу" Андрій Баранович вважає це не найкращою ідеєю президента, більше того, вона може бути небезпечною для країни. Експерт нагадує, що подібні проєкти існували у Швейцарії, Франції, Фінляндії, Норвегії та Естонії. Крім останньої, усі відмовилися від віддаленого голосування через дуже високі ризики зламу системи.

"Всі ми пам'ятаємо, що Росія неодноразово втручалася у вибори та державну діяльність по всьому світу. І, зрозуміло, якщо закон набуде чинності, то я не виключаю такого варіанту, що РФ може втрутитися і підтасувати електронні результати на свою користь щодо Криму і Донбасу", – заявляє він OBOZREVATEL.

Кіберексперт зазначає, що "дірява" система стане великим полем можливостей для махінацій з результатами голосування на референдумах.

"Голосувати зможуть і ті, хто права голосу не має, зокрема і з Росії або з окупованих територій Донбасу і Криму. В електронну систему неможливо помістити спостерігача, і фахівці з інформаційної безпеки, програмісти та інші не зможуть 100% гарантувати, що система працює саме так, як задумано", – запевнив він.

До того ж, на відміну від децентралізованої традиційної системи голосування на виборчих дільницях, де можливість провести махінації на всіх точках майже неможлива, то дільниця для електронного голосування лише одна.

Як пояснює експерт із кібербезпеки, якщо знайдеться хоча б один фальшивий голос, то вибори будуть повністю скомпрометовані.

Отже, закон про референдум справді необхідний, щоб люди могли використати своє конституційне право брати участь в управлінні державними справами. Та з іншого боку документ може стати інструментом у руках певних сил задля дестабілізації ситуації в країні та ухвалення рішень, що суперечать принципам національної безпеки України.