Закон про олігархів суперечить Конституції та Європейській конвенції: юрист назвав 10 підстав для оскарження
Президент України Володимир Зеленський підписав 5 листопада так званий закон про олігархів. Директор програми Право Українського інституту майбутнього, адвокат Олександр Чебаненко звернув увагу на те, що документ суперечить і Конституції України, і Європейській конвенції із захисту прав людини.
Про це він пише у блозі на Цензор.Нет. Юрист також назвав десять підстав для оскарження закону у Конституційному Суді України.
За словами Чебаненка, у законі є лише формальне запозичення одного з багатьох елементів законодавчого регулювання лобіювання та лобістської діяльності – це оприлюднення інформації про лобістський контракт. Водночас у ньому міститься ціла низка ознак неконституційності, а також ручного управління у сфері, що потребує системного підходу.
Низка положень не відповідає ознакам юридичної визначеності, які є частиною принципу верховенства права, що є обов'язковим, згідно зі статтею 8 Конституції.
Закон фактично встановлює можливість притягнення держслужбовців до відповідальності за порушення обов'язку подавати декларації про контакти. За ті ж дії чиновникам загрожує відповідальність і за законом "Про запобігання корупції".
"Може мати місце подвійна відповідальність одного виду, що є порушенням гарантій, встановлених першою частиною статті 61 Конституції, згідно з якою ніхто не може бути притягнутий двічі до відповідальності одного виду за те саме правопорушення", – пояснив юрист.
Закон наділяє Раду національної безпеки та оборони правом притягувати осіб до відповідальності, що не відповідає статті 107 Конституції. Відповідно до неї РНБО – це координаційний орган, який координує та контролює діяльність органів виконавчої влади без додаткових повноважень.
У законі немає чітко визначеного порядку ухвалення рішення про визнання особи олігархом, а це також суперечить вищезгаданому принципу юридичної визначеності та є складовою верховенства права. Крім того, у законі немає запобіжника проти свавілля державного органу.
Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам чи органам. Закон передбачає суперечливі статті 106 Конституції моменти: видання указу про набуття чинності рішення РНБО про фактичне визнання особи олігархом і фактичну передачу повноважень президента іншим особам або органам.
Внесення громадян до реєстру олігархів, виходячи з їхнього високого рівня матеріального забезпечення, є обмеженням їхніх прав та свобод, а також суперечить статті 24 Конституції.
Заборона олігархам робити внески із власних коштів на підтримку політичних партій є обмеженням їхнього права власника щодо розпорядження своїм майном. Це суперечить статті 41 Конституції.
Крім того, фундаментальне право власності гарантоване статтею 1 (захист власності) Протоколу №1 Європейської конвенції.
Заборона робити внески на підтримку партій суперечить статті 15 Конституції, яка гарантує свободу політичної діяльності, якщо вона не заборонена Основним законом та законами України, а також пунктом 8 статті 8 закону "Про політичні партії в Україні".
Крім того, частина перша статті 36 Конституції передбачає обмеження права громадянина на свободу об'єднання в політичні партії лише у випадках тільки на користь національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав та свобод інших людей. А змістовного обґрунтування зазначених обмежень прав особи у законі немає.
Закон пропонує заборонити участь олігархів у приватизації державного та комунального майна, але це порушує статтю 13 Конституції, яка забезпечує захист усіх суб'єктів права власності та господарювання, а всі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Також це суперечить статті 41 Конституції про право розпоряджатися своїм майном.
Норма закону, згідно з якою на особу, внесену до реєстру олігархів, накладаються обмеження, у разі явного перевищення повноважень президента відповідає ознакам позбавлення та звуження прав і свобод у неконституційний спосіб.
Усе це, вважає юрист, створює передумови для можливого оскарження закону та підзаконних актів, ухвалених на виконання закону.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в ухваленому Верховною Радою законі "Про олігархів" знайшли взаємовиключні правки. Одна норма свідчила, що людина визнається олігархом рішенням Ради національної безпеки та оборони, а друга – Національного агентства із запобігання корупції.