Захід не конкретизує санкції проти Росії, щоб вона не могла підготуватись – ЗМІ
США та їхні союзники не конкретизують, які саме інструменти будуть задіяні проти Російської Федерації у разі повномасштабної агресії проти України, щоб не дати Кремлю можливість підготуватися. Відомо лише те, що це буде суміш жорстких економічних санкцій.
Напередодні майбутньої зустрічі НАТО-РФ Північноатлантичний альянс має переваги для тиску на Кремль. Про це американському телеканалу CNN повідомили неназвані офіційні представники країн-членів НАТО.
У середу, 12 січня, представники 30 держав-членів НАТО та Російської Федерації зустрінуться у Брюсселі, передусім для обговорення нещодавнього нарощування військової присутності російських військ на кордоні між Росією та Україною. Американські та російські дипломати провели зустріч й у понеділок, 10 січня, у Женеві, щоб також обговорити кризу.
Нещодавня ескалація напруженості викликала побоювання повторення сценарію 2014 року, коли Росія окупувала Чорноморський півострів Крим та вторглася на схід України. Той факт, що Росія змогла це зробити і вийшла сухою з води, викликали багаторічні серйозні розмови в політичних колах про роль Заходу і про те, чи він здатний протистояти Росії.
Після цього відносини між Заходом та Росією так і не відновилися – натомість вони майже досягли мінімуму часів холодної війни. Рада Росія-НАТО, заснована у 2002 році як дискусія з питань співпраці між Заходом та Росією, не збиралася більше двох років.
Хоча кілька офіційних осіб НАТО заявили CNN, що, на їхню думку, той факт, що Росія, нарешті, погодилася зустрітися, є серйозною поступкою та ознакою того, що дипломатія може призвести до деескалації, вони також побоюються, що все більш вороже настроєний Кремль може піти на несумлінні зустрічі.
Лише минулого місяця Москва опублікувала два проєкти угод, у яких викладаються її вимоги щодо розрядки напруженості на кордоні з Україною. Ці вимоги включають відкат розгортання НАТО в Східній Європі до певного моменту в 1990-х роках, а це означає, що багато країн, які є сусідами з Росією і які перебували під контролем Радянського Союзу, будуть менш захищені альянсом. Це поряд із обіцянкою НАТО не розширюватися далі на схід є неприйнятною вимогою для альянсу.
Джерела в НАТО кажуть, що ці вимоги можуть бути "навмисно безглуздими, щоб змусити відмовитися від таких речей, як прийом нових членів НАТО, зокрема таких країн, як Україна та Фінляндія", або можуть бути просто "виставою, яка дозволяє російським офіційним особам говорити, що вони намагалися вести переговори, щоб виправдати ескалацію перед своїми громадянами".
За словами офіційних представників членів НАТО, середа – це можливість для Альянсу викласти тверду та єдину позицію: якщо Росія справді нагнітатиме напруженість, вона зіткнеться із "серйозними економічними наслідками. НАТО використовуватиме інструменти, які не були розгорнуті у 2014 році".
Офіційні особи, які говорили з CNN, не повідомили, що це будуть за інструменти, тому що "позначення їх дало б Росії можливість підготуватися до них", проте відомо, що це буде суміш жорстких економічних санкцій.
Журналісти зазначають, хоча останніми роками Захід ввів санкції проти Росії за різні провини Кремля, але вони могли б піти ще далі.
Тому якщо всі союзники НАТО на майбутній зустрічі будуть говорити про одне й те ж, це може стати найсильнішим сигналом у критичний момент. Поки президент РФ Володимир Путін знову намагається випробувати удачу, Захід має можливість сказати в офіційній дипломатичній обстановці, що в нього скінчилося терпіння.
Очевидно, що переговори будуть напруженими і вирішення української кризи буде непростим. За словами аналітиків, Путін може бути найбільш небезпечним, коли його заганяють у кут, і зараз він залагоджує численні зовнішньополітичні кризи після того, як російські війська були перекинуті до сусіднього Казахстану для придушення заворушень після насильницьких антиурядових протестів.
Нагадаємо, у Північноатлантичному альянсі (NATO) допускають компроміси щодо низки питань безпеки в переговорах із Російською Федерацією. Хоча розуміють, що їх не досягти за одну зустріч.
Зі свого боку в Міністерстві закордонних справ Росії визнали, що НАТО, найімовірніше, не дасть країні так званих гарантій безпеки. Там також заявили, що Північноатлантичному альянсу потрібно "збирати манатки та повертатися на рубежі 1997 року".
У понеділок, 10 січня, у Женеві проходить зустріч делегацій Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки, яка присвячена питанню "гарантій безпеки" та діяльності НАТО. Напередодні представники країн провели бесіду у вузькому колі, на якій представники РФ передбачили складні переговори.
Зокрема, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков та інші російські офіційні особи більше двох годин розмовляли з головою американської делегації, заступницею держсекретаря США Венді Шерман.
Варто зазначити, що на зустрічі безпосередньо обговорюватиметься питання України. Особливу увагу делегації обіцяли приділити проблемі накопичення військ РФ на російсько-українському кордоні та обговоренню плану вступу України до НАТО.
Примітно, що кілька тижнів тому генсек НАТО Єнс Столтенберг виступив проти проведення конференції для обговорення з РФ "розділу зон впливу". Також наприкінці грудня він говорив, що Альянс ніколи не піде на компроміс ні щодо безпеки своїх союзників, ні щодо права кожної країни, включаючи Україну, вирішувати власну долю.
Зі свого боку глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що якщо НАТО і США своєчасно не відреагують на запропоновані Росією "гарантії безпеки", вона буде змушена вжити необхідних заходів, щоб усунути загрози у свій бік. Чиновник наголосив на важливості участі в переговорах американських військових та спрямованості пропозицій на створення нової системи домовленостей із Заходом у сфері безпеки.
Також повідомлялося, що в НАТО скептично налаштовані на те, що Російська Федерація насправді хоче проводити предметні переговори та шукати шлях до деескалації. Водночас в Альянсі сподіваються, що зрештою Москва все ж таки обере шлях дипломатії та мирного вирішення проблем.
У Північноатлантичному альянсі не виключили ймовірність нового військового конфлікту в Європі через питання щодо України.