Весь український народ визнали злочинцями - польський політик
1 лютого Сенат Польщі ухвалив закон про Інститут національної пам'яті, в якому, зокрема, згадано українських націоналістів, Волинську трагедію і "Східна Малопольщу". 6 лютого документ підписав президент Анджей Дуда.
Закон викликав чималий резонанс не лише в Україні, але і в кількох інших країнах. Так, Держдеп США заявив про стурбованість через можливі наслідки його ухвалення, в парламенті Ізраїлю анонсували розгляд питання про прирівнювання закону до заперечення Голокосту, а в Кремлі пообіцяли уважно вивчити документ, оскільки давно цікавляться злочинами "українських націоналістів" - минулих і нинішніх.
Основні зауваження України до документа такі: закон необ'єктивний і категорично неприйнятний; Польща намагається зобразити українців виключно як злочинних націоналістів і колабораціоністів Третього рейху, а також де-факто заявляє про територіальні претензії до України. 6 лютого Верховна Рада схвалила проект постанови про Заяву в зв'язку з прийняттям Сеймом і Сенатом Польщі цього закону.
В даний час неоднозначний документ відправлено на розгляд Конституційного суду Польщі.
З проханням поділитися своєю думкою про це і більш ранні неоднозначні рішення Варшави, про конфлікт між двома країнами - уявний чи реальний, а також про перспективи двосторонніх відносин "Обозреватель" звернувся до польського політика, депутата Сейму Польщі кількох скликань, журналіста Мирослава Чеха.
- Почнемо з того, що це не заперечення злочинів Бандери. В Україні абсолютно помилкова інтерпретація цього закону, що нібито мова йде про заборону "бандерівської" ідеології. Це не так. У законі йдеться про заперечення злочинів українських націоналістів. Тобто для початку слід визначитися з термінами - що значить "українські націоналісти", зокрема в 1925-1950 роки.
Але цей закон, перш за все, не відповідає основним правилам законодавства. Наприклад, в ньому неправильно введені строки, він неправильно введений в польську конституційну систему, про що говорили самі представники влади, а також критики закону.
Читайте: "Треба відкликати посла": в Раді звинуватили Польщу в геноциді українців
Зрозуміло, це недружній крок по відношенню до української держави і української меншини в Польщі, оскільки українці зізнаються колективними злочинцями. Тим самим він порушує елементарні права українців - громадян Польщі.
- Ви пам'ятаєте про те, що державна судноплавна компанія Польщі планувала назвати два нових корабля "Львів" і "Тернопіль" - з ностальгічних міркувань, як пояснили в компанії. У законі, про який ми говоримо, Галичина позначається як "Східна Малопольща". На вашу думку, чи повинна Україна турбуватися з цього приводу, або йдеться всього лише про історичний контекст і не більше?
- На сьогоднішній день це історичний контекст, який, звісно, впливає і на сучасні відносини. У законодавстві країни не повинна вживатися термінологія, яка вже 70 років не має ніяких підстав.
Хочу нагадати, що та частина закону, що стосується відносин з Україною і з українцями, була написана за спротиву Міністерства юстиції Польщі. Коли в Сенаті обговорювали цей проект, представник Міністерства заявив, що вони не підтримують введення цієї частини. Тобто в польському уряді є розуміння того, що закон написаний абсолютно неграмотно, що він може порушувати права національних меншин і псує відносини з Україною.
Думаю, на етапі роботи з законом в Конституційному суді всі ці зауваження повинні бути враховані. Як я розумію, така ж позиція українського МЗС і в цілому української держави.
- У коментарі "Обозревателю" екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко в контексті цього закону зауважив, що Польщі слід приділяти більшу увагу зовнішнім загрозам, а не питанням історії. Зокрема, він нагадав про загрозу, що виходить від Росії. На вашу думку, чи можна сьогодні вважати Україну стратегічним партнером Польщі, в тому числі у протидії агресії РФ?
- Україна повинна була б бути для Польщі стратегічним партнером. Не потрібно мати велику мудрість або політичну грамотність, щоб зрозуміти: інтерес польської держави в тому, щоб існувала незалежна українська держава, яка протистоїть агресивній політиці Москви, військової агресії, яка намагається зруйнувати єдність Європейського Союзу, євроатлантичної спільноти, яка ігнорує виборчий процес в цілому ряді країн і так далі. Все це зрозуміло.
Читайте: Польща узаконила територіальні претензії до України: у Раді відреагували
Але будемо говорити інакше. Тези, закладені в законі про Інститут національної пам'яті, в якому присутнє визнання всього українського народу як злочинців і засудження прагнення України до державної незалежності - це повернення до комуністичних часів. Комуністична влада Польщі застосовувала точно таку термінологію - один в один.
Тому слід поставити запитання: що сталося, чому сьогоднішня польська влада використовує ту ж термінологію щодо українців, щодо української меншини в Польщі, щодо України в цілому, що і комуністична польська держава, яка була сателітом Радянського Союзу і, відповідно, Москви.