В Україні знайшли монографію Медведчука: критикував "руку Москви" і звеличував націдею
У голови політичної ради "Опозиційної платформи – За життя" Віктора Медведчука знайшли суперечливу монографію, яку він написав ще в 1997 році. Тоді в ній нині лідер ОПЗЖ, якого за підозрою в державній зраді відправили під домашній арешт, критикував політику Кремля, а також підносив значення національної ідеї в Україні.
Цієї роботи немає у відкритому доступі в мережі чи бібліотеці ім. Вернадського, повідомляє рух ЧЕСНО. Активісти виявили лиш монографію, створену на основі дисертації до 25-ї річниці Дня Конституції України, в домашній бібліотеці випускника Києво-Могилянської академії та одного з адвокатів.
Монографія має назву "Сучасна українська національна ідея і питання державотворення". Вона вийшла в світ після того, як Медведчук захистив наукову роботу на звання доктора юридичних наук у 1997-му. Зокрема, у видавництві "Україна", тираж становив 3000 екземплярів. У ній автор, подаючи себе за українського державника й патріота, обґрунтовує необхідність пошуку націдеї та її засади.
"Коли читаєш монографію, то складається враження, що це праця ледь не українського патріота-державника, який оперує пафосними епітетами, порівнює теоретичні концепції і шукає найкращий варіант для національної ідеї України… Здається, що у видавництві випадково переплутали авторів або сам Медведчук не читав тексту своєї наукової роботи. Вона зовсім не відповідає політичній кар'єрі, вчинкам та позиції проросійського політика", – прокоментував парламентський аналітик ЧЕСНО Олександр Саліженко.
Зазначається, що в роботі нині опозиційний політик апелював до творів українських письменників Олеся Гончара, Івана Дзюби, Ліни Костенко й інших відомих митців – пояснював, мовляв, в Україні духовне життя за змістом і суттю не вкладалося в шаблони "московських кремлівських стандартів". Водночас, згадуючи дисидента Дзюбу, скромно замовчував Василя Стуса, чиїм адвокатом був і проти волі підсудного визнав його провину.
"Медведчук зразка 1997 року обґрунтовує логічність занепаду СРСР, критикує економічну модель СРСР, мілітаризацію економіки і тішиться, що розпад СРСР для України відбувся у цілому мирно", – йдеться у матеріалі розслідувачів.
Однією з причин економічної кризи в Україні автор роботи називав зовнішню – "великодержавні амбіції правителів Росії", а по суті "руку Москви".
Розслідувачі навели дві цитати з монографії, за які Медведчук-адвокат у 1980-му визнав би провину в антирадянській агітації Медведчука-"науковця" з 1997-го.
Цитата про критику народовладдя в СРСР:
"За радянських часів, наприклад, багато було розмов про народовладдя, участь народу в управлінні справами держави та суспільства. Насправді ж усі ці гасла носили штучний характер і не знаходили свого втілення у суспільному житті" (с. 9).
Цитата "про фальш партійної моралі":
"Найбільш відомим для нас був "Моральний кодекс будівника комунізму", складений у "розвиненому соціалістичному суспільстві", який поряд з іншим встановлював і дійсно високі загальнолюдські моральні норми. На жаль, вони були лише пропагандистським гаслом, бо саме ті, хто цей кодекс проголошував, аж ніяк з його настановами та вимогами не рахувалися" (с. 39).
Що цікаво, сам автор у монографії майже не рахувався із тезами, які наводив щодо своєї національної ідеї. Зокрема, щодо української мови в роботі він стає на її захист.
"У народі, передусім серед сільського населення, українська мова завжди була основною; по-друге, навіть за радянських часів найбільш рішучі представники української інтелігенції, у тому числі й відомі політичні діячі, постійно робили спроби розширити застосування української мови у суспільному житті. Одне слово, боротьба за мову йшла весь час, і це робить честь представникам української інтелігенції", – писав Медведчук.
Як відомо, коли Медведчук вів справу українських дисидентів, то послуговувався російською мовою, так само неодноразово виступав за гарантування статусу цій мові в Україні.
Також Медведчук, який згодом запровадив темники для ЗМІ, в своїй науковій роботі виступав "за вільний обмін думками в суспільстві".
"Буде дуже здивованою і українська письменниця Оксана Забужко, адже через працю Миколи Рябчука "Від "Малоросії" до "Індоєвропи": українські автостереотипи", Медведчук послуговується терміном О.Забужко – феномен "національної непритомності". Але водночас полемізує з Рябчуком, який вважає, що український народ ще не пройшов шлях націєтворення і застряг десь у часах гетьманщини. Він бере на себе роль адвоката українського народу й зауважує, що якби Рябчук мав рацію і народ не пройшов шлях націєтворення, то Україна б не здобула державної незалежності", – зауважили ті, хто ознайомився із роботою нинішнього лідера ОПЗЖ.
Вони додали, мовляв, мають сумніви щодо того, що саме Медведчук був автором всієї монографії. Підкреслюється, що перші три глави "мають вигляд скомпільованого тексту", а четвертий написаний цілісніше. Останній же розділ більшою мірою стосується не національної ідеї, а принципів державотворення й розподілу гілок влади в Україні того часу.
Також наголошується, що автор часто апелює до класиків, проте більшість таких посилань у монографії зроблені не на першоджерела, а на хрестоматії й статті в енциклопедії. А ще у роботі знайшли багато повторень із підручника з етно державознавства доктора філософських наук Юрія Римаренка.
Як повідомляв OBOZREVATEL, секретар РНБО Олексій Данілов запевнив, що Віктор Медведчук досі перебуває під санкціями, введеними указом президента України. За його словами, обмеження щодо політика діють у повному обсязі.