В Україні відмовляються від російської мови: хто на черзі
На тлі прийняття у першому читанні закону про українську мову великі міста країни відмовляються від регіональної російської, а у Верховній Раді міркують про поступове збільшення квот для вітчизняних друкованих видань.
Як Україна відходить від російської і чи буде від цього ефект — з'ясовував OBOZREVATEL.
Без російської в регіонах
На початку жовтня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект про українську мову. Закон вносить зміни, українізує всі ключові сфери життєдіяльності: судову систему, державну службу, освіту, ЗМІ, кінематограф, рекламу і культуру.
Нова ініціатива покликана замінити скандальний "закон Колєсніченка-Ківалова". Він передбачав, що якщо кількість носіїв регіональної мови на певній території становить не менше 10% від загальної чисельності населення, ця мова може використовуватися в роботі місцевих органів самоврядування та офіційному документообігу на рівні з державною.
У період дії закону з 2012 до 2018 року статус регіональної російської ввели у 9 областях — Херсонській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській, Миколаївській, Одеській, а також у Севастополі та АР Крим.
Читайте: Мовний інспектор і штрафи: Рада готує повальну українізацію
При цьому у лютому 2014 року, коли Верховна Рада спробувала скасувати закон, органи місцевого самоврядування самостійно почали скасовувати статус регіональної. Мав успіх у цьому питанні Херсон. Так, 20 жовтня, місцева міська рада скасувала рішення своїх попередників про надання російській мові статусу регіональної.
Відібрали статус російської і у Миколаєві. Щоправда, в цьому випадку рішення було прийняте окружним адміністративним судом. Там визнали рішення про введення регіональної російської ще у 2012 році протиправним. Через анексію Криму та окупацію Луганська і Донецька в Україні залишилося лише кілька областей з номінальним статусом російської, це — Харківська, Одеська та Запорізька області.
За інформацією OBOZREVATEL, на рівні місцевої влади цих регіонів питання про скасування статусу російської не піднімається.
"Рішення про скасування російської мови як регіональної Одеською міською радою не приймалося. Це досить гостре питання для одеситів. Раніше і чиновники, і депутати говорили російською мовою. Засідання виконкому та міської ради проводились російською. Робоча документація чиновників швидше велася українською мовою, але інформація на офіційному сайті мерії (зокрема проекти рішень сесії) публікувалися російською мовою. Звісно, офіційний сайт має як російську, так і українську версії, але більшою популярністю користується російська", — пояснила OBOZREVATEL одеський журналіст Валерія Шаповалова.
Дивіться відео на тему
У Харківській і Запорізькій областях ситуація аналогічна.
"Ні, таке питання не піднімається. Про це навіть не чула", — розповіла у коментарі OBOZREVATEL один з депутатів Харківської міської ради.
При цьому в Україні набирає популярність практика заборони публічного використання російськомовного культурного продукту. Раніше таке рішення ухвалила Львівська обласна рада, заборонивши використовувати російський контент до повної деокупаціі території. Їх підтримали житомирські депутати, які ввели мораторій на використання російського культурного продукту, а також розпорядилися провести систематичні роз'яснювальні роботи для фізичних і юридичних осіб.
Нові квоти на ЗМІ
Ще одне нововведення проекту про українську мову — квотування телеканалів, новинних інтернет-ресурсів та друкованих видань. Їх переводитимуть на державну мову. Якщо по онлайн-медіа, а також телебаченню зміни не дуже "вдарять", то друковані ЗМІ вже готуються до збитків. Власники видань побоюються, що швидкий перехід на український контент може зменшити кількість читачів.
Читайте: День Незалежності перенесуть? Що задумали у Раді і навіщо
Саме тому у Верховній Раді міркують про внесення змін до профільного закону. Як заявила глава комітету з питань свободи слова, народний депутат від "Народного фронту" Вікторія Сюмар, до проекту буде внесена поправка про квотований перехід на українську для друкованих видань. Йдеться про поступовий перехід, на 25%, а потім 50%.
Таку ідею у коментарі OBOZREVATEL підтримав і народний депутат від Блоку Петра Порошенка Григорій Шверк.
"На мою думку, рішення про миттєвий перехід на українську мову призведе до того, що значна частина видань закриється. Люди займаються бізнесом, вони регулярно друкують свої газети і продають. Якщо людина приходить у кіоск, цілеспрямовано хоче купувати російською мовою і готова платити гроші, то який сенс друкувати українською, адже попит буде набагато меншим. Проблема полягає в тому, що це істотний ризик для бізнесу", — вважає Шверк.
Дивіться відео по темі
При цьому нардеп виступає за збільшення українського контенту у ЗМІ, але не радикальними способами.
"Української мови має бути більше. Інше питання — якими засобами цього треба досягати. Є така парадигма — не можна змусити любити, а можна лише переконати. Треба робити так, щоб людина сама захотіла говорити українською. В цьому і суть квот", — сказав нардеп.
Читайте: Сучасний ''нацизм'': як в Україні вдарять по ''русскому міру''
Оцінюючи перспективи російської мови в Україні, важливо звернути увагу на соціологію. У липні 2018 року соціологічна група "Рейтинг" визначила настрої українців.
Так, понад 60% респондентів вважають, що в країні єдиною державною має бути українська мова. При цьому російська має бути доступна в усіх сферах життєдіяльності. 17% впевнені, що за російською має закріпитися статус регіональної в окремих областях. П'ята частина опитаних впевнена, що російській мові слід надати статус другої державної поруч із українською.