Українська влада зробила помилку, не повідомляючи про операцію щодо затримання "вагнерівців" – Bellingcat

Найбільшою помилкою в історії із затриманням "вагнерівців" є те, що українська влада почала замовчувати її проведення. Важливіше було б показати, наскільки принизливою ця операція була для російських спецслужб.

Про це в ефірі Радіо НВ повідомив головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв. За його словами, операція надала безліч доказів.

"Для мене найбільша помилка – напівзірвану операцію не перетворили на величезний плюс для України. Називаючи операцію операцією; публікуючи відразу всі дзвінки; тисячі хвилин слів зізнань найманців – це дало б доказову базу багатьом судовим справам, які зараз тривають, зокрема в Гаазі і Страсбурзі. Для мене важливіше було б показати, наскільки принизливою ця операція була для російських спецслужб, тому що все це пройшло повз них, вони нічого не зрозуміли", – переконаний Грозєв.

Найкраще, на думку розслідувача, було б визнати, що операція зірвана, але Україні вдалося зібрати докази злочинів, скоєних ПВК Вагнера.

"Навіть у такій напівпровальній операції є дуже багато цінного. Воно знаходиться саме в таких довгих розмовах, в яких найманці розповідали про своє минуле на українській території. Це є дуже цінною доказовою базою", – вважають у Bellingcat.

Зараз, коли проведення спецоперації не заперечується Україною, Грозєв готовий сперечатися лише з тим, що затриманню "вагнерівців" могла зашкодити ФСБ.

"У чому я не згоден і готовий сперечатися: що операцію не можна було завершити через те, що ФСБ знала про її проведення і якось змогла б зреагувати, зганьбити її на останньому етапі. Цьому суперечать всі дані, які ми зібрали. ФСБ не розуміла нічого і після арешту цих 33 осіб, і після того, як білоруська сторона їх передала Росії. Переконання української сторони в тому, що ФСБ знала, помилкове. ФСБ нічого не знала", — повідомив розслідувач.

Що відомо про "спецоперацію" із затримання бойовиків ПВК Вагнера

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. Через кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.

У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на стороні "ДНР" і "ЛНР". Всупереч клопотанням України про їх екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ.

Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

Водночас, за даними журналіста Юрія Бутусова, насправді прибуття "вагнерівців" в Білорусь було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх із РФ.

Раніше ці бойовики брали участь в бойових діях на Донбасі і причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинуло 49 українських військовослужбовців.

Крім того, журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовано переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит у ДБР у справі про "розголошення секретних відомостей".

Українська влада заявила, що ніякої спецоперації проти ПВК Вагнера спецслужби не проводила.

Але в червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням "вагнерівців" в Мінську влітку 2020 року була операцією України, а ідея виходила від інших країн. Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.