Україна може відновити ядерний статус? Чому це рішення зашкодить країні, а не захистить від Росії
Україна повинна отримати від Заходу сучасне озброєння і стати членом НАТО, інакше буде порушено питання про відновлення ядерного статусу, заявив в інтерв’ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk посол України в Німеччині Андрій Мельник. Здавалося б, на перший погляд, таку заяву в стилі "перемога" в Києві мали би вітати, але насправді, вона ледве не спричинила дипломатичного скандалу.
Чи може Україна відновити свій ядерний статус і чим закінчаться такі спроби – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Дипломати розкритикували заяву посла
Тепер по порядку. Ця заява посла Мельника напоролася на жорстку критику в дипломатичних колах України. Мовляв, такі питання не входять у компетенцію оцінок дипломатів, це зона відповідальності лише керівництва країни. Офіційно цю тезу в коментарі OBOZREVATEL підтвердив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін.
"Такі питання не входять у компетенцію посла, і концентруватися тільки на ядерному статусі, який насправді вимагає масштабних програм, організації безпеки на етапі підготовки, не варто. Це точно не та тема, яку зараз потрібно розкручувати", – сказав він.
Нинішні очільники Міністерства закордонних справ відмовилися коментувати заяву підопічного, але з власних джерел OBOZREVATEL стало відомо, що від неї там точно не захваті. Ми намагалися зв’язатися із послом Мельником, однак у пресслужбі Посольства України в Берліні запевнили, що його щільний графік не дозволяє дати окремий коментар.
Україна мала один із найбільших ядерних арсеналів світу
Станом на 1991 рік Україна мала третій за розміром ядерний арсенал світу, який успадкувала від розпаду СРСР: 1272 стратегічні ядерні боєголовки, більше ніж 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. Це викликало занепокоєння як в української влади, так і у світі, сказав на недавньому форумі Arria професор Джорджтаунського університету, провідний експерт із питань національної і міжнародної безпеки доктор Філіп Карбер;
У 1994 році Україна ратифікувала Договір про непоширення ядерної зброї, таким способом відмовившись від неї в обмін на гарантії щодо захисту суверенітету. Їх було нахабно порушено Росією в березні 2014 року;
Повністю ядерного статусу Україна позбулася 2 червня 1996 року, коли вивезли останню боєголовку;
Все озброєння переправили на територію Росії. Натомість Україна отримала ядерне паливо для атомних електростанцій, яке повернулося після переробки ракет;
Остаточну крапку в без'ядерному статусі України поставили у 2001 році, ліквідувавши останню шахтно-пускову установку міжконтинентальних твердопаливних ракет СС-24.
Не відмовитися від ядерної зброї було неможливо?
Перший президент України Леонід Кравчук стверджує, що ми не могли не підписати Договору про ядерне роззброєння через небезпеку ракет і ядерних боєголовок, термін експлуатації яких закінчувався 1997 року. Це був фактичний момент їхньої смерті, вони ставали небезпечними, а ядерна лінія виробництва коштувала близько 55 мільярдів доларів.
"Ми мали або позбутися їх, або ж замінити самі боєголовки. Україна їх не виробляла й не виробляє, вони робилися в Росії. Продажів або поставок не було, це ж ядерна зброя. Тому іншого рішення, ніж віддати їх, – на той час не було", – запевнив політик OBOZREVATEL.
За його словами, тези, що нам варто було б залишити ядерну зброю і тоді Росія боялася б поводитися так, як нині, – "це думки людей, які не знають суті історії становлення ядерних боєголовок в Україні. Тим більше, що держава була стороною підписання договору про роззброєння й мала виконати взяті на себе зобов'язання".
Колишній міністр ядерної безпеки України Юрій Костенко додав, що в ті часи Україна повністю рухалася за російським сценарієм, згідно з яким їй було передано всі ядерні боєголовки. Їхнє знищення там не контролювала ні Україна, ні міжнародна спільнота. Крім того, офіційний Київ ще й повністю профінансував цей процес із власного бюджету.
"США надали технічну допомогу в сумі 300 мільйонів доларів, а ми витратили набагато більше. Але найстрашніше в темі ядерного нашого роззброєння, а точніше розорення, – ми лишилися сам на сам з агресором. Зараз маємо що маємо", – підкреслив політик.
То чи можна повернути ядерний статус?
Однозначно, ні – переконані експерти, яких опитав OBOZREVATEL. Про це говорив і президент Володимир Зеленський. За його словами, цього не варто робити хоч б тому, щоб "не перетворюватися із людей на звірів, має перемогти цивілізація".
Але справа навіть не у моральних цінностях, а законодавчих. За словами Костенка, Україна взяла на себе юридичні та міжнародні зобов’язання бути без’ядерною державою. Це означає, що будь-які подальші спроби, зокрема й політичні заяви щодо відновлення ядерного статусу, можуть обернутися для України втратою частини західних партнерів. Зокрема ЄС.
"Це також може завершитись міжнародними санкціями, які нині діють проти Ірану та північної Кореї й інших, хто пробує займатися розробкою та набуттям ядерної зброї. Окрім цього, треба мати повний цикл виготовлення ядерного палива, збудувати завод зі збагачення урану і плутонію. А це десятки мільярдів доларів та технології. А яким коштом, коли ми на танк не можемо виділити гроші. Не кажу про суто формальні речі, скільки законів доведеться змінити Україні, щоб реанімувати ядерний процес", – підсумував Костенко.
Питання відновлення ядерного статусу вирішують не на рівні політичних декларацій, а на рівні консенсусу людей і політичного класу. А це вже становить ризики", – додав Клімкін.
"Нам потрібно користуватися всім, щоб захищатися і боронити нашу державність. Світ навколо змінюється, є дуже багато засобів та інструментів, як це можна робити (крім відновлення ядерного статусу. – Ред.)", – підсумував колишній міністр.
Отже, судячи з усього, Україні краще почати жити майбутнім, а не озиратися на минуле і шкодувати за тим, чого не повернеш. Як-от без'ядерний статус. Заклики в стилі "ура-перемога", якими ми були б сильними, маючи ядерну зброю, – це одне, а от чи спроможна була би Україна утримувати ядерний потенціал? Профільні експерти не беруться однозначно стверджувати, що так. Тим більше не маючи доступу до "ядерної інфраструктури". Нині ж пріоритетом для країни мають стати Збройні сили та отримання Плану дій на членство в НАТО.