Україна і Угорщина виходять з "клінчу": про що домовилися
Через рік після початку веремій навколо нового українського закону про освіту Київ і Будапешт, схоже, досягли консенсусу.
За підсумками зустрічі 4-х міністрів з обох сторін був знайдений компромісний варіант - Україна виконає рекомендації Венеціанської комісії про перехідний період у процесі введення нового закону про освіту.
Як зазначив міністр закордонних справ Павло Клімкін, перехідний період буде використаний для якісної підготовки до нової реформи. До того ж суперечлива 7-а стаття закону не поширюватиметься на приватні школи, а всі державні, де переважають представники нацменшин, отримають більше повноважень.
OBOZREVATEL з'ясував і історію конфлікту, і причини несподіваного повороту в переговорах довкола мовної проблеми.
Все почалося з реформи освіти
5 вересня 2017 року Верховна Рада України прийняла новий закон про освіту. Серед різних нововведень найскандальнішою стала сьома стаття, де закріплюються нові норми про мову навчання національних меншин. Нею стає українська.
Відповідно до прийнятої в законі статті, представники нацменшин зможуть отримувати освіту рідною мовою поруч із державною лише у дошкільних закладах і початковій школі, представники корінних народів - у дошкільних установах і середній школі.
На думку міністра освіти України Лілії Гриневич, яка й ініціювала влітку минулого року подання законопроекту до Ради, даний підхід має стимулювати нацменшини вивчати українську мову. Якщо раніше більшість представників угорської діаспори вивчали державну мову факультативно, то, згідно з новими нормами, пріоритет буде надано все ж українській.
Читайте: Статус угорської мови: у Москаля забили на сполох
Щоправда, ухвалення такої норми негативно сприйняли у Будапешті. З огляду на солідну за кількістю нацменшину угорців на території Чернівецької та Закарпатської областей, а це за різними оцінками приблизно 150 тисяч осіб, у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили про "удар у спину" з українського боку. Після обміну звинуваченнями Угорщина у лютому 2018 року вдалася до конкретних дій - була заблокована постійна комісія Україна-НАТО.
Мовний парадокс
У своєму нещодавньому інтерв'ю глава МЗС Угорщини Петер Сіярто спирається на міжнародні правила і запевняє - права нацменшин не можуть бути зменшені.
"І якщо до цього наявність 10% угорців у населеному пункті або в районі дозволяла визначати мову меншини як офіційну, а новий закон підніме цю планку до 33% - цьому, звісно ж, ми чинитимемо опір", - заявив Сіярто.
Йдеться про так званий закон "Колесніченка-Ківалова", який надавав населеним пунктам, де частина національної меншини становить 10% і більше від загальної кількості жителів, можливість введення другої офіційної мови на місцевому рівні.
Читайте: "Тримають місто у страху": на Вінниччині стався мовний скандал з ветераном АТО
Після Революції Гідності 2014 року закон був відразу ж скасований Верховною Радою, але так і не був підписаний в.о. глави держави Олександром Турчиновим.
Епопея із законом нібито завершилася наприкінці лютого 2018 року, коли Конституційний Суд України визнав його неконституційним. В КСУ відзначили цілий ряд технічних і юридичних порушень, які повністю невелювали правову складову закону.
У зв'язку з цим спікер Верховної Ради Андрій Парубій закликав нардепів прийняти новий закон замість скандального рішення "Колесніченка-Ківалова". Поки подібна ініціатива лише зрідка лобіюється групою "Воля Народу", але так і не виноситься до зали. А з огляду на той факт, що до початку канікул нардепів відокремлює два робочі тижні - до зали законопроект може потрапити лише у вересні.
Також у парламенті зареєстровано два законопроекти про функціонування української мови.
У доопрацьованому варіанті закону про статус мови 5670-д зазначено, що мова національних меншин буде доступною як у дитячих садках, так і в загальноосвітніх школах. Варто взазначити, що даний закон не був розглянутий Радою навіть у першому читанні. Тому про швидке його прийняття поки немає мови.