Король Норвегії Гаральд V помер: на що він хворів, як підтримав Україну і хто став наступником
"Закон один для всіх": в Мінекономіки сказали, чи можна кататися джипами у горах
Наголосили на забороні пересування механізованого транспорту

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Спільна заява США та Німеччини, що фактично відчиняє двері для останньої фази запуску газогону "Північний потік-2", стала болючим ударом по безпеці України і першим великим геополітичним фіаско Зеленського.
Звісно, можна говорити, що причин для поступок США й Німеччини на користь Росії чимало, але факт залишається фактом: українці обрали Зеленського президентом і віддали йому безпрецедентну повноту влади для здійснення, в тому числі, й зовнішньої політики. У цьому випадку найнятий народом менеджер не впорався із завданням, і результат – на жаль – не на нашу користь, – пише Андрій Любка у блозі на "Радіо Свобода".
Геополітична самотність
Сторонньому спостерігачу дуже складно окреслити зовнішньополітичну політику Володимира Зеленського. Втім, цілком імовірно, що цілісної політики як такої й не існує, а формується вона ситуативно відповідно до настрою президента і нашіптувань його оточення. Подекуди складається враження, що ми знову повертаємося до сумнозвісної багатовекторності, яка в українській ситуації завжди є рухом в обійми Росії. Зовнішня політика Зеленського сповнена суперечностей і хаотичного борсання у всі напрямки одночасно.
Президент хотів "поглянути у вічі" Путіну і досі запрошує його на двосторонню зустріч
З одного боку, він прийшов до влади на тезах про припинення війни і миру з Росією, на звинуваченнях, що буцімто саме українській владі і олігархам вигідна ця війна. І через це український президент хотів "поглянути у вічі" Путіну і досі запрошує його на двосторонню зустріч.
З іншого боку, він повторює тези про євроінтеграцію і необхідність якнайшвидшого вступу в НАТО. Щоправда, часто робить це в такому стилі, що може в кращому разі ображати, а в гіршому – просто смішити наших західних партнерів. Бо як інакше потрактувати питання з претензіями до Байдена про те, чому Україна досі не в НАТО?
Значно погіршують ситуацію і різноманітні сигнали "свити" Зеленського, які не стримуються в коментарях і заявах, що можуть заподіяти значну шкоду нашому іміджу. Якщо українські посадовці оголошують стратегічним партнером Китай і кажуть, що в нас є багато спільного; якщо представники президентської команди вголос виголошують ниці ультиматуми: мовляв, якщо Захід не буде підтримувати нас, то ми розвернемося на Схід, ‒ то чи можна в такій ситуації очікувати на стабільну, прогнозовану і вигідну для України геополітичну гру наших партнерів? Наслідок у такої зовнішньої політики може бути тільки один – геополітична самотність України.
І ми вже бачимо перші ознаки цієї самотності: питання про Україну вирішують без України і не на користь України. Так виглядає реальна світова політика, де кожен відстоює передусім свої інтереси. Якщо США й Німеччині у цей конкретний момент вигідно підтримати "Північний потік-2", то чому вони мають бути принциповішими за Україну? Адже нещодавно українська партія влади вустами керівника своєї парламентської фракції заявила, що її принципи близькі з постулатами Компартії Китаю; чому ж у такому разі українська влада шукає (і вимагає!) підтримки у США й Німеччини?
Які висновки зробить Зеленський?
Найгіршим наслідком запуску "Північного потоку-2" може бути не втрата газового транзиту через Україну і погіршення безпекової ситуації в регіоні, а хибні висновки, які з цієї ситуації може зробити Володимир Зеленський.
Адже психологічний портрет нашого президента показує, що він схильний до емоційних і непродуманих заяв і вчинків, а відсутність у нього чіткої зовнішньополітичної програми може послужити платформою для різноманітних "вивертів" і розворотів України на політичній мапі світу.
Кажучи простішими словами, існує небезпека, що Зеленський запише це фіаско не на власний рахунок, а звинуватить у всьому Захід, образиться, театрально розвернеться й піде геть. А тобто – загальмує євроінтеграційні процеси і справді почне будувати мости з Китаєм.
У такому разі запуск "Північного потоку-2" стане першим геополітичним фіаско Зеленського, але далеко не останнім. Та є й гірші новини: це будуть не тільки фіаско особисто Зеленського, а ще й поразки всієї України.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...
Тисни! Підписуйся! Читай тільки найкраще!
Наголосили на забороні пересування механізованого транспорту
Зеленський заявив про необхідність посилити виробництво перехоплювачів та далекобійних дронів
Команда Айнарса Багатскіса ледь не розгубила 14 очок переваги, але показала характер