За спиною України відбулися переговори щодо Донбасу: що обговорювали в Берліні та чи варто боятися "поступок" Росії
Заступник глави адміністрації президента Росії Володимира Путіна і спецпредставник по Донбасу Дмитро Козак у середу 13 травня прилетів до Берліна на переговори з радниками канцлерки Німеччини Ангели Меркель. Головною темою було обговорення врегулювання конфлікту на Донбасі. При цьому на зустріч не запросили представників Франції та України, які також входять до нормандської четвірки.
OBOZREVATEL з'ясував, з чим пов'язаний такий терміновий візит помічника лідера Кремля з особливих спецдоручень і чому переговори про Україну відбулися без участі самої України.
Козак прибув до Берліна, незважаючи на пандемію коронавірусу і санкції
В ЄС скасовані всі офіційні візити, переговори всіх рівнів переведені в онлайн-формат, особистих зустрічей не відбувається. Авіасполучення між Росією та іншими країнами призупинене з 27 березня. Кордони Німеччини так само закриті. Сам Дмитро Козак з 2014 року включений до санкційного списку ЄС через російську агресію проти України. Його візит у Німеччину не анонсувався ні російською, ні німецькою стороною.
Про приліт Козака до Берліна повідомив німецький журналіст із Berliner Zeitung Аксель Лір, опублікувавши у своєму Twitter фото урядового російського літака зі словами "Ласкаво просимо до Берліна, товариші!"
Російські ЗМІ відразу ж повідомили, що це Німеччина запросила представника РФ, щоб "краще зрозуміти лінію" Москви на переговорах із врегулювання конфлікту на Донбасі. Учасників від інших країн не було (мабуть, йдеться про представників Нормандського формату, куди, окрім Німеччини і Росії, входить Франція та Україна. – Ред.), це була конкретні двосторонні переговори між Росією та Німеччиною.
Через кілька годин інформацію про зустріч із помічниками Ангели Меркель підтвердив і сам Козак. Мовляв, учасники "конструктивних" консультацій у Берліні "досягли угоди про взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі і дадуть додатковий імпульс для інтенсифікації переговорів".
Сторона Німеччини поки утрималася від коментарів.
Що таємного могли обговорювати на зустрічі?
Напевно, на переговорах у Берліні обговорювалося не тільки вирішення конфлікту на Донбасі. Співрозмовники OBOZREVATEL висловлюють думку, що Козак прибув до Німеччини говорити про пом'якшення санкцій проти Росії. Нібито через економічну кризу і різке падіння ціни на нафту РФ зараз у скрутному становищі, а санкції тільки погіршують його. В Кремлі вважають, що в умовах світової пандемії Захід може бути поступливішим і пом'якшити або взагалі скасувати санкції через конфлікт на Донбасі. У відповідь на це Росія навіть могла б піти на деякі поступки щодо Донбасу перед Україною.
"Росія готова докласти весь свій вплив на території Луганської та Донецької області, щоб вони знову стали повноформатною частиною України. Деталі цього питання ще не опрацьовані. Так чи інакше, потрібен новий раунд і нова редакція Мінських угод – Мінськ-3. За нинішніми угодами (Мінськ-1. – Ред.) цей конфлікт ніколи не буде врегульовано, він перетворюється на заморожений конфлікт на десятиліття вперед", – запевнив OBOZREVATEL російський політичний аналітик Станіслав Бєлковський.
На його думку, Кремль може піти на поступки саме у створенні нової редакції угоди, зокрема і в частині передачі російсько-українського кордону під контроль України. Також зняття санкцій має здійснитися у пріоритетному порядку.
"Надлишкової готовності Заходу зробити це ми не бачимо. Меркель і Макрон, з точки зору своїх виборців, проявили себе як ефективні борці з пандемією, і вплутуватися в сумнівну угоду з Росією їм зараз не дуже з руки. З іншого боку, такого приводу, як пандемія, більше може не бути, навіть якщо буде друга хвиля коронавірусу. У політичному сенсі питання пандемії стоїть саме зараз. Тому Росія намагається використовувати всі поточні моменти, щоб домогтися свого. У що це виллється – поки не зрозуміло, але особливого оптимізму тут немає", – підсумував Бєлковський.
"Росія дуже цілеспрямовано проводить свою політику. Перше – нівелювати свою агресію проти України на Донбасі, намагаючись перекласти її з хворої голови на здорову, і друге – вона домагається зняття санкцій. Якщо на Донбасі будуть проведені вибори – санкції знімуть того самого дня. Це ж очевидно. Якщо вибори відбулися – це означає, що там настав мир", – запевнила OBOZREVATEL нардепка і колишня представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.
Чому на зустрічі у Берліні не було українських представників
Геращенко стурбована підходом президента Володимира Зеленського та його зовнішньополітичної команди щодо міжнародних переговорів по Україні. На її думку, вони відбуваються за спиною України, а сама країна зникає із політичної арени.
"Україну без України обговорюють Трамп і Путін, Путін і Макрон, Козак і апарат канцлера Німеччини. Будь-хто, тільки України там немає. Можна було б вважати, що це недосвідченість зовнішньо-політичної команди президента Зеленського, але я вважаю, що це позиція. Україна зникає з політичної арени", – вважає вона.
"Ключовим гаслом Порошенка було наступне – нічого про Україну без України. Ми дуже наполегливо і жорстко вибивали цей принцип, вимагаючи, щоб питання України, Криму і Донбасу, нашої внутрішньої політики та наших реформ вирішувалися тільки з нами. Про нас – тільки з нами", – підсумувала вона.
В українському Міністерстві іноземних справ запевняють, що жодних переговорів про Україну за спиною самої країни не відбувається. Мовляв, нашій стороні заздалегідь було відомо про візит Козака до Берліна, його запросили обговорити відсутність прогресу у виконанні "Мінська", у зв'язку з активним підходом української сторони до припинення війни на Донбасі.
"Україна знала про візит Козака заздалегідь і знатиме про те, як він минув. У нас із партнерами діє правило – ми нічого не вирішуємо за спиною одне одного. Тому ні про які ігри за нашою спиною не йдеться", – наголосив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у коментарі журналістам.
Що відбувається з переговорами щодо Донбасу
Через світову пандемію переговори із врегулювання кризи на Донбасі трохи загальмувалися. У березні цього року анонсувалася поява т. зв. "діалогового майданчика за участю представників "нормандського формату" (Німеччина, Росія, Україна, Франція) і сторін конфлікту", тобто представників "ДНР" і "ЛНР". Однак опозиція і частина монобільшості жорстко розкритикували цю ідею.