У ЄС та НАТО виникли розбіжності, які заважають домовитися про спільну декларацію – FT

У країнах Європейського Союзу на даний момент не вдається погодити довгостроковий план взаємодії з НАТО. Причиною цього є внутрішні розбіжності щодо власної політики безпеки блоку.

Ще одним фактором уповільнення називають розбіжності у поглядах на те, як поводитися з Росією. Про це повідомляє міжнародна ділова газета Financial Times, посилаючись на інформацію міністра однієї з країн Євросоюзу.

"Наразі - це не теоретичне завдання, але реальна загроза. У нинішній ситуації зволікання демонструє розбіжності в союзі і робить нас менш здатними реагувати на Росію як єдине ціле", - розповіло джерело.

Москва, яка зосередила понад 100 000 військовослужбовців біля кордону з Україною, опублікувала список вимог безпеки для Заходу та пригрозила військовими діями, якщо вони будуть проігноровані. До них належать НАТО та США, які не пропонують членства Україні та обмежують розгортання трансатлантичного альянсу в країнах ЄС, близьких до Росії.

Хоча на Брюссель не звертають уваги, деякі держави-члени натомість прагнуть двосторонніх контактів з Росією. Німеччина та Франція активізували дипломатичні зусилля: цього тижня новий радник канцлера Німеччини Олафа Шольца із зовнішньої політики Єнс Плетнер та його французький колега Еммануель Бонн вирушили до Москви для переговорів із високопоставленими російськими чиновниками. Цього тижня вони також зустрінуться із українськими офіційними особами.

Але на тлі розбіжностей у ЄС прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі визнав минулого місяця, що Європа має мало способів стримати дії Росії проти України.

Заява НАТО-ЄС, яка готується генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн і президентом Європейської ради Чарльзом Мішелем, була оголошена офіційними особами обох організацій як незаперечне оновлення попередніх документів, що були підписані в 2012 році.

Але вона стала заручником дискусій усередині ЄС щодо більшої "стратегічної автономії" у сфері оборони та безпеки. Ця ініціатива була висунута групою країн на чолі з Францією, які вважають, що блок має менше покладатися на НАТО та розвивати деякі зі своїх власних незалежних оборонних можливостей.

Віцепрезидент програми "Росія та Євразія" Фонду Карнегі за міжнародний світ Ендрю Вайс зазначив, що національні розбіжності з питань оборони та безпеки "неминуче завдають шкоди стратегічному курсу ЄС і підривають його здатність розглядатися як серйозний гравець у кризі, коли політика сили є тим, що справді має значення".

У той час, як більшість країн-членів просили узгодити та підписати декларацію про співпрацю НАТО минулого року, остаточний проєкт має бути поширений лише цього місяця. А підписана декларація може бути у березні.

Виправдовуючи повільніші темпи розробки, джерело видання повідомило, що президент Євроради повинен представляти думки всіх держав-членів, у тому числі тих, які не є членами НАТО, таких як Австрія та Кіпр.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що вже у 2022 році Україна розраховує отримати від НАТО чітку відповідь щодо перспектив членства в Альянсі. При цьому він зазначив, що для досягнення цієї мети влада робить усе можливе.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у Вашингтоні запевнили, що право України визначати свої перспективи членства у Північноатлантичному альянсі ( NATO ) відповідає основам європейської безпеки, як і рішення держав-членів НАТО щодо його розширення.

Високопосадовці Державного департаменту США стверджують, що найближчим десятиліттям Україна не зможе набути членства в Північноатлантичному альянсі (НАТО). Висока можливість військової кризи з Росією на сході країни віддаляє цю можливість.

Зі свого боку Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Північноатлантичний Альянс відкрито для України та Грузії з 2008 року. Набуття членства для цих держав можливе за умови дотримання всіх критеріїв, прописаних НАТО.

У Росії переконані, що Україна після вступу до НАТО перетвориться на добре озброєного сусіда, який до того ж негативно ставитиметься до РФ. Більше того, глава Кремля Володимир Путін побоюється, що, вступивши до Альянсу, наша країна стане "небезпечнішою за НАТО".