У 2020 році партії зібрали понад два мільярди гривень

5 хвилин
1,6 т.
У 2020 році партії зібрали понад два мільярди гривень

Надходження партій та їхніх регіональних осередків у 2020 році сягають 2 млрд 69 млн гривень. Левова частка "доходів" – це приватні внески, зібрані напередодні та під час місцевих виборів.

Про це свідчить аналіз ЧЕСНО, проведений на основі даних фінансової звітності, оприлюдненої Мінцифрою та Державною податковою службою України (ДПС). Походження більшості коштів невідоме.

На цей момент дані ДПС є єдиним джерелом інформації про фінансовий стан політичних партій. У березні 2020 року в рамках боротьби з наслідками пандемії нардепи ініціювали низку змін до законів, покликаних допомогти бізнесу пережити наслідки локдауну.

Відео дня

Втім, лише партії отримали ексклюзивне право не подавати частину фінзвітності аж до завершення карантину. Більшість активних партій такою можливістю скористалися і вже понад рік не подають звітності до Нацагентства з питань запобігання корупції. Це стосується і парламентських партій, які отримують із держбюджету сотні мільйонів гривень на свою статутну діяльність. Саме звіти, подані до НАЗК, є ключовим джерелом інформації про донорів політичних партій та про їхні видатки, адже вони деталізовані і, головне, публічні.

Але рішення парламенту не поширюється на податкову звітність партій та їхніх осередків.

Оприлюднена ДПС податкова звітність містить лише загальні суми "доходу" партій у 2020 році і, на відміну від звітності, яка подається до НАЗК, не розкриває відомостей про походження коштів та видатки партій. Серед даних щодо 432 тис. юридичних осіб ЧЕСНО вдалося виявити майже 3 тис. звітів політичних партій та їхніх регіональних осередків.

Бодай якийсь дохід вказано у звітах 133 партій. Очікувано, лідерами за надходженнями є парламентські партії, втім, найвищі місця у рейтингу їм забезпечує передовсім державне фінансування. У 2020 році п’ять партій отримали 213 млн гривень в якості державного фінансування статутної діяльності, а також 467,3 млн гривень як компенсацію витрат на ведення передвиборчої кампанії (вибори до Верховної Ради 2019 року). Тож із понад 2 млрд надходжень 680 млн – це державні кошти. Ще 1,4 млрд гривень – надходження від приватних донорів.

Не враховуючи державного фінансування, найбільше коштів у 2020 році зібрали "Слуга народу", "Пропозиція", "За майбутнє", "Європейська солідарність" та УДАР. У десятці фінансово найуспішніших партій одразу чотири "новачки" на політичному полі – "Пропозиція", "За майбутнє", "Перемога Пальчевського" та Блок Кернеса. Втім, кадрово ці партії новачками аж ніяк не назвеш. Значна частина їхніх кандидатів були діючими депутатами та навіть міськими головами.

У 2020 році партії зібрали понад два мільярди гривень

Беззаперечним лідером за надходженнями у 2020 році стала "Слуга народу". Сукупні "доходи" (про)президентської партії перевищують 445 млн гривень, з яких 185 млн – це бюджетні кошти (70 млн держфінансування та майже 115 млн компенсації за виборчу кампанію). Приватні надходження партії становлять близько 260 млн гривень (у 2019 році приватні надходження становили 252 млн). "Слуги" збирали кошти передовсім на рахунки новостворених регіональних організацій – найбільше на київську міську (87,5 млн), київську обласну (39 млн), одеську обласну (27,7 млн) та харківську обласну (22,8 млн) організації. Загалом у даних ДПС вдалося ідентифікувати 25 осередків "Слуги народу", кожен з яких показав річний дохід щонайменше в 1,2 млн гривень.

Суттєво поступається "слугам" "Європейська солідарність". Дохід партії у 2020 році становить 262 млн гривень, з яких 122 млн – це приватні надходження. Серед осередків ЄС у 2020 році найвищі показники у київської міської (54 млн), львівської (20 млн), дніпропетровської (12 млн) та черкаської (7 млн) обласних (територіальних) організацій.

До лідерів за надходженнями входять також "Голос", "Батьківщина" та ОПЗЖ, втім, усі три партії більшість коштів отримали із держбюджету, тоді як приватні надходження не перевищують 35%.

З десятки лідерів за надходженнями лише "Перемога Пальчевського" подала до НАЗК звіти про надходження та витрати за весь 2020 рік. Саме у цих звітах містяться імена донорів та суми внесків. Інші партії з поданням деталізованої звітності зволікають, хоча завдяки цим коштам вони отримали підтримку виборців і, як наслідок, доступ до мільярдних бюджетів та ресурсів громад.

Серед партій, які висували кандидатів лише в одній області, найвищі фінансові показники у Блоку Кернеса (Харківщина), "За конкретні справи" (Хмельниччина) та Блоку Вілкула (Дніпропетровщина).

У 2020 році партії зібрали понад два мільярди гривень
У 2020 році партії зібрали понад два мільярди гривень

Найімовірніше, дані фінзвітності не повні, тож загальна сума надходжень у 2020 році може бути більшою за 2 млрд гривень. Оприлюднені ДПСУ дані містять звіти менш ніж 3 тис. юридичних осіб партій (з осередками), тоді як статус юридичної особи мають принаймні 7,2 тис. осередків. Всі вони мали б подавати податкову звітність.

Разом з тим дані ДПС не містять звітів значної частини центральних осередків партій. ЧЕСНО вдалося виявити лише 204 центральні партійні звіти, тоді як в Україні зареєстровано близько 370-380 партій. Частина з них існує лише на папері, однак у даних не вдалося виявити, наприклад, основного звіту партії "Наш край". У 2020 році ця партія вела доволі масштабну загальнонаціональну кампанію, яка, найімовірніше, оплачувалася з центральних рахунків. Жоден з регіональних осередків "Нашого краю" не показав більше 5 млн гривень надходжень. Також у даних відсутні звіти частини регіональних партій, які за підсумками виборів отримали мандати у місцевих радах.

Нагадаємо, у січні 2021 року група депутатів "Слуги народу" зареєструвала законопроєкт, яким пропонується відновити фінзвітність партій. Вже за кілька тижнів його підтримав профільний комітет. Проте доля цього законопроєкту невідома, адже з того часу його так і не внесли до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради.

Рух ЧЕСНО пов’язує це із рішеннями НАЗК щодо зупинки держфінансування, які стосувалися "Батьківщини", "Голосу" та "Слуги народу". Згідно з висновками перевірки фінансових звітів згаданих партій, НАЗК виявляло ознаки завищення вартості послуг, а також ознаки фіктивності операцій. Як наслідок, у березні нардепи зареєстрували законопроєкт (№ 5253) яким, зокрема, пропонується визнати НАЗК не уповноваженим оцінювати ринковість вартості послуг та ознаки фіктивності правочинів. Хто має здійснювати таку оцінку замість НАЗК, у законопроєкті не вказується. Ініціаторами правок виступили представники всіх фракцій та груп Верховної Ради.

Група експертних та громадських організацій у спільній заяві закликали парламент відмовитися від розгляду законопроєкту № 5253 й відновити фінансову звітність для політичних партій.