Це смішно! Інтернет не працює за правилами українських нардепів - Аласанія

Будь-які спроби української влади законодавчо регулювати інтернет сміховинні.

Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив глава Громадського телебачення України Зураб Аласанія, коментуючи законопроєкт "Про медіа", співавтором якого є нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко.

"Я б підтвердив конспірологічну теорію, що законопроєкт [міністра культури, молоді та спорту Володимира] Бородянського про дезінформацію став ширмою для законопроєкту Ткаченка "Про медіа". Лише додам, що Бородянський, схоже, не знав, що його законопроєкт використовують як ширму, а просто працював із поставленим завданням. У підсумку законопроєкт про дезінформацію тепер пішов на доопрацювання, зате законопроєкт "Про медіа" зареєстрований у Верховній Раді і винесений на перше читання. Я був на засіданні парламентського комітету, де обговорювався законопроєкт "Про медіа". Засідання було нібито відкритим, при цьому слова нікому особливо не давали, лише опозиція і чинна влада лаялися між собою. Були спроби громадських організацій протистояти законопроєкту, але це нічим не закінчилося: законопроєкт Ткаченка зареєстрували у Верховній Раді", – зазначив співрозмовник.

За його словами, в законопроєкті "Про медіа" методи регулювання телебачення перенесені на інтернет.

"Що стосується вмісту законопроєкту "Про медіа". Там дійсно методи регулювання телебачення перенесені на інтернет. Зроблено це не від великого розуму. Згадайте, як нинішні телевізійники в принципі працюють з інтернетом-простором – тим же YouTube або соцмережами. У більшості випадків вони тупо переносять телепродукт в інтернет навіть без зміни формату. Тобто працюють в інтернеті за правилами телевізора і своїх уявлень про смаки телеаудиторії. Такий підхід погано працює в мережі, де принципово інші правила. Інтернет у принципі не працює за правилами українських телевізійників або українських парламентаріїв. Тому будь-які спроби законодавчо регулювати інтернет сміховинні", – заявив Аласанія.

Він передбачає, що нинішня українська влада намагається контролювати блогерів.

"Так, якісь юридичні ухвали про інтернет давно варто було внести в українське законодавство, у нас там дотепер існує тільки радіо і телебачення – і все, крапка. Але те, як це вноситься через законопроєкт "Про медіа", дуже сумнівно. Відчуття, що нинішня влада (як, втім, і будь-яка) дуже хоче повністю контролювати інтернет і блогерів. Це смішні спроби, нічого у них не вийде. Чому не можна голосувати за законопроєкт "Про медіа" в його нинішньому вигляді? Та тому що нічого у вас не вийде! Не вийде навіть не політично, а на побутовому прагматичному рівні. Розумію, що влада полює на анонімні Telegram-канали, яких зараз багато, і на недружні сайти. Але технології так швидко розвиваються, що жоден закон за ними не встигне. Хочу подивитися, як цим законопроєктом вони змусять засновника Telegram Павла Дурова розкрити власників тих чи інших Telegram-каналів", – сказав співрозмовник.

Він вважає, що законопроєкт "Про медіа" підтверджує відсутність в Україні нормальної судової системи.

"Що загрожує сайтам і блогерам у разі вступу в силу закону Ткаченка "Про медіа"? Є сталий вираз: суворість закону компенсується необов'язковістю його виконання. Влада хоче покарати цим законопроєктом своїх конкретних ворогів в інтернеті. Напевно, це навіть вдасться в окремих точкових випадках, але не більше. По суті, законопроєкт "Про медіа" зайвий раз підкреслив одну з найбільших проблем в Україні – відсутність судової системи як такої. Тобто законопроєкт своїми загальними фразами і нечіткими формулюваннями фактично дозволяє тим чи іншим чиновникам у ручному режимі через суд блокувати неугодний сайт. Дозволяє за допомогою телефонного права розбиратися з конкретними ворогами в особі онлайн-медіа. По суті, законопроєктом "Про медіа" влада сама консервує систему ручного управління судами", – підсумував Аласанія.

8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання поширення недостовірної, перекрученої інформації, її спростування, а також заборона фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.

Законопроект №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) уже внесений до Верховної Ради і зараз обговорюється громадськістю. Документ повинен регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стрімінговіх сервісів і платформ загального доступу до інформації.

Згідно з проєктом порядку денного Ради, він повинен бути розглянутий у період з 18-го по 21 лютого.

5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.

На думку експерта Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт "Про медіа" проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться "консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін".

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національна рада з питань телебачення і радіомовлення отримає виняткові повноваження заборонити будь-який ЗМІ або блогера.

Глава правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не виключає, що в разі набуття чинності закону "Про медіа" в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Володимир Бородянський представив 17 січня.

Згідно з проєктом цього закону, відстежувати публікації в ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, повинен буде уповноважений з питань інформації, який призначається Кабінетом Міністрів.