За тиждень, 3 листопада, у Сполучених Штатах Америки відбудеться черговий двобій між демократами та республіканцями: американський народ обиратиме собі президента на наступні чотири роки. Партію республіканців представляє чинний господар Білого дому Дональд Трамп, а демократичний табір висунув на пост глави держави Джо Байдена.
Хто лідирує в опитуваннях та чи має шанс Трамп переобратись і який кандидат "вигідніший" Україні – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Відтоді як стала відома пара головних претендентів на президентське крісло, усі опитування громадської думки в США віддавали перевагу Джо Байдену. Протягом кампанії йому навіть вдалось збільшити відрив. Зокрема, на початку червня, коли демократи визначились зі своїм кандидатом, за усередненими даними різних американських соціологічних досліджень Fivethirtyeight.com, Байдена підтримували 48,8% громадян проти 43% у Трампа. Проте в останній тиждень жовтня за демократа готові були проголосувати 52,3% виборців, за чинного президента – 42,8%. Зважаючи на те, що загальна кількість зареєстрованих виборців у США становить понад 250 млн громадян, за кілька місяців Байдену вдалось переконати ще близько 8,7 млн американців проголосувати за нього.
Інше рейтингове дослідження від Reuters/Poll Ipsos свідчить, що за Байдена готові проголосувати 51% американців, за Трампа – 41%. Дані, наведені в опитуванні Yahoo News/YouGov від 16-18 жовтня, також говорять про перевагу демократа – у нього 51%, у чинного президента США – 40%.
Водночас слід зауважити, що у 2016 році, коли за право бути господарем Білого дому змагались Дональд Трамп та Хіларі Клінтон, усі опитування громадської думки також були на боці останньої. Проте виборча система Сполучених Штатів специфічна: за певних обставин кандидат, який загалом набрав більшу кількість голосів виборців, не завжди перемагає.
Справа в тому, що американці не обирають президента, вони делегують це право 538 членам колегії виборців, які представляють 50 штатів і столицю Вашингтон. А для того щоб стати президентом, потрібно отримати щонайменше 270 голосів цих членів. Кожен штат має пропорційну кількість членів у цій колегії відповідно до чисельності населення.
Наприклад, від Каліфорнії в колегії присутні 55 членів, від Техасу – 38, від Нью-Йорка та Флориди – по 29, а від Канзасу, Айови та Невади – по 6. Голоси цих членів не розподіляються пропорційно до того, як проголосували мешканці: голоси всього штату відходять тому кандидату, якому віддали перевагу більшість виборців. Якщо в Каліфорнії проголосувало 7 млн виборців, із яких 3,6 – за демократа, а 3,4 – за республіканця, то всі 55 голосів членів колегії виборців будуть віддані кандидату від демократичної партії. Така система дозволяє набрати більше голосів у штатах із маленькою чисельністю населення, але сукупно отримати більшу кількість голосів членів колегії виборців. Тому покладатись винятково на соціологічні дослідження не варто.
Насправді через те, що в США доволі складна виборча система, все буде вирішуватись у 6-8 "невизначених" штатах, у яких одного разу перемагають демократи, а іншого разу – республіканці. Зокрема, до таких належать Вісконсин, Мічиган, Пенсильванія, Північна Кароліна, Флорида й Аризона.
"Наразі в усіх цих штатах, за соціологічними опитуваннями, перемагає Байден", – стверджує експерт із міжнародних питань Андрій Каракуц.
Проте він підтверджує тезу про те, що цілковито покладатись на соціологію не варто. Справа в тому, що у 2016 році всі опитування пророчили перемогу іншій представниці демократичної партії – Хіларі Клінтон. Проте соціологи не враховували того фактору, що виборці республіканців, на відміну від демократів, значно частіше відмовляються відповідати або просто брешуть, за кого вони голосуватимуть. Тому, коли справа дійшла до реального голосування, Америку чекала несподіванка: і хоча Клінтон загалом набрала на 2 млн голосів більше, Трамп переміг за кількістю голосів членів колегії виборців.
Водночас, враховуючи те, що основні етапи виборів, включно з дебатами, проведені, а саме голосування вже відбувається, адже близько 20% населення проголосувало на дочасних виборах, подія, яка б кардинально змінила співвідношення сил, навряд чи станеться. Тим паче, що цьогорічні вибори США частково подібні до українських президентських виборів-2019.
"У США відбулась навіть не антиреспубліканська, а антитрампівська кампанія, коли проти Трампа виступають зірки, політики та різні громадські організації. Постать Трампа може стати мобілізувальним фактором для того, щоб виборці, які не є прихильниками Байдена, прийшли і проголосували проти Трампа", – зазначив Каракуц.
З іншого боку подібна антитрампівська кампанія може мобілізувати саме його виборця, особливо у "невизначених" штатах, що призведе до повторної перемоги Трампа.
А ось за словами міністра закордонних справ України у 2014-2019 роках Павла Клімкіна, значна частина людей, які голосують за Байдена, бачать у ньому уособлення іншого майбутнього для США.
"Люди, які голосують за Трампа, зазвичай голосують за нього особисто. А люди, які віддають голос Байдену, голосують не стільки проти Трампа, скільки за інший образ майбутнього для Сполучених Штатів. Байден – там скоріше уособлення цього іншого майбутнього", – зазначив Клімкін.
Проте, якщо результати майбутніх виборів будуть не на користь чинного президента, думки експертів збігаються в одному: з боку адміністрації Трампа можуть бути спроби оскаржити підсумки голосування в судах. Але, враховуючи американську політичну традицію, якщо розрив буде невеликим, але значущим, Трамп змушений буде визнати поразку.
Якою б не була виборча кампанія у Сполучених Штатах – це внутрішні справи держави, про що потрібно пам'ятати українським політикам. Їм також не слід орієнтуватись на соціологічні дослідження, але з інших причин.
"Українські політики повинні заручитись підтримкою як республіканців, так і демократів та чітко пояснювати наші національні інтереси будь-якому: чи то республіканському президенту, чи то демократичному. Не потрібно гратись в ігри "хто нам більш вигідний", які нам підкидають північно-східні сусіди. Нам вигідна проукраїнська політика або республіканців, або демократів", – сказав OBOZREVATEL колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
З іншого боку, можна з упевненістю стверджувати, що в зовнішньо-політичній команді Байдена значно більше чиновників, які раніше займались питаннями, пов'язаними з Україною. Та й сам кандидат від демократів значно краще знається на тому, що відбувається всередині України, ніж Трамп, уже тому, що бізнес його сина Хантера пов'язаний з Україною.
"Байден буде набагато більше зацікавлений у просуванні реформ в Україні, оскільки Трамп вважає країну вщент корумпованою й навряд чи буде зацікавлений вкладати свої сили чи сили своєї адміністрації. А для Байдена, враховуючи чинник навколо сина, буде важливо показати процес реформ в Україні", – відзначив Клімкін.
Зрештою, не менш важливим є те, що під час передвиборчої кампанії обидва кандидати неодноразові публічно називали Росію однією з найбільших загроз. Така риторика дозволяє Україні за будь-якої політичної ситуації всередині США розраховувати на стабільну зовнішньополітичну підтримку американського народу у протистоянні з РФ. Тепер залишається лише дочекатись остаточних результатів голосування.