Блог | Так хто "затягує" справу Романа Насірова?

Останнім часом в засобах масової інформації лунають безпідставні звинувачення з боку як керівництва САП так і керівництва НАБУ та деяких так званих "громадських активістів" на адресу захисників Насірова Р.М. у нібито затягуванні розгляду справи у Шевченківському районному суді м. Києва, де проводиться розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №520117000000000218 від 31.03.2017 року за обвинуваченням колишнього Голови Державної фіскальної служби України Насірова Р.М.

З цього приводу, вважаю за необхідне донести свою позицію, як представника захисту Насірова Р.М.

Так, обвинувальний акт, який було складено детективами НАБУ та затверджено прокурором САП, налічує 774 сторінок. Визначення змісту та обсягу обвинувального акту повністю залежить від сторони обвинувачення. Чинне законодавство не містить вимог щодо мінімального або максимального обсягу обвинувального акту.

Стаття 291 КПК України наводить перелік того, що повинно бути викладене в обвинувальному акті, зокрема:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Всі наведені вище пункти, за виключенням пункту 5, займають не більше 2 сторінок тексту. При цьому, суть обвинувального акту розкривається в пункті 5, яким передбачено "виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими".

Які ж тоді обставини сторона обвинувачення змогла встановити, що їх виклад займає понад 770 сторінок тексту?

Можемо звернутись до повідомлення про підозру, яке було незаконно зачитане Насірову Р.М. 02.03.2017 року. Повідомлення про підозру налічувало 63 сторінки. На момент повідомлення про підзору у кримінальній справі вже були здійснені всі процесуальні дії, допитані всі свідки, проведена експертиза, вилучені всі документи, зібрані інші докази, що було, на думку сторони обвинувачення, достатнім для повідомлення особі про підозру.

З моменту повідомлення про підозру у кримінальному провадженні був проведений один допит Насірова Р.М. та проведена одна додаткова експертиза.

Жодних нових обставин, нових фактів, нових свідків, доказів чи документів з моменту повідомлення про підозру у справі не з’явилось.

Виникає логічне запитання: що змусило сторону обвинувачення роздути 63 сторінки тексту до 774 сторінок?

Відповідь проста: відсутність будь-яких доказів існування самої події злочину. Не маючи доказів існування "злочину", сторона обвинувачення спробувала замаскувати відсутність одночасно всіх елементів злочину за купою беззмістовного тексту.

Таким чином, сторона обвинувачення сподівалась, що ніхто ніколи не читатиме ці 774 сторінки, відповідно, ніхто ніколи не вникатиме у суть обвинувачення. Сторона обвинувачення сподівалась, що всіх влаштовуватиме пояснення:

• Насіров вчинив злочин.

• А де докази?

• Ось докази – 774 сторінки.

Також, сторона обвинувачення чудово розуміла, що обвинувальний акт доведеться оголошувати в суді і це дасть можливість перекласти відповідальність за тривалий розгляд справи на сторону захисту, створивши для Насірова Р.М. черговий негативний інформаційний привід.

Хоча відповідальність за те, що ми вже 4 судові засідання замість розгляду справи по суті слухаємо цитування заяв платників податків і рішень територіальних органів ДФС (районного та обласного рівня), які не мають жодного відношення до суті справи і за якими Насіров Р.М. взагалі не обвинувачується, лежить виключно на стороні обвинувачення. А з огляду на темп оголошення обвинувального акту, нам доведеться провести так ще не менше 10 судових засідань.

Чи може сторона захисту припинити це і погодитись на те, щоб обвинувальний акт не зачитували?

Теоретично може, але після оголошення обвинувального акту ми перейдемо до наступної стадії – роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення. І тоді суд, який не заслухав обвинувальний акт, буде змушений роз’яснити його суть. Тим більше, що обвинувальний акт не вказує на хоча б якісь докази існування самої події злочину та містить купу внутрішніх помилок і неузгодженостей. Як тільки сторона захисту попросить роз’яснити ці неузгодженості, обвинувальний акт потрібно буде зачитувати знову. То для чого робити це двічі?

Ми вважаємо, що кожна сторона повинна робити свою роботу якісно і не соромитись результатів своєї роботи. Квінтесенцією роботи сторони обвинувачення з розслідування злочину є обвинувальний акт. Прокурор, який оголошує обвинувальний акт повинен відчувати гордість за результати колективної роботи сторони обвинувачення. Обвинувальний акт повинен бути зрозумілим кожному, щоб кожен, хто захоче розібратись у справі зміг сказати – я розумію позицію прокурора, і хочу почути, що на це заперечить захист.

Без розуміння позиції обвинувачення, без розуміння суті обвинувального акту переходити до розгляду справи по суті не можливо. Адже розгляд справи відбувається виключно в межах пред’явленого обвинувачення, тобто в межах обставин, викладених в обвинувальному акті.

Відтак, без оголошення обвинувального акта та без роз’яснення обвинуваченому суті обвинувачення подальший розгляд справи судом не матиме жодного сенсу.

Сторона захисту вже двічі заявляла перед судом клопотання про прискорення розгляду справи. За результатами розгляду цих клопотань судом визначено дати 8 наступних судових засідань.

Тому, зі свого боку, ми зробимо все, щоб розгляд справи відбувався своєчасно, в повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства. Тільки неухильне дотримання передбачених законом процедур є запорукою законного та справедливого судового рішення.

Ми, захисники, вже неодноразово звертали увагу, що протягом всього періоду досудового розслідування і САП і НАБУ проводили незаконну PR-кампанію з дискредитації Насірова Р.М. Хоча було б набагато краще, якби кожен з них займався своєю роботою: НАБУ здійснювало досудове розслідування щодо справжніх злочинів, а САП здійснювала належне процесуальне керівництво, в результаті чого такі сфальсифіковані "справи", як справа Насірова Р.М., ніколи б до суду не надходили.