Блог | Подобається-не подобається, але Крим Україні повертається
Нормандський формат було створено для мирного вирішення повернення Україні тимчасово окупованої території Донбасу. Тему Криму наші західні партнери свідомо оминули, запропонувавши для початку вирішити питання з Донбасом, а потім розпочати кримську проблематику.
Загалом логіка дій була зрозумілою, але після семи років функціонування Нормандії та не виконання з вини російської сторони навіть першого пункту Мінських угод про повне припинення вогню, приходиш до думки, що переговорний процес направили великою окружною дорогою.Загальна мета окружних доріг – обхід можливих перешкод при тривалішій поїздці, але при цьому значній економії часу. Проте сім років переговорного процесу має дуже малу дещицю віддачі. В Україні це вже давно зрозуміли і тому зрозуміло, чому турбуються – адже сім років частина Донбасу так і залишилася непідконтрольною українському уряду територією. І з кожним роком російська присутність в окремих районах Донецької та Луганської областей посилюється.
Ідеологія Мінських угод свідчить про повернення ОРДЛО до державно-правового поля України, а цього за сім років не сталося ні на сантиметр. Чи бачать це посередники – Німеччина та Франція? Звісно так. Чи розуміють вони, що позиція Росії блокує будь-яке просування Мінським компасом? Так. Чи хочуть Берлін і Париж реалізувати положення Мінських угод? Знову ж таки позитивна відповідь.
Тільки для того, щоб реалізувати Мінськ, потрібна повна кооперативність Кремля, а її немає. Москва готова переговорювати десятиліттями. За сім років Володимир Путін примудрився забути, що РФ учасник конфлікту, а Німеччина та Франція – посередники. Він французькому президентові Е.Макрону став розповідати, мовляв на Донбасі внутрішньоукраїнський конфлікт. Е.Макрон, можливо, в душі і не погодився, проте відкрито не заперечував.
Тоді навіщо посередницькі функції Франції, якщо на Донбасі посередником себе оголосила Росія? Москва роздала українським мешканцям тимчасово окупованої території Донбасу 800 тисяч російських паспортів, відвозила автобусами з Донецька, Горлівки, Луганська українських громадян на голосування до Ростова для незаконної участі у виборах до російського парламенту. Наразі Володимир Путін оголосив про надання власникам російських паспортів на окупованому Донбасі соціальних пільг з російського бюджету, КПРФ та партія В.Жириновського (ЛДПР) як парламентські партії Росії, виступили за визнання так званих ЛДНР і це питання поставлено на розгляд у Думі, та надання їм воєнної допомоги. Все це тільки каже, що "Мінськ" небезпечно хворий.
Е.Макрон закликав до виконання всіх пунктів "Мінська", але, очевидно, до кінця не усвідомлює, що Кремль протягом семи років систематично вбивав мирний процес. Своєрідним свідченням про його смерть є присутність 140 тисячного російського військового угруповання біля кордонів України. Вірус "Москва-19" вже давно інфікував Мінський процес. Звичайно, можна запровадити штучну вентиляцію легень через зустрічі радників та міністрів закордонних справ Нормандського формату, можна також провести операцію до повернення життєдіяльності Мінська через саміт глав держав і урядів Нормандського формату. Проте сім років життя у постійному стресі для громадян України пролетіло нікуди. Москва не поспішає, чекає, поки вірус сам зробить свою справу.
Тому нам на часі відкрито заявити: Росія по Донбасу готова перемовлятись до нескінченності. За сім років вона вже забула, що є стороною конфлікту, а мине ще кілька років, то Кремль взагалі заявить, що вже Київ є агресором на Донбасі, а Москва як потерпіла сторона вимагає міжнародного захисту.
Вихід України з Мінська найбільш бажаний для Москви сценарій. Тоді Кремль заявить, що не даремно говорив, що Київ з самого початку саботує Мінські угоди, а значить потрібно знімати санкції з Росії. Крім того, це дасть Москві ще один привід заявити, що Києву мирний план не потрібен і він збирається звільняти Донбас військовим шляхом, тому російська армія і зосереджена поблизу кордонів, щоб захистити населення Донбасу.
Тому, щоб активізувати Нормандію та Мінськ, Київ може запропонувати для успішності проведення переговорів заходи, які допомогли б повернути Мінські угоди до первісного стану :
1)Термінове відведення від кордонів України величезного російського військового угруповання (згідно з міжнародним правом, будь-які результати переговорів під загрозою військового вторгнення сторони переговорів можуть вважатися недійсними);
2) Негайне закриття на території ОРДЛО всіх пунктів, де є правляча РФ партія " Єдина Росія " (це грубе порушення духу Мінська);
3) Верифікація СММ ОБСЄ відсутності російських військ на території ОРДЛО шляхом перевірки об'єктів їхнього можливого базування (у тому випадку, якщо Кремль залишається при своїй заяві про відсутність російських військ на території українського Донбасу);
4) Вільна трансляція українських телеканалів на всій території ОРДЛО (у тому випадку, якщо Париж, Берлін та Москва вважають, що де-юре ця територія України, але поки що не контрольована українським урядом);
5) Передача українській стороні та міжнародним посередникам списків усіх українських громадян, яким РФ незаконно видала російські паспорти (це грубе порушення духу Мінських угод).
Ці пункти, які повертають Мінськ до первісного стану, спочатку доцільно обговорити з Парижем та Берліном, а вже за результатами обговорення висловити консолідовану позицію Москві. Якщо російська сторона відмовляється виконати заходи, спрямовані на відновлення духу та принципів Мінська, запропонувати Парижу та Берліну розглянути також можливість стати посередниками на початку переговорів з Москвою щодо повернення Україні тимчасово окупованого РФ Кримського півострова.
Подобається Москві, чи не подобається, але питання повернення Криму вже поставлено на зовнішньополітичний порядок денний, і для його деокупації діє міжнародний майданчик – "Кримська платформа". А наявність міжнародних посередників лише посилить процес мирних переговорів та переконає Москву та особисто Володимира Путіна, що ніхто не збирається повертати півострів Україні військовим шляхом.
