Розчарування України в ПАРЄ: Росія веде велику гру, а Угорщина наступає

Минулого тижня українська делегація в Парламентській асамблеї Ради Європи святкувала заслужену перемогу: місяці роботи принесли результат, і проросійський президент Педро Аграмунт нарешті подав у відставку. Але це не стало нищівною поразкою союзників РФ в ПАРЄ. Вони швидко перегрупувалися і завдали контрудару, прийнявши резолюцію, яка може відкрити шлях для повернення Росії в асамблею. І це лише одна з ланок стратегії, яка планомірно реалізується на цьому тижні в Страсбурзі. Детальніше - у матеріалі "Обозревателя".

Довга гра

Сама по собі резолюція - неприємний для Києва момент, але не катастрофічний. Повернення Росії в ПАРЄ - справа ще не вирішена. У резолюції є пункт про "ініціювання процедури, спрямованої на гармонізацію правил участі та представництва країн-членів в обох статутних органах". У теорії на підставі цього положення можна протягнути зміни в регламент для повернення РФ. Можливо, таку спробу зроблять вже на наступній сесії ПАРЄ наприкінці січня 2018 року. Не факт, що вона буде успішною, але, очевидно, ведеться довга гра.

Читайте: "На розганяйте" зраду ": дипломат пояснив скандальне рішення ПАРЄ по Росії

"Так, є сили, які намагаються повернути Росію в ПАРЄ. На кожній сесії вони намагаються, але у них не виходить. Не треба кричати "зрада". Зняття санкцій - це поки теорія, один із сценаріїв. Українська делегація буде активно протидіяти. Наші опоненти зрозуміли, що в лобову нас не проломити. Тому тепер намагаються йти обхідними шляхами. Вони еволюціонують і вчаться на своїх помилках. Отже, нам теж треба вдосконалювати свої методи і технології", - зазначив у розмові з "Обозревателем" член постійної делегації України в асамблеї, позафракційний народний депутат Борислав Береза.

Проблема в тому, що в ПАРЄ сформувалося структуроване ядро ​​прихильників повернення РФ. Незважаючи на відставку Аграмунта, союзники Москви як і раніше представлені в керівництві, що дає їм певну фору. У цьому контексті голосування за скандальну резолюцію дуже показове: її підтримали 90 делегатів зі 113, що знаходилися в залі. На перший погляд, велика перевага. Тільки ось в цілому в ПАРЄ 318 членів. Тобто на момент розгляду резолюції були присутні всього близько третини депутатів, і в українській делегації вважають, що це не збіг.

Читайте: Зняття санкцій з Росії: в ПАРЄ оцінили наслідки скандальної резолюції

Резолюцію підтримали, тому що на момент голосування в залі сконцентрувалися прихильники повернення РФ. Якби резолюцію внесли у вівторок вранці, то результат був би зовсім іншим. Але грамотні люди внесли її в середу ввечері, коли зал був напівпорожнім. У ПАРЄ дуже серйозно опрацьовують політичні сценарії та виносять резолюції, виходячи з присутності делегатів", - пояснив Борислав Береза.

Фінансовий шантаж

Грунт для прийняття резолюції стали готувати задовго до голосування. У понеділок генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд спробував переконати членів ПАРЄ піти на поступки Росії заради "збереження цілісності організації". Справа в тому, що після накладення політичних санкцій РФ відмовилася платити членські внески. На даний момент її борг становить 20 млн євро.

Ягланд апелював до того, що це значна частина бюджету Ради Європи (близько 450 млн євро). Фактично генсек запропонував закрити очі на порушення Росії, щоб повернути її в ПАРЄ та відновити оплату внесків. В українській делегації, само собою, тут же відчули недобре.

Читайте: "Прямий шантаж": Росія влаштувала фінансову провокацію в ЄС

"Таке відчуття, що Ягланд виконував свої зобов'язання перед Росією. Раніше він не дозволяв собі настільки відкрито висловлюватися на користь РФ, хоча завжди був її протеже. Ягланд розповідає страшилки про те, що у Россії немає доступу, тому вона не платить внески і вийде з Ради Європи. А потім каже: "Чи хочете ви цього? Не доводьте до розколу. Потрібно піти на поступки, щоб вони заплатили гроші". Але це все брехня", - розповів "Обозревателю" у вівторок віце-президент ПАРЄ, нардеп від "Народного фронту" Георгій Логвинський.

Він підкреслив, що країні, яка не платить членські внески, просто нараховується пеня, яку з часом вона все ж зобов'язана погасити. "Для 47 країн 20 мільйонів євро - це копійки. Шантажувати такою сумою 47 країн - це смішно", - вважає український делегат.

Звичайно, "копійки" - не зовсім коректне визначення. Борг Росії становить майже 4,5% від бюджету (Ягланд оперує цифрою в 10%, хоча на чому ґрунтуються його підрахунки, не зовсім ясно). У будь-якому випадку це дискомфортний, але не критичний для Ради Європи дефіцит.

"Темна конячка" на чолі

Не встигли делегати від України обуритися закликами Ягланда, Київ спіткало ще одне розчарування - новий президент ПАРЄ. Їм стала кіпріотка Стелла Кіріакідес, яка жодного разу не голосувала за резолюції в підтримку України та публічно не висловлювала свою позицію щодо російської агресії. Лише після обрання вона зробила формальну заяву про необхідність встановити мир на Донбасі. Україна ж підтримувала іншого кандидата - литовця Емануеліса Зінгеріса, який відомий своєю жорсткою позицією щодо Росії. Очевидно, у разі його обрання протягнути повернення РФ в ПАРЄ було б неможливо.

Читайте: Новий президент ПАРЄ: бореться проти раку, але не за Україну

Технічно Кіріакідес проходила як незалежний кандидат, але її активно підтримувала група соціалістів у ПАРЄ, яка традиційно лояльна Росії. На чолі асамблеї делегат від Кіпру довго не пробуде - у січні 2018-го оберуть нового президента. Тільки ось, згідно з правилами квотування, він буде соціалістом.

Звернення Ягланда, обрання нібито нейтрального глави асамблеї та прийняття резолюції не можна розглядати опосередковано - усе це елементи реалізації стратегії повернення РФ в ПАРЄ.

Удар по реформі освіти

У четвер Київ спіткала ще одна невдача в Страсбурзі - ПАРЄ підтримала резолюцію, що закликає Україну переглянути закон "Про освіту", який спровокував цілий міжнародний скандал. Детальніше про конфлікт читайте в матеріалі Мовна війна: чому сусіди ополчилися на Україну.

Резолюцію проштовхнули делегати від Угорщини та Румунії - держав, що найбільш болісно сприйняли реформу освіти в Україні. Представникам Києва вдалося згладити деякі кути та не пропустити ряд найжорсткіших поправок. Наприклад, відхилена пропозиція Будапешта прибрати з резолюції згадки про право України захищати державну мову.

Читайте: Скандал через української мови: у Порошенко відреагували на резолюцію ПАРЄ

Знову ж, прийнятий ПАРЄ документ - не трагедія, адже вирішальне слово щодо закону скаже взимку Венеціанська комісія. Але у опонентів реформи з'явився серйозний аргумент в суперечці з Києвом, а значить - to be continued.