Разумков: локдауну в Україні не буде, капітуляції на Донбасі – також
"Сьогодні неможливо запровадити локдаун в Україні"
"Виділення коштів на ремонт доріг із коронавірусного фонду –
дискусійне питання"
"Більшість народних депутатів не відмазуватиме корупціонерів"
Позицію влади щодо війни на Донбасі не можна вважати капітулянською історією. Питання переговорів у форматі Тристоронньої контактної групи, зокрема призначення її членів, курується Офісом президента, а не парламентом.
Нині не можна говорити, що влада пройшла випробування коронавірусом, адже пандемія ще не скінчилася. Проте локдауну, найімовірніше, не буде.
Про це в авторській програмі журналістки Христини Бондаренко ХристяTalk на каналі "Редакція OBOZREVATEL" в YouTube розповів голова Верховної Ради України Дмитро Разумков (щоб переглянути прем’єру програми, проскрольте до кінця сторінки).
– Ви хочете бути президентом?
– Станом на сьогодні я голова Верховної Ради. Саме тут ми з вами перебуваємо.
– Питання: так чи ні?
– Я думаю, говорити, хто що хоче, м’яко кажучи, сьогодні неправильно. Тому що в нас багато того, що ми обіцяли і хочемо виконати. Лише після року роботи тут, не виконавши велику кількість завдань, які перед тобою ставило суспільство, розповідати про якісь свої майбутні плани, розповідати про те, що ти будеш робити надалі, це або піар, або дурощі. Я сьогодні не планую займатися ні одним, ні іншим.
– Що поганого в тому, щоб хотіти стати президентом?
– Я думаю, що нічого поганого в цьому нема. Так само, як немає нічого поганого в тому, щоб хотіти стати головою Верховної Ради і прем’єр-міністром. Але для того, щоб щось хотіти, сьогодні треба працювати.
Розумієте, люди багато чого хочуть у цьому житті, але чи ти спроможний…
– Вам здається, ви спроможні стати президентом?
– Я спроможний сьогодні бути головою Верховної Ради. Сподіваюся, в мене це більш-менш виходить. Але в принципі це оцінювати вам. І лише враховуючи мою роботу сьогодні, можна буде говорити про моє майбутнє.
Але якщо ми говоримо про ті швидкі зміни і мінливе суспільство, яке є в Україні, розповідати про те, що ти робитимеш через чотири роки і ким ти будеш – щонайменше, це несерйозно.
– Я скажу вам думку депутатів більшості, зокрема з вашої фракції. Говорять, що ви ведете свою гру. За моїми джерелами, в Офісі президента між собою вас називають "Конкурент".
– Такого не чув. В Офісі президента такого не чув, у кулуарах Верховної Ради теж такого не чув.
Здорова конкуренція дуже допомагає рухатися вперед усім. Тому якщо в цьому плані, то сто відсотків, це правильні підходи і єдина співпраця.
– До якої межі ви можете бути командним гравцем?
– Я завжди командний гравець. Але інтереси команди насамперед мають відповідати інтересам України.
– Чи правда, що на вас орієнтуються близько 30 депутатів і ця група навіть називається "719"?
– Я сподіваюся, що більше народних депутатів орієнтується на…
– За кілька місяців ви наростили свою групу.
– Так, ви ж бачите результати на голосуванні – 300, 320. По-різному буває.
– Мається на увазі ваша група.
– Не буває своєї групи.
– Ви як політконсультант, я як журналіст розумію, що в кожній фракції є депутати, які орієнтовані на певних осіб. Зокрема, у фракції "Слуга народу" 30 людей орієнтовані на Дмитра Разумкова станом на два місяці тому, коли я спілкувалася з людьми, які про це говорили.
– Правильно – у кожній фракції. Я не знаю, про що ви говорите в значення орієнтації на когось. Я впевнений, що є набагато більше людей, які притримуватимуться такої збалансованої правильної позиції у Верховній Раді України. І ви бачите ці результати на табло.
Я впевнений, що ви погодитеся, не можна сказати, що все на сто відсотків зроблено правильно. Ми самі визнаємо свої помилки.
– У чому неправильно?
– Щодо тих же законопроєктів. Останній приклад – це виборчий кодекс. Ми його ухвалили. Це був важкий документ. До нього було багато запитань. Але навіть за цей проміжок часу було дві чи три зміни до цього закону.
Чому? Тому що, коли ти пишеш на папері, можливо, все обрахував. Зал його підтримав, була досить серйозна підтримка всіх фракцій. А далі, коли ти стикаєшся з реаліями життя, то бачиш, що тут треба виправити, тут треба відшліфувати, тут треба допрацювати. І вносиш новий законопроєкт – зміни до Кодексу, тому що це треба.
Плюс сьогодні, на жаль, життя вносить свої корективи. Хто рік тому міг прогнозувати, що буде коронавірус зі всіма тими наслідками, які ми можемо спостерігати сьогодні не лише в Україні, а в цілому світі? Глобальна криза, глобальна пандемія, глобальні наслідки, які ми, мабуть, ще не до кінця розуміємо. І багато інших питань.
– Ця влада пройшла випробування коронавірусом?
– Ні, тому що COVID-19 ще не закінчився. І навіть не влада – це випробування проходить держава. І не лише держава, а і світ. Якщо ми подивимося на земну кулю, вона буде вся червона. Десь більш яскрава, десь менш яскрава. Але це буде саме так, на жаль.
– Чи буде в Україні локдаун, як це вже зараз роблять деякі країни?
– Я думаю, що ні. На мою думку, його сьогодні буде неможливо запровадити. Особливо з урахуванням виборів. Не дай боже, щоб нам довелося навіть думати про таку стратегію.
– Чи правда, що уряд виділив 35 мільярдів із Фонду боротьби з COVID-19 частково на ремонт доріг? До речі, Зеленський зараз їздить як прораб по країні, відкриває дороги…
– Це дискусійне питання. Дороги також пов’язані із забезпеченням медичними послугами, але, коли приймався закон про зміни до бюджету 3509, також було багато дискусій. Хтось його підтримував, хтось – ні.
– Ви особисто підтримували його?
– Ні, якщо я не помиляюсь, тоді я за цей законопроєкт не голосував.
– У мене як громадянки є запитання до теперішньої влади. Це запитання стосовно корупції, це питання стосовно ведення в чомусь капітулянської політики щодо війни, це питання того, що є багато некомпетентних людей при владі. У вас схожі питання? І які мінуси є в теперішньої влади, на думку громадянина Разумкова?
– Коли у вас не буде запитань до влади або ви будете боятися про них говорити, це вже буде диктатура. Запитання завжди мають бути, іншого не буває.
Якщо ми говоримо про ті пункти, про які ви сказали, здебільшого я не погоджуюся. Якщо ми говоримо про боротьбу з корупцією, то, на жаль, перший великий скандал у Верховній Раді України – з паном Юрченком. На відміну від того, як це відбувалося раніше, сьогодні його точно ніхто не захищатиме й не казатиме на біле чорне.
Тут і моя особиста позиція, і, я впевнений, більшості народних депутатів – якщо людина винна, вона має понести покарання. І захищати, втручатися в процес, вибачте за сленг, відмазувати когось ні я, ні, впевнений, колеги не будуть. А якщо будуть, то певною мірою вони стають співучасниками.
– Історія про капітулянську політику Зеленського щодо війни на Донбасі…
– Ви маєте на увазі те, що не було обстрілів 42 дні? Я вважаю, що це не є капітулянською історією.
– Я маю на увазі, що не можна стріляти у відповідь і так далі.
– Я впевнений, що ви чули мою позицію щодо Фокіна. За висловлюванням, що, якщо Рада щось не зробить, то вона не відстоює інтереси держави і не прагне миру. Я казав і повторюю: Верховна Рада України завжди відстоювала, відстоює й буде відстоювати лише інтереси нашої держави. Незалежно від того, хто в якій фракції. І таких 99% у Верховній Раді.
– Ви ключова людина в українському політикумі. У нас парламентсько-президентська республіка. Ви можете сказати на якійсь нараді: приймаймо людей, які входять у ТКГ щодо "Мінська" не від…
– Я не делегував і не пропонував пана Фокіна до ТКГ.
– Співбесіду можуть ці люди проходити? Знаєте, як питають: чий Крим? Можна питати – ти за амністію чи ні? Ти за що? Можна питати людину, яка входить у ключову групу, яка займається розв'язанням питань Донбасу?
– Я туди не подавав пропозицій щодо кандидатів, які беруть участь e ТКГ. За цей напрям відповідає насамперед Офіс президента, він курується саме з Банкової.
– Ви були російськомовним до періоду… Я передивлялася ваш Facebook за півтора року. Російською, російською, російською. Потім, здається, поїздка до Львова – і ви повністю перейшли на українську.
– Ні, не так. Я завжди під час ефірів і в житті спілкувався російською мовою. Причому це вигадки про те, що я додатково вивчав українську мову протягом виборчої кампанії.
Але я завжди під час ефірів використовував російську мову і говорив про те, що, якщо я піду на державну службу, я під час своєї роботи перейду на державну мову, як того вимагає українське законодавство.
Я думаю, все ж таки це питання штучне, яке дуже часто порушують українські політики. Я й раніше про це говорив, особливо під час виборів.