Блог | Послання Путіну з Вашингтона: табакерка вже занесена

Зараз я вам розповім, навіщо директор ЦРУ Джон Реткліфф літав до Москви.

Тому що конспірологія – найточніша наука!

А всі ті добрі люди, які вже висловили різні версії, – вони помиляються.

Почнемо з того, що глава ЦРУ – людина з досить специфічним функціоналом. Це саме той випадок, коли посланець багато в чому і є повідомленням.

Для початку треба усвідомити, заради яких тем точно не мало сенсу відправляти цілого главу ЦРУ до Москви.

По-перше, це війна Росії проти України як така. На цьому напрямку вже ціла юрба переговірників і "посланців". Жодної нової надзвичайної інформації для розмови не було. Російський наступ перебуває в активній фазі. Для передачі політичних повідомлень (про Донніленд чи щось подібне) існують призначені для цього канали – публічні та непублічні.

По-друге, погрожувати Путіну якимись ультиматумами (новими санкціями за ескалацію у вигляді мобілізації, як протиотруту проти ядерної зброї, як протидію деструктивній активності в країнах НАТО тощо) – це неправильний підхід. Він не може змінити прийняте рішення, він лише може спробувати домовитися про рамки (як Бернс у 2021 році). У цьому випадку треба допускати недопустиме: США узгоджують із Кремлем умови підривної діяльності в Європі. Але я в це не вірю.

По-третє, жодні питання взаємодії спецслужб не змусять Реткліффа сісти в літак і витратити стільки часу заради рутинних справ. Для цього є заступники, офіційний резидент тощо. Жодні обміни, жодні питання космосу – це все не доречно.

По-третє, сторонні теми, на кшталт ядерної зброї Ірану, передача росіянами розвідданих іранцям тощо – це все не до речі.

Навіщо ж такий яскравий персонаж буквально кинувся до Кремля?

Я думаю, є лише одна тема.

Особиста безпека Путіна та стабільність режиму.

Швидше за все, Реткліфф приїхав повідомити, що табакерка вже занесена, а США цим стурбовані. Можливо, їм не подобається угруповання, яке теоретично може прийти до влади.

Підхід російського лідера до оцінки ситуації та його уявлення про майбутнє, де без війни немає чим займатися, спонукають тих, хто прагне іншого майбутнього, вживати заходів.

Прямо здавати змовників США не можуть, бо з ними ніхто не матиме справи. Але позначити проблему – цілком.

Причому форма повідомлення могла бути такою: цього разу ми встигли, а наступного разу можемо не встигнути, якщо не зникнуть "першопричини" невдоволення.

США не зацікавлені в безладному колапсі Росії та масштабній смуті. Їм вигідно зберегти на троні передбачуваного й застряглого в проблемах лиходія, доки немає чіткої альтернативи.

Ні Рубіо, ні Венс, ні пара гастролерів не підходять для такого повідомлення. Його не можна озвучити по телефону – хіба що якщо напад відбудеться буквально через півгодини (як у легенді про попередження Путіним Ердогана про майбутній арешт під час путчу). Треба дивитися в очі.

А директор ЦРУ – саме те, що треба. Це якраз його пряма функція.

Скоро ми побачимо, чи повірив Путін Реткліффу, чи ні.