100 днів "Слуги народу": як Зеленський змінив Україну

"Якщо я коли-небудь в житті порушу закон, то піду сам". Саме ці слова вимовив ще кандидат Володимир Зеленський за декілька днів до другого туру президентських виборів. Тоді це звучало фантастично — в Україні з'явиться президент, готовий визнавати свої помилки.

Правда, заява не завадила йому за три місяці роботи порушити закони України майже 30 разів. І, на жаль, тенденція поки зберігається.

Чим саме знехтував президент, а що вже встиг зробити для українців — розбирався OBOZREVATEL.

Що важливо знати про 100 днів Зеленського?

• Що він обіцяв українцям, чи зміг виконати хоч частину з того, що говорив;

• Скільки разів вже порушив закон;

• Про кадровий голод і готовність "зробити всіх разом";

• Про усвідомлення всіх труднощів міжнародної політики і підступності Володимира Путіна.

• Про позитивні зміни і впровадження "Держави в смартфоні";

Президент — слуга народу

В інтернеті ще з моменту інавгурації Володимира Зеленського з'явився неофіційний лічильник його порушень. За три місяці роботи нарахували до 3-х десятків проколів.

Йдеться і про достроковий розпуск Верховної Ради в день інавгурації (ст. 90 Конституції України), і про призначення Андрія Богдана главою Адміністрації президента в обхід закону про люстрацію, нехтування закону про державну мову, а саме спілкування під час офіційних візитів до регіонів не українською, а російською мовою. І багато іншого.

Читайте: Обмін політв'язнями з РФ: Зеленський зробив важливу заяву, в Кремлі відповіли

Тобто, якби слова про готовність подати у відставку дійсно були правдою — в Україні вже б оголосили дострокові президентські вибори, разів зо тридцять.

Перші рішення

Говорячи про перші 100 днів роботи Володимира Зеленського (нагадаємо — це вже сьогодні, 27 серпня), важливо згадати його найголовніші передвиборчі обіцянки.

"Мій перший законопроект "Про народовладдя". У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії.

В сучасній Україні це повинно відбуватися з максимальним використанням новітніх технологій", — милозвучно свідчить офіційна програма ще кандидата в президенти Зеленського.

Водночас щодо законопроекту про владу народу й не йшлося. Перший указ президента — про розпуск парламенту, а перший поданий проект закону стосувався державних закупівель для старту дострокових парламентських виборів. В кінці травня такі рішення мотивувалися бажанням перезавантажити Раду, не готову підтримувати ідеї нового глави держави.

З одного боку — хід думок правильний. Парламент повністю дискредитував себе і пішов у контратаку. Довіра до нього була мінімальною. З іншого — користуючись антипарламентськими настроями, президент вирішив по-своєму розтлумачити закон і піти на поводу політичних амбіцій.

Далі за текстом серед обіцянок Володимира Зеленського — зняття недоторканності з нардепів, президента і суддів, окремий закон про імпічмент і про відкликання членів парламенту. Поки цього ніхто так і не побачив. Ні механізму імпічменту, ні повноцінного закону про зняття недоторканності. Всі чекають початку роботи нової Ради.

Читайте: З'явилася реакція Зеленського на ідею повернення Росії в G8

У той же час багато членів партії "Слуга народу" вже відкрито говорять, що готові голосувати лише за часткове скасування особливого статусу. Це все подається під соусом захисту від політичних репресій.

Ще одна "фішка" Зеленського — повна прозорість влади. Мовляв, всі призначення у регіонах повинні відбуватися з урахуванням громадської думки, відкрито і довірливо. Варто згадати одну з його крилатих фраз, що до влади прийдуть нові люди, з новою ментальністю. Але де ж вони?

Критикувати партію "Слуга народу" поки дійсно рано, її час ще не прийшов і вона — не вся влада. Але в команді не так багато професіоналів, готових брати відповідальність у свої руки. Хоча є і фахівці, це варто підкреслити.

Помітно це було зокрема й на всім відомому тренінгу в Трускавці. Хочеться вірити, що вони зможуть бути ефективними і покажуть правильний тон роботи. А групи впливу всередині не спровокують масштабну політичну кризу.

LIFT заклинило

Окрему увагу варто приділити і так званим відкритим конкурсам. Якщо на крісло голови Львівської ОДА ще спробували зробити щось схоже на народний праймеріз, то за Житомирську та Черкаську області ніхто й не питав. А в Одеську взагалі просунули "свою людину", яка навіть не брала участі у відборі.

За всієї правильності проекту LIFT, одним лише підбором кадрів в інтернеті не обійдешся. Сам проект був створений для того, щоб стати реальним майданчиком підбору кадрів, відкритого і чесного.

Але за 100 днів ми так і не побачили кандидатів на позиції Генпрокурора, прем'єр-міністра, членів Кабміну, голів державних агентств і обласних адміністрацій.

Читайте: Зеленський терміново зателефонував прем'єру Канади через Росію

Що з реформами?

Не варто забувати і критику реформ із боку Володимира Зеленського. На цьому будувалася вся його виборча кампанія.

І він мав рацію, проблем багато. Грошей не вистачає, дороги навіть після ремонту залишають бажати кращого. Але який вихід запропонував Володимир Зеленський? Поки ніякого.

До початку роботи парламенту залишився тиждень, а українці не знають, чи залишиться на своїй посаді Уляна Супрун, чи продовжиться реформа і хто буде рухати медицину далі?

Хто займе місце Володимира Омеляна або того ж Ігоря Насалика? Хто стане прем'єр-міністром і візьме кермо влади Кабміном? Чи будуть далі підвищувати тарифи, або ж це ще однин черговий жарт президента?

Який є позитив?

Але ні, не все так погано в президентстві Володимира Зеленського. Варто визнати, що за перші 100 днів глава держави запам'ятався і позитивними, потрібними змінами.

• По-перше, в Україні активно просувається цифровізация. Її форвард — радник президента Михайло Федоров. За декілька місяців зроблено досить багато: система "E-малятко" — тепер із реєстрацією новонароджених все значно простіше; "E-government"— створена платформа для цифровізації всіх держпослуг. Це великий крок до спрощення життя як бізнесу, так і звичайним українцям. Детально про нововведення Федоров розповів в інтерв'ю OBOZREVATEL;

• По-друге, завдяки політиці й самому тренду "Зе" в майбутню Раду не потрапили старі політики. Йдеться про Вiталiя Хомутинніка, Сергія Пашинського, Івана Вінника, Ігоря Смєшка, Надію Савченко та багатьох інших. Парламент оновився на 80%;

• По-третє, в парламенті готуються революційні ініціативи. Про конкретику говорити рано, але вже через тиждень "Слуга народу" і президент можуть виконати головні обіцянки: зняти все ту ж депутатську недоторканність, затвердити закон про імпічмент президента і референдуми, змінити виборчу систему, ухвалити пакети законів щодо цифровізації, ринку землі, медицини, децентралізації і так далі.

То з ким ми дружимо?

Зовнішня політика в українських реаліях не менш важлива, ніж внутрішня.

Читайте: "Хочете фішок?" Разумков розповів про відкриття нової Ради

У своїй передвиборчій кампанії Зеленський неодноразово говорив, що країна йде в Європу. Ось, наприклад, одна з яскравих його цитат під час дебатів із Порошенком:

Правду кажучи, курс до Європи Україна дійсно продовжує. І це радує. Не обійшлося, звичайно, і без загравання з Росією. Заяви глави ОП Андрія Богдана або м'які пошуки компромісу президента з Кремлем — тому яскраве підтвердження.

Чи Орієнтир для нас ЄС і НАТО? Який формат відносин зі США? Можливо, відповідь на це питання отримаємо у вересні, після зустрічі Зеленського з Дональдом Трампом.

Але поки ми бачимо лише боротьбу Республіканської і Демократичної партій в українській політиці. І такого впливу американського істеблішменту як останні місяці в країні давно не було.

Багато запитань залишається і до Росії. Де червоні лінії у відносинах із Кремлем? На які поступки готовий іти Зеленський у питаннях війни на Донбасі, обміну військовополонених, повернення Криму. Ніхто не говорить про зраду, але за 100 днів президентства реальними були два кроки в контексті війни з Росією:

• Відведення військ у Станиці Луганській;

• Дві телефонні розмови Зеленського і Путіна.

Водночас українські солдати продовжують гинути на Донбасі. Лише 6 серпня було вбито чотирьох бійців. Адекватної відповіді з боку України так і не було.

На перший погляд проста проблема з війною на Донбасі не вирішується "просто припиненням стрілянини". Все не так легко, як казав декілька місяців тому Зеленський. Стріляти ніхто не перестане, поки Кремлю не дадуть того, чого він хоче. До слова, на цьому ж погорів свого часу і Петро Порошенко, пообіцявши закінчити війну за декілька днів.

Проблема в тому, що президенту Росії не потрібен мир і він не переживає через смерть солдатів на фронті. Йому потрібна підконтрольна Україна, хоча б частково, через особливий статус Донбасу. Та й про Крим він говорити вже не хоче.

Недосвідченість чи невизначеність?

Критикувати Володимира Зеленського можна і потрібно, але справедливо. Проблема президента в тому, що його 73% рейтингу — це бажання українців побачити нові обличчя у владі. Нові погляди, рухи і рішення.

Професійних людей, а не пережиток корупційного минулого.

Читайте: "Без компромісів!" Людина Суркова назвала мету Росії на Донбасі

Українці дали президенту карт-бланш. Хочеш місце на Банковій? Ось, ми голосуємо. Хочеш більшість у парламенті? Ми готові дати більшість.

Зараз же справа за тобою — всі важелі влади у тебе в руках. А що ми бачимо?

З одного боку, головний "слуга народу" намагається приборкати вертикаль влади. Лає чиновників, пропонує нардепам оплатити ремонти доріг. Є позитивні зміни в сфері е-технологій, йде планомірна відмова від тотальної мілітаризації і залякування, щиро помітно бажання президента вийти зі складної ситуації на Донбасі.

З іншого — Зеленський продовжує загравати з виборцями. Не секрет, що екшн заходить краще, ніж копітка і якісна робота.

Підсумок 100 днів роботи президента можна охарактеризувати одним словов — "невизначеність". Суміш яскравих і позитивних очікувань, із кадровими проблемами і перемогою системи.