Порошенко: хто досі бачить "плюси СРСР", нехай приїде у Биківню

П’ятий президент України Петро Порошенко разом з дружиною вшанували пам’ять жертв політичних репресій. Тисячі невинно вбитих сталінським режимом українців, переконаний лідер "Європейської Солідарності", свідчать про те, чим був СРСР насправді.

Про це Порошенко сказав, перебуваючи в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили", де депутати "Європейської Солідарності", волонтери, громадські активісти, учасники війни проти російської агресії разом із сотнями українців 16 травня вшанували пам’ять жертв політичних репресій.

Священники ПЦУ та УГКЦ відправили спільну поминальну молитву за невинно вбитих.

Учасники вшанування поклали квіти до Братської могили та до Пам’ятного знаку польських поховань, встановили лампади біля Центрального монументу Меморіалу.

"Кожен рік у ці травневі дні велика кількість українців приходить на биківнянські могили. В цей сосновий бір, який зберігає пам’ять про десятки, якщо не сотні тисяч українців, закатованих радянською владою. Це символ того, як наш північний сусід сотні років – від мазепинських часів до агресії проти України в Криму і на сході – знищує український народ. І це дуже потужне щеплення для тих, хто і зараз не розуміє, чому рівно шість років тому, 15 травня 2015 року я як п’ятий президент України підписав закон України про декомунізацію", – сказав журналістам лідер "Європейської Солідарністі" Петро Порошенко.

"Тоді дехто виступав проти декомунізації. Ті, хто виступав, приїдьте сюди, у Биківню. Постійте пару годин, почитайте, що тут відбувалося. І вам набагато краще буде зрозуміло, чому такою важливою була декомунізація. У нас, на жаль, багато є людей, які аналізують "плюси і мінуси" СРСР, Радянського Союзу. І ви теж приїдьте сюди, у Биківню. Кожен хрест тут буде відповіддю вам на "потужні плюси СРСР", – наголошує Порошенко.

Порошенко підкреслив, що пам’ять про репресованих українців так само важлива для збереження української державності, як і мова, армія та віра.

"І додатковий аргумент, чому так важливий фундамент української державності. Чому така важлива мова. Бо за мову катували українців тут в НКВСні часи. І зараз нам її все ще потрібно захищати. Чому така важлива наша армія. І тому сьогодні тут величезна кількість ветеранів, які своїм здоров’ям, своєю кров’ю, а інколи і своїм життям, дали право на майбутнє суверенній незалежній нашій державі. І чому так важлива віра. Бо сьогодні представники об’єднаної Православної Церкви України і нашої Греко-Католицької Церкви зробили спільний молебень за упокої душі тих мучеників, які тут були закатовані у 30-ті роки. Інших церков не було", – констатував п’ятий президент.

Він переконаний: пам’ять про минуле - єдиний для України шанс на майбутнє.

"З цього починається майбутнє України. З цього ми розуміємо, яких ризиків ми маємо уникнути. Це потужний засіб для протидії російській пропаганді, фейковий новинам та іншій брехні п’ятої колони. Звідси в тому числі починається державність. І таких місць по Україні десятки. Від Франківська і Львова – до Донецька і Полтави. І дуже важливо, щоб кожен травневий день на цих місцях масових поховань були молоді українці. І щоб це було потужне щеплення від російської імперії і потужний стимул нашого руху, нашого повернення в Європу, в Європейський Союз, в НАТО. Ніхто нас не зіб’є з цього шляху", – наголосив Петро Порошенко.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб.

Серед похованих у Биківні – художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі – Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.