Мер Харкова Геннадій Кернес
У четвер, 17 грудня, помер мер Харкова Геннадій Кернес. Він обіймав цю посаду протягом 10 років і запам'ятався українцям гучними фактами в біографії, а також безпрецедентною підтримкою в рідному місті.
OBOZREVATEL вирішив нагадати читачам найяскравіші моменти про Кернеса – починаючи від професійної діяльності й закінчуючи скандальними ситуаціями.
Геннадій Кернес народився в єврейській родині в Харкові 1959 року. Після закінчення школи він працював на заводі "Світло шахтаря", а 1977 року вступив до ПТУ №14 і закінчив його за спеціальністю "кресляр-конструктор". Трудову діяльність майбутній мер продовжив у ВНДІ "Електроапарат", а згодом знову повернувся на "Світло шахтаря" слюсарем.
Також Кернес працював на молочному комбінаті та майстром із ремонту годинників. Однак у 1986 він почав займатися бізнесом з пошиття одягу.
У серпні 1992 року Харківський обласний суд визнав Кернеса винним у скоєнні пограбування та шахрайства. Через це його засудили до 3 років ув'язнення у виправній трудовій колонії суворого режиму з конфіскацією всього майна, яке належало підсудному.
Зокрема, майбутньому політику інкримінували намагання привласнити гроші від фіктивного продажу автомобіля та хуліганські дії.
Втім, у процесі слідства Кернес "сприяв встановленню істини, покаявся", тому його звільнили із СІЗО через два роки.
Повернувшись на свободу, він почав приватизовувати підприємства енергетичного комплексу, а також відкрив власну юридичну компанію.
Показово, що восени 2004 року Кернес брав участь у подіях Помаранчевої революції в Харкові (на боці прихильників Віктора Ющенка. Втім згодом він став прихильником "Партії регіонів" та обстоював її інтереси навіть у буремні дні лютого 2014 року.
У 2006 році політик став спонсором передвиборчої кампанії кандидата на посаду міського голови Михайла Добкіна й фактично очолив його передвиборчий штаб. Того ж року Кернес сам став секретарем міськради.
А вже в березні 2010 року він обійняв посаду тимчасового виконувача обов'язків міського голови Харкова (адже Добкін був призначений головою Харківської ОДА).
У жовтні 2010-го Кернес як кандидат від "Партії регіонів" був обраний очільником міста і залишався ним аж до кінця життя. Адже в 2015 та 2020 році він знову здобув перемогу на місцевих виборах.
Причиною безпрецедентної підтримки Кернеса в його рідному місті була зміна Харкова в позитивний бік під час його головування в міськраді.
Так, люди позитивно оцінювали доглянутість скверів та головних вулиць, розвиток інфраструктури. Крім того, протягом останніх років у раніше індустріальному місті з'явилося багато фонтанів та парків (найвідоміший – парк Горького).
28 квітня 2014 року проти Кернеса було скоєно замах – йому вистрілили в спину. Після цього він переніс низку операцій в Ізраїлі. Життя політику тоді вдалося врятувати, але він залишився прикутим до інвалідного візка.
"Мені куля знесла чотири хребці, двічі пробила легеню і шлунок, зламала ребро, пошкодила наднирник і пройшла через кінський хвіст, що стало причиною, чому мені паралізувало ноги. Кінський хвіст м'який, а температурний режим кулі близько 1000 градусів, і вона фактично випалила, як розпеченим залізом, усе на своєму шляху", – цитує його спогади "Страна".
Покійний Кернес активно підтримував повернення проспекту Петра Григоренка у Харкові колишньої назви (маршала Жукова).
Також він виступив із цього приводу в ефірі російського пропагандистського телебачення. В одній із програм Кернес назвав активістів, які скинули пам'ятник Жукову, "покидьками суспільства".
А навесні 2020 року Кернес запропонував провести в Харкові пропагандистську акцію "Безсмертний полк", незважаючи на пандемію. Він закликав містян вийти з портретами предків на балкони своїх будинків.
Як повідомляв OBOZREVATEL: