Польща атакує: Україна отримала нового ворога?

Перманентний конфлікт між Києвом і Варшавою вийшов на нову пряму. Президент Польщі Анджей Дуда підписав так званий антибандерівський закон, незважаючи на протести українського керівництва.

Документ, що засуджує українських націоналістів, відразу ж передали до Конституційного суду Польщі. При цьому у Верховній Раді нардепи вже розділилися на два табори. Чим закінчиться протистояння між країнами - розбирався "Обозреватель".

Голуби миру

Перший табір українських нардепів зайняв помірковану позицію. Тут сподіваються на дипломатію і переговори з керівництвом Польщі, а також очікують скасування закону в Конституційному суді.

Так, член фракції "Народний фронт" Ігор Лапін вважає, що в законі є багато норм, які прямо порушують права людини, тому суд за визначенням повинен його відмінити.

Читайте: "Поставлено крапку": в Україні пояснили, що означає рішення Польщі по "бандерізму"

З ним згоден і нардеп з комітету з питань національної безпеки і оборони Андрій Тетерук. У коментарі "Обозревателю" він зазначив, що Україна закликає Польщу не танцювати на кістках, а брати за основу весь комплекс відносин між країнами. "Тільки це позбавить нас від негативних емоцій, які вигідні виключно Росії. Всім вже зрозуміло, що від цього закону виграє виключно Російська Федерація, яка застосовувала силу по відношенню до обох наших народів. А сильної Польщі без сильної України немає! Саме це необхідно взяти за основу у вирішенні даного конфлікту", - каже депутат.

Показово, що не тільки в провладній коаліції зайняли позицію "миротворців". Наприклад, у "Батьківщині" теж не схильні "ламати списи". Екс-міністр закордонних справ і народний депутат від цієї фракції Борис Тарасюк визнав, що закон суттєво вдарить по відносинам обох країн.

Читайте: "Треба відкликати посла": в Раді звинуватили Польщу в геноциді українців

"Але українська сторона продовжує закликати до конструктивного діалогу, щоб наші двосторонні відносини увійшли в нормальне русло", - сказав він "Обозревателю".

У "Самопомочі" теж всіляко підтримують цю пропозицію. Глава фракції Олег Березюк додав, що "потрібно робити все для нормалізації, а не грати на руку Кремлю".

Яструби війни

Але є в Раді і радикальне крило, яке категорично не сприймає позицію Сейму і Дуди. Депутати з цього табору - представники партії "Свобода" і Радикальної партії Олега Ляшка.

Наприклад, в коментарі "Обозревателю" народний депутат фракції РПЛ Ігор Мосійчук розповів, що після підписання антиукраїнського закону президентом Польщі, Верховна Рада повинна зробити крок у відповідь.

Читайте: "Чи не копайтеся в історії": генерал попередив Польщу про реальну небезпеку

"По-перше, наша фракція закликає відкликати українського посла з Республіки Польща, як це пропонує Ізраїль. Ми вимагаємо створити в парламенті робочу групу на чолі з Юрієм Романовичем Шухевичем, яка займеться питанням геноциду польського народу проти українців під час операції "Вісла", - запропонував Мосійчук.

За його словами, українці можуть пригадати полякам не один факт примусового масового виселення і знищення в кооперації з російськими властями. І раз Польща звинувачує у звірствах українських націоналістів - Київ зобов'язаний відповісти симетрично.

А ось у провладній фракції БПП радикалам рекомендують вгамувати запал. У бесіді з "Обозревателем" нардеп від Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко закликав бути мудрішими.

Читайте: Закон Польщі про нацпам'яті: як скандал став міжнародним

"Ми не залишимо без реакції те, що зробили поляки. Реакція нашого президента і парламенту вже була. Тепер, думаю, потрібно продовжити дипломатичну роботу. Викликати нашого посла з Польщі, апелювати до міжнародної спільноти. Можливо, навіть через міжнародні судові інстанції", - пояснив Черненко.

Але створювати різного роду робочі групи в парламенті України, які займуться розслідуванням спірних історичних питань, на його думку, не варто.

Надія на компроміс

Україна буде звертатися до міжнародного співтовариства, в першу чергу до США і Ізраїлю, які вже засудили польський закон. Таким чином Київ спробує вплинути на офіційну Варшаву.

Глава комітету з питань закордонних справ Ганна Гопко в кулуарах парламенту розповіла журналістам, що в Раді очікували підписання закону Дудою. Напередодні відбулася зустріч нардепів з дипломатами США, країн Балтики та Східної Європи, на якій українська сторона висловлювала свою стурбованість цим законом. Ще на тій зустрічі польська сторона повідомила, що буде йти до кінця. Хоча надія на світло в кінці тунелю все ж є.

Читайте: Росія потирає руки: в Україні оцінили небезпеку відповіді Польщі за "антибандерівський закон"

За словами Гопко, сторони попередньо домовилися провести чергові переговори 16 лютого. Віце-прем'єр України з соціальних питань Павло Розенко поїде до Польщі і буде обговорювати там в тому числі проблему "антиукраїнського" закону.

Гопко погодилася з тим, що Україна у відповідь Польщі може також згадати історичні трагедії, що розділяють наші суспільства. "Але я вважаю, що це буде неправильним кроком. Україна повинні бути вище цього. Ми повинні знайти взаємне рішення", - підсумувала нардеп.