Блог | По дорозі в пекло. Будівельна мафія

В попередньому матеріалі "Дорога в пекло" я розпочав знайомити громадян з основним напрямком роботи комітету ВР з запобігання та протидії корупції – антикорупційною експертизою законопроектів. І написав про своє найпарадоксальніше спостереження: чим "солодше" обґрунтування законопроекту, тим більша ймовірність корупційних намірів його розробників. Тож сьогодні, як і обіцяв, продовжу знайомити українців з найбільш показовими прикладами того, як це сумне правило працює. І що ми, депутати-члени антикорупційного комітету, робимо задля того, щоб пекельних законопроектів потрапляло якомога менше в сесійну залу.

От в якій галузі у нас останнім часом крутиться багато грошей і генерується найбільше резонансних скандалів? Правильно – житлове будівництво. Чи не щодня ЗМІ та соціальні мережі розриває інформація про сутички громадських активістів і місцевих жителів з нечистими на руку забудовниками. То в них належної дозвільної документації немає, то "забувають" з громадою плани забудови узгодити. А універсальною відповіддю на всі питання вже багато років слугує єдиний аргумент – тітушки! Бійки, кров, крики – звичний антураж середмістя будь-якого обласного центру. А найперше Києва.

Читайте: По дорозі в пекло

Тож, підбиваючи підсумки роботи в антикорупційному комітеті я не можу оминути законопроекти, які стосувались будівельної теми. Як відомо, у більшості населених пунктів відсутні плани зонування та детальні плани території. Якщо їх немає, процес передачі ділянок у власність та користування фізичним і юридичним особам практично зупиняється. Уявіть: люди давно замовили розробку проекту виділення землі, але отримати його не можуть, бо немає детального плану. Тож зрозуміло, що одразу знайшлися народні обранці, що чим духу поспішили "допомогти" органам місцевого самоврядування і розробили законопроект № 1735 від 14.01.2015р. Цим законопроектом передбачалось внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Зміни полягали у продовженні строку для визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де не затверджені плани зонування або детальні плани територій (ДПТ), до 1 січня 2017 року. Вдосконалення державної політики у сфері містобудування та міського господарства, - важлива й потрібна справа. Тільки от, практика застосування цього законопроекту в разі його прийняття діаметрально відрізнялася б від декларованих цілей. У переліку "покращень" законопроекту – зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території.

Читайте: В поисках лучшей жизни

На практиці це виглядало б приблизно так: був спортивний майданчик? Нічого, буде багатоповерховий багатоквартирний будиночок! Хотіли містяни поруч із будинком мати затишний парк, а отримали супермаркет, - ну що ж, не так сталося, як гадалося… Фактично парламенту пропонували запустити механізм: 1. Узаконення того, що вже побудовано незаконно, 2. Легалізації будівництва, там, де землю вдалось отримати, а будувати по закону не можна. Хіба це не "чудово"?! Ну нема ДПТ, а бажання будувати є.

Наприклад, є територія якогось заводу, а будувати дуже хочеться. Кияни знають про забудову території заводу Петровського на вулиці Старокиївській, або Київського бронетанкового ремонтного заводу по вулиці Дарницькій. Легким помахом руки вносимуться зміни до цільового призначення і вуаля – сквер перетворюється на черговий хмарочос.! Прикладів можна навести безліч.

А з таким законом, їх може з’явитись ще більше. І не тільки в Києві, а по всій країні. І якщо сьогодні в громадських активістів і мешканців великих міст ще залишаються хоч якісь аргументи на захист своїх прав в судах, то в разі вступу такого законопроекту в дію – захищати свої права громадянам стане в багатьох випадках просто неможливо. Комітет адекватно оцінив наміри лобістів і не дав можливості для "життя" цього законопроекту. Але автори не збентежились і за півроку вдруге, хоч у дещо зміненому складі, знову зареєстрували законопроект "Про регулювання містобудівної діяльності" зі схожим змістом. Але, навіть "допрацьований", він майже не відрізнявся від попереднього.

Звісно, його ми теж завернули. Звідки "ростуть ноги" у явища? Будівельне лобі сильне, адже будівельна галузь одна з небагатьох в країні, де постійно генерується велика кількість коштів, і яка фінансує своїх кандидатів не лише в місцеві органи представницької влади, а навіть в до Верховної Ради.

Ба більше, комерсанти від будівництва цілком здатні ангажувати навіть цілі депутатські фракції. Після двох спроб подолати наш комітет лобісти забудовників зрозуміли, що це марна справа, і полишили спроби таких відвертих і цинічних змін законодавства України. Поки що полишили. Не можу сказати, що нашому комітету від того стало набагато легше. Адже на зміну будівельному лобі прийшли "схемщики" вільних економічних зон (ВЕЗ). Але то вже тема наступної публікації.