Омріяний сценарій Путіна для України: чого він домагається

Російський президент Володимир Путін сподівається і зобов'язаний робити все можливе для того, щоб домогтися поразки Порошенка.

Проблема України не в тому, що вона недостатньо змінилася. А в тому, що вона змінилася занадто сильно і занадто швидко, тим самим підвищуючи очікування населення, підриваючи вже наявні моделі поведінки, створюючи невизначеність, і тим самим збільшуючи популярність популістів, які стверджують, що повернення до старих часів є надзвичайно важливим, пише американський історик Олександр Мотиль для Главком.

Насправді Україна змінилася більше за останні чотири роки, ніж за попередні два десятиліття після здобуття незалежності у 1991 році. Розглянемо наступні вісім вражаючих досягнень:

Читайте: Загинуть тисячі українців і росіян. Україна виживе, а от Росія ще невідомо — американський історик

Україна побудувала висококонкурентну армію і військово-промисловий комплекс і зупинила російську агресію на південному сході, що стало визначеним досягненням у зв'язку з тим, що у 2014 році Україна мала близько 6000 боєздатних солдатів.

Україна рішуче рухалася до інтеграції із Заходом і світом, оскільки торгівля з Росією різко впала, а прямі іноземні інвестиції, чимало з яких — китайські, зросли. Україна вже не є периферією Росії, особливо тому, що ціноутворення на газ було раціоналізоване, а залежність України від прямого імпорту російського газу різко впала.

За останні кілька років економіка України зросла приблизно на 3,5%. Сільське господарство та ІТ процвітають. Інвестиції в альтернативні джерела енергії зростають (прогнозується, що поновлювані джерела енергії становитимуть 25% української енергетики у 2035 році), навіть якщо Україна визначила кілька величезних газових родовищ, які могли б зробити її експортером енергії протягом десятиліття. Мільярди були спрямовані на ремонт та розширення інфраструктури. Банківська система поступово відновлюється, і загалом досягнуто макроекономічної стабільності.

Місцева влада отримала більше повноважень і значних ресурсів. Тим часом місцева громадська активність триває, іноді призводячи до спротиву з боку місцевих діячів влади, що зазвичай стає джерелом видимих змін. Необхідна реформа на даний час реструктурує застарілу систему охорони здоров'я України, навіть якщо українці скаржаться на те, що реформа є помилковою.

Читайте: ''Путін створює нову державу'': що відбувається в ''Л/ДНР'' і чим загрожує Україні

Освіта реформувалася на всіх рівнях; університети та коледжі отримали більшу автономію. Українська мова та культура на даний час переживають відродження, подібне до золотих 1920-х. Книговидання швидко розширюється, кінематографічна індустрія відроджується, мистецтво, музика, танець і театр — як традиційні, так і авангардні — є настільки ж інноваційними, як і будь-що на Заході.

Українська Православна Церква стала автономною, тим самим зміцнивши відхід країни від Росії. Оскільки екзархи та парафії церкви, що підпорядковуються Москві, все частіше йдуть з корабля, темпи переходу зростатимуть після досягнення певного переломного моменту.

Були зроблені важливі кроки для припинення корупції. Усі чиновники повинні розкрити свої активи. Створено антикорупційне агентство та український еквівалент ФБР. Антикорупційний суд розпочав роботу. Бізнесмени зізнаються, що в Україні стало легше вести бізнес.

Україні вдалося зберегти активну, хоча і недосконалу демократію, зі жвавою пресою, що відображає всі думки, сильне громадянське суспільство і загальноприйняті демократичні інститути та процедури. Крайні ліві та крайні права — це незначні явища в Україні, що зовсім не схожі до їхніх еквівалентів у таких усталених демократіях, як Великобританія, Франція, Німеччина, Австрія та Нідерланди. Антисемітизм також незначний.

Парадоксально, але, незважаючи на такі вражаючі і явні зміни, більшість українців наполягатиме на тому, що "нічого не змінилося" і що країна рухається в "неправильному напрямку". Ці думки суперечливі, адже якщо нічого не змінилося, Україна не може рухатися в неправильному напрямку, але вони відображають широко поширену українську нетерпимість, підживлену надмірними очікуваннями після революції Євромайдану 2014 року. Насправді, "все змінилося" і країна рухається у "правильному напрямку".

Зі зрозумілих причин українці хочуть жити так, як західні європейці — не завтра, не післязавтра, а сьогодні. Звісно, цього не сталося з тієї простої причини, що це неможливо. Зрештою, єдиний спосіб змусити Україну наблизитися до Західної Європи — продовжувати запроваджувати надзвичайно болісні реформи. Це було зроблено — і це було болюче, оскільки українці намагаються звести кінці з кінцями, а підвищення цін на газ скоротило їхню зарплату. Водночас, схоже, олігархи майже не постраждали (насправді війна з Росією суттєво зменшила їхні активи), корупція залишається проблемою, а політики, відповідальні за масові крадіжки епохи Януковича, або втекли, або залишилися без покарання.

Не дивно, що популістські заклики не позбавлені резонансу і можуть вплинути на результат майбутніх виборів. Президент Петро Порошенко заслуговує перемоги на президентських виборах у березні, але, напевно, цього не станеться, оскільки люди вважають його відповідальним за той факт, що "нічого не змінилося" і що Україна рухається в "неправильному напрямку". Юлія Тимошенко, палкий колишній прем'єр-міністр, співорганізаторка Помаранчевої революції і політичний в'язень за режиму Януковича, очолює популістів, обіцяючи повернути реформи і запровадити "соціальну справедливість". Вона є лідером всіх опитувань. Другий у більшості опитувань — актор Володимир Зеленський, який зажив слави завдяки телевізійному висвітленню, яке він отримав, граючи звичайного громадянина, який стає реформістським президентом України. Деякі опитування свідчать, що він обійде Тимошенко у другому турі.

Перемога Порошенка означала б продовження позитивних тенденцій в Україні. Перемога Тимошенко може бути дестабілізуючою, особливо якщо вона вирішить атакувати політичну еліту і шукати швидкої угоди з Росією. Перемога Зеленського може змінити "все", особливо якщо він запровадить некомпетентну політику, яка дозволить олігархам відновити контроль над економікою, підніме інфляцію, підвищивши зарплати і пенсії, і дозволить російське вторгнення, нехтуючи безпекою та обороною.

Читайте: ''Увійде в історію невдахою'': Казанський розповів, як Путін ''допоміг'' Україні з Томосом

Не дивно, що російський президент Володимир Путін сподівається і зобов'язаний робити все можливе для того, щоб домогтися поразки Порошенка, що може бути найкращою причиною для переобрання чинного президента. Тимошенко підійшла б краще, ніж Порошенко для Путіна, але, будучи непередбачуваною, могла б бути причиною для занепокоєння. Перемога Зеленського була б омріяним сценарієм для Путіна.

За іронією долі, через нездатність визнати, що насправді все змінилося, українці можуть потрапити до найгіршого з усіх можливих світів — повернення до попереднього стану і до обіймів Росії.