Блог | Найкращим захисником для п’ятого президента має бути шостий. Чи зможе це Зеленський?
На перший погляд, це неможливо, щоб шостий став на захист п’ятого.
Це якщо за людськими вимірами. Але якщо за політичними - то це необхідно,оскільки цей факт був би яскравим підтвердженням того, що верховенство права у нашій країні це не одна із декларацій нашої Конституції, а реальність, яка вже є частиною і суттю нашого повсякденного життя.
Я навмисно не називаю призвіща п’ятого і шостого президентів, вони усім добре відомі. В даному випадку призвіща не мають значення.
Має значення лише те, що пора цю ганебну практику закінчувати, коли президент який виграв вибори, головним своім обов’язком вважає покарання того президента, який програв ці вибори.
Для цього розвертається уся правоохоронна і судова системи заради того, щоб були задоволені ці амбіції. Нікого не цікавить, що зруйнована майже повністю прокуратура, а з нею і вся система органів досудового розслідування, завдяки чому Україна за рівнем злочинності зайняла вже перше місце у Європі.
Ми дореформувались до того, що майже не залишилось фахівців, які здатні компетентно і кваліфіковано розслідувати справи у найкоротші терміни.
Та, що там розслідування, обвинувальний акт не здатні скласти так, щоб його хоча б обвинувачений зрозумів.
Але про це іншим разом, а зараз повернемось до нашої теми.
І тут треба мати на увазі одну дуже важливу особливість - той, що виграв вибори і той, що їх програв - є президентами, в даному випадку, один - п’ятий, другий - шостий.
І за одним, який виграв вибори - міліони прихильників і за другим, який програв - теж міліони таких самих прихильників, але трохи менше ніж у переможця.
Як переконати прихильників і одного і другого - що кримінальне переслідування програвшого - це не акт політичної розправи над опонентом, а справедлива кара за вчинене.
Хто маж розслідувати, який прокурор керувати досудовим розслідуванням і який суд здійснить правосуддя, але не замовне правосуддя, а таке яке буде визнано українським народом і у всьому світі.
Чи є у нас суспільна довіра до тих, хто має оцінити діяльність президента, який програв вибори і чи будуть ці оцінки справедливими.
Я не беру до уваги четвертого президента - йому вирок виніс народ і історія.
В 1919 році відповідно до Версальського мирного договору Вільгельм був оголошений винуватцем Першої світової війни і підлягав суду Міжнародного трибуналу.
Усі 27 країн,які підписали цей договір,передбачили спеціальну главу в якій був визначений правовий механізм забезпечення Вільгельму права на захист, а Спеціальний трибунал повинен був забезпечити обвинуваченому відповідні правові гарантії .
В серпні 1945 року країни- переможці у Другій світовій війні підписали у Лондоні угоду про створення Міжнародного військового трибуналу, який увійшов у історію, як Нюрнбергський процес.
Важливою особливістю і цього процесу було неухильне забезпечення обвинуваченим права на захист,
Незважаючи на виключну тяжкість пред’явлених їм обвинувачень - усім обвинуваченим були гарантовані і реально забезпечені права на захист.
Хто цікавиться може знайти інформацію про те, як німецький народ оцінював сам факт цього суду - 78 % опитаних німців, тобто більшість опитаних підтримали судовий процес і вважали, що суд в Нюрнберзі був законним і проводився відповідно до норм права, в його вирок був справедливим.
Без гарантованого права на захист обвинуваченим, цей вирок не був би визнаний не тільки німецьким народом, але й в всьому світі.
Одже який би процес не започатковувався переможцями - без гарантованого права на захист ці процеси ніколи б не були визнані як справедливі і не увійшли в міжнародне право.
Вже пройшло багато десятиліть від тих подій, багато що у світі змінилося, з’явилась на карті світу і наша незалежна країна. Зараз на перший план виходять не політичні приорітети, а верховенство права і загальнолюдські цінності.
Таким чином, у нас є можливість запровадити і поширити в сучасну українську правову систему випробувані світовою практикою принципи і норми.
Я не за те, щоб створювати якісь міжнародні суди чи трибунали, щоб судити колишніх президентів, я за те, щоб це не перетворювалось у політичну розправу. У всякому разі, значна частина українського народу буде так вважати і вважає.
А що робити?
Як бути з конституційними приписами про рівність усіх перед законом?
Відповідь на це складне питання все таки не у площині права, а політики.
Впевнений, що рано чи пізно в Україні буде такий президент, який покладе цьому край, хочеться сподіватись на те, що це буде шостий президент.
Але, який вихід?
На мій погляд, найкращим вирішенням цієї складної політико юридичної проблеми є внесення змін до чинного законодавства.
Відповідно до яких встановити, що президент,повноваження якого припинені може бути притягнутий до відповідальності за свою діяльність на посту президента, лише через десять років, з дня офіційного припинення повноважень.
Виключення може бути лише одне - державна зрада.
Такі зміни змінять політичну ситуацію у країні і були б реальною гарантією забезпечення президенту права на захист.
Для того, щоб оцінити роботу президента, його дії і рішення, потрібен об’єктивний і справедливий підхід. Тут не повинно бути політичної доцільності і залежності від виборчого процесу.
Головне в цьому випадку – президент який переміг на виборах не зможе використати правову систему держави для політичної розправи з опонентом.
Десять років – це достатній час для оцінки діяльності президента, повноваження якого припинені,за цей час в політичному житті країни багато що зміниться. Ці зміни дадуть можливість уникнути спокуси задіяти правові механізми держави для розправи з політичним опонентом.
А якщо будуть встановлені ознаки вчинення президентом кримінального злочину, то ніяких обмежень для притягнення його до відповідальності не буде і це вже буде не політичне переслідування, а звичайний кримінальний процес.
Можливо, президент Зеленський зробить такий крок?
