Блог | На захист Михайла Драгоманова – ідеолога децентралізації та важливості громад

Реформа децентралізації є поодиноким здобутком, який собі прагнуть приписати як попередня, так і теперішня влада. Щоправда, та реформа децентралізації, яку здійснили на практиці, суттєво відрізняється від тієї, яку обіцяли і якою звітують. Але я зараз не про це. Я – про історичну правду і невігластво владців. Ті, хто самопроголосив себе авторами реформи децентралізації і обґрунтування ключової ролі громад, певно, ніколи не читали робіт Михайла Драгоманова.

Отож, сьогодні, в день 180-річчя Михайла Петровича ДРАГОМАНОВА, хотів процитувати кілька фрагментів з його творів. Так, у Передньому слові (до Громади) в 1878 році визначний політолог і публіцист зазначає:

"Громада потрібна людям для того, щоб кожному було найліпше. Значить, і громада тільки тоді буде мила кожному, коли вона не неволить нікого: бути в ній чи не бути. І громада мусить бути СПІЛКОЮ ВІЛЬНИХ ОСІБ".

Згодом ДРАГОМАНОВ у своїй знаменитій праці "Вольный союз"–"Вільна спілка"(Женева, 1884 рік) описує вже модель держави, в основі якої стоїть громада та визначає повноваження, які повинні мати центральні органи влади та місцеві громади в децентралізованій моделі організації життя. В цій політологічній праці вказані й головні цілі для українського руху:

1. Права людини і громадянина – як необхідна умова особистої гідності та розвитку;

2. Самоврядування – як основа для руху до соціальної справедливості;

3. Політична свобода – як засіб для повернення української нації в сім‘ю націй культурних.

Отож, згадуючи нині добрим словом іменинника Михайла Драгоманова, не забуваємо і про ще один важливий заповіт класика політичної думки:

"Кожна людина, яка пішла з України, кожна копійка, потрачена не на українську справу, кожне слово, сказане не по-українськи, є розтрата з української скарбниці, розтрата, яка при нинішніх умовах не повернеться їй нізвідки".

Пам’ятаємо нашу історію!

Шануємо великих українців!

П.С. Гордий з того, що у свій час був причетний до підготовки та видання книги "Михайло ДРАГОМАНОВ: автожиттєпис" у співавторстві з Віктором Коротким та Іваном Гриценком та входив до редакційної колегії видання найповнішої біблографії визначного вченого і громадського діяча - "Михайло ДРАГОМАНОВ. Біблографія. 1861-2011."