Річниця Кабміну Гройсмана: досягнення та невдачі
В середині квітня добігає кінця другий рік роботи Кабінету міністрів України на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. У лютому він представив звіт про роботу у 2017 році та пріоритети на 2018-й. Очікується, що перед Верховною Радою уряд відзвітує на пленарному тижні 17-20 квітня. "Обозреватель" розповідає, як цей рік працював Кабмін Гройсмана.
Чи буде перезавантаження?
Якщо характеризувати ситуацію навколо уряду протягом року в цілому, то вона, на думку експертів Центру Разумкова, була відносно спокійною і стабільною, а Гройсман демонстрував готовність до пошуку компромісу і з Верховною Радою, і з президентом. А це збільшувало можливості просування реформаторських законопроектів у Верховній Раді і позитивно впливало на діалог і з БПП, і з "Народним фронтом", відмічається в їхньому аналізі. А також це стабілізувало внутрішню ситуацію в уряді, який складається з представників, номінованих обома політсилами. І питання деякого "переформатування" складу уряду було знято з порядку денного принаймні до кінця 2017 року.
Ключові досягнення і провали
У своїй діяльності за минулий рік Кабмін, перш за все, фокусувався на просуванні вже початих реформ і вирішенні поточних проблем, відзначають експерти Центру Разумкова. За рік уряд виступив ініціатором 48 прийнятих законів, в тому числі реформаторських в рамках реформ в освітній, пенсійній сферах і в системі охорони здоров'я. Серед досягнень Кабміну рішення в сфері соціальної політики, наприклад, підвищення мінімальної зарплати і осучаснення пенсій. Так, мінімальна зарплата на сьогоднішній день в Україні становить 3 723 грн. А недавно президент Порошенко заявив, що мінімальна повинна вирости до 4 000, а середня - до 10 000 грн.
Пенсійна реформа. Урядовий проект Верховна Рада прийняла в жовтні 2017 року. Він передбачає підвищення мінімальних виплат, перерахунок всіх застарілих і скорочення на 25% всіх майбутніх пенсій. Найбільше суперечок виникло навколо питання підвищення пенсійного віку, але в підсумку його не чіпали. Правда, частина українців все одно буде виходити на заслужений відпочинок пізніше. При цьому, з 2018 на пенсію можна вийти навіть раніше 60 років, але тільки за умови наявності 40 років стажу.
Другий аспект - підвищення пенсій. Хоча насправді стосується це близько 10,2 млн чоловік. Змінилися і виплати працюючим пенсіонерам. Якщо раніше вони мали право тільки на 85% пенсії, то зараз цю практику скасували.
Як зазначає Ігор Петренко, питання соціального забезпечення та пенсій залишається болючим. Пенсійна реформа була прийнята, і перші її позитивний результат - зменшення дефіциту Пенсійного фонду. Але в подальших перерахунках є проблемні моменти.
Читайте: Пенсійну реформу підрихтують: які зміни чекають українців
Медична реформа теж була прийнята восени 2017 року. В першу чергу вона стосується "первинки" - сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. Зараз вже стартував процес підписання декларацій між пацієнтами і лікарями. Тепер перш ніж звертатися до вузькопрофільного фахівця, потрібно отримати консультацію у терапевта. В майбутньому оплачувати більшу частину медичних послуг українці будуть за розробленими Міністерством охорони тарифами. Ціни на медпослуги повинні будуть визначити до кінця 2019 року. Первинна медицина буде безкоштовною.
Що стосується фінансування медзакладів, то з цього року гроші виділяти будуть на кожного пацієнта, а з 2020 - на кожну медичну послугу. "Вартість" одного пацієнта - 370 грн на рік. Також терапевти, педіатри та сімейні лікарі зможуть відкривати ФОПи і починати приватну практику.
На думку Ігоря Петренко, успіх медичної реформи - 50/50.
"Медична реформа неоднозначно сприймається суспільством, але активно проводиться Гройсманом, - говорить Петренко, - З точки зору майбутнього, вона, можливо, і є правильною. Але з точки зору сьогодні створення чіткого інституту сімейних лікарів, які б несли відповідальність за пацієнта, ліквідувати швидку допомога в тому вигляді, якому вона була, не дуже правильно. Це найголовніше протистояння "
Читайте: Медицина майбутнього в Україні: як буде працювати система eHealth
Освітня реформа стала ще однією в "осінь реформ" 2017 року. Прийнятий закон "Про освіту" передбачає, що навчання буде 12-річним, а зарплата вчителів істотно підвищується. Але є і складності - мовне питання.
Відповідно до закону, мовою освітнього процесу є державна мова, тобто українська. У випадку з нацменшинами, вони можуть отримати освіту рідною мовою, але в окремих класах комунальних шкіл і разом з навчанням українською. У зв'язку з цим ряд країн, що мають найбільші діаспори в Україні, висловили стурбованість. Різкіше всіх реагувала Угорщина.
В кінцевому підсумку питання дійшло до того, що Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії. Висновок комісії містить ряд рекомендацій для України, але в той же час вона вважає, що права меншин країн - членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до статті закону, яка встановлює мову навчання.
Читайте: Реформа освіти в Україні: які зміни чекають старшокласників
Децентралізація - ключове досягнення Кабміну Гройсмана. Більш того, цю реформу позитивно сприймає населення України. Як повідомив раніше Гройсман, за три роки доходи місцевих бюджетів в Україні зросли майже в три рази - з 68,6 млрд грн у 2014 році до 192,7 млрд грн в 2017. За прогнозами у 2018 році вони можуть вирости до рекордних 231 млрд грн , зазначив він. А ще заявив, що Кабмін буде підтримувати регіональні проекти - будівництво доріг, дитячих садків і модернізацію медичних установ.
Серед мінусів децентралізації, на думку Ігоря Петренко, - недостатня допомога органам місцевої влади в розумінні і раціональному розпорядженні цими грошима.
"Тут можна говорити про більшу успішності і в сприйнятті населення, і з точки зору поліпшення сфери управління, особливо вибудовування державної політики в сфері децентралізації. Дійсно місцеві бюджети отримали більше фінансування. Мінусом є недостатня робота з органами місцевої влади, допомога їм у розумінні та правильному, більш раціональному використанні цих коштів", - говорить експерт.
Читайте: Порошенко розповів про результати децентралізації в Україні
Серед інших аспектів Петренко виділяє зміни до процесуальних кодексів. За його словами, дійсно є необхідність зміни законодавства України згідно європейських стандартів і зміни процедур в сферах цивільного права і т.д. Але з точки зору їх застосування на практиці є нюанси, тому їх успішність Петренко оцінює як 50/50.
Також Кабмін надає допомогу і підтримку оборонного сектора і продовжує реформування інституту державної служби, хоча і з деякими відкатами назад, каже він. У євроінтеграційній сфері, за словами Петренка, теж є проблемні точки, які складно вирішуються. Але в цьому питанні більше проблем саме у взаєминах Кабміну і Верховної Ради, а не стільки в роботі самого уряду, вважає він.
"Інфраструктурні проекти в порядку денному діяльності уряду. Гройсман намагається знаходити відповідне фінансування. Так, ми маємо досить велику суму в порівнянні з минулими роками для ремонту тих же доріг. Вона звичайно не співвідноситься з потребами, оскільки вони набагато вище і більше, але в порівнянні з тим, що виділялося в інші роки, то їх більше ", - говорить він.
За словами експерта, найбільш проблемні моменти - це відсутність орієнтації на реальний сектор економіки, допомоги українським підприємцям, створення відповідних умов для дешевих кредитів, тарифи. Так, питання тарифів є чутливим для більшості жителів України. Але це не тільки відповідальність Кабінету міністрів - НКРЕКП йому не підкоряється. У той же час Кабмін намагається перекласти питання підвищення тарифів для населення на підприємців, що призводить до додаткових витрат і все того ж подорожчання продукції, зазначає Петренко.
"Питання захисту тимчасово переміщених осіб також недостатньо врегульовано Кабміном і це теж проблемний момент", - додає експерт.
Читайте: "Приклад для Європи": в ЄС оцінили проведені Україною реформи
В цілому, за даними експертів Центру Разумкова, баланс довіри/недовіри суспільства уряду залишається негативним (-65%). Цей показник не набагато краще, ніж баланс Верховної Ради, але гірше, ніж ставлення до президента. 36% громадян вважали діяльність уряду реформаторською, а 29% - на заваді для реформ.
"Така досить спірна оцінка може свідчити як про нерозуміння громадянами основних принципів державної та урядової політики, змісту і цілей реформ внаслідок слабкої комунікативної здатності влади, так і про їхнє ставлення до погіршення життєвого рівня внаслідок дій багатьох чинників", - вважають аналітики.
Володимир Гройсман
Що стосується Володимира Гройсмана в якості прем'єр-міністра, то його головна слабкість в тому, що у нього немає політичної партії, лідером якої б він був, вважає Ігор Петренко.
"Він намагається побудувати діалог з різними фракціями. Зараз ми бачимо його зближення з "Народним фронтом" і іншими депутатами. Але, в той же час, значної депутатської сили у нього немає. А ми розуміємо, що без законодавчого закріплення тих же реформ і рішень Кабінету міністрів його поле діяльності дуже обмежене", - говорить Петренко.
З іншого боку, його позитивна сторона - відсутність значного негативного політичного бекграунду. Хоча з його ім'ям і пов'язані деякі скандали, але в якихось великих, наприклад, корупційних або в перевищенні посадових повноважень, він не фігурує, говорить Петренко. Ще один плюс Гройсана - його здатність домовлятися і ведення діалогу з різними фракціями, представниками фінансово-промислових груп, олігархами і т.д. При цьому, зазначає Петренко, це більше плюс для його політичного майбутнього, ніж з точки зору його діяльності як прем'єр-міністра.
Читайте: Де відремонтують дороги в Україні і скільки витратять
"Також негативний аспект - мала увага Гройсмана до реального сектору економіки. Він більше визначає для себе 2-3 теми, які більш для нього виграшні, і намагається думати в більшому ступені про своє політичне майбутнє. Це питання будівництва доріг, соціального забезпечення та децентралізації. Хоча сфера компетенції і ті завдання, які стоять перед урядом, значно ширше ", - зазначає Петренко.
Раніше "Обозреватель" повідомляв, коли і на скільки виростуть пенсії військовим.