Скільки українців застрягли через карантин за кордоном і коли повернуться. Інтерв'ю з Кулебою
Десятки тисяч українців застрягли зараз за кордоном через карантинні заходи урядів різних країн у зв'язку з розповсюдженням коронавірусу.
Про те, скільки співгромадян намагаються повернутися на Батьківщину і які логістичні складнощі виникають на цьому шляху, OBOZREVATEL говорив із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
ЧИТАЙТЕ: ОСТАННІ НОВИНИ ПРО КОРОНАВІРУС
Орест Сохар – Скільки українців застрягло в період карантину за кордоном та що вдається зробити для повернення співвітчизників додому?
Дмитро Кулеба – Тут коректніше буде говорити про те, скільки громадян України виявило бажання повернутися в Україну. Станом на вечір 20 березня їх було майже 30 тисяч осіб. Відповідати на запитання “Скільки їх перебуває за кордоном?” дуже складно. Не всі з тих українців, що перебувають зараз за межами нашої держави, виявили бажання повертатися. Значна кількість людей вирішила залишатися там, де вони зараз, і перечекати цей важкий період, що називається, “на базі”.
О. С. – Це люди, які постійно мешкають за кордоном чи туристи?
Д. К. – Навіть заробітчани. Наприклад, людина виїхала до Італії, де і працює. Але вважає, що їй легше перечекати там, і подивитися, як розвиватиметься ситуація, ніж одразу повертатися до України. Зараз ми здебільшого опікуємося туристами, розкиданими по всьому світу. І з тими українцями, які працювали в країнах Європи, але вирішили негайно повертатися додому у зв'язку з тим, що ситуація ускладнюється.
О. С. – Де наймасовіші концентрації наших співвітчизників?
Д. К. – У нас головна проблема не з масовими концентраціями українців, а з найвіддаленішими групами. Ми налагодили вивезення з Єгипту, Шрі-Ланки. Це туристичні центри, де було дуже багато людей. Але є проблема з Балі, з Кубою, Латинською Америкою, Ісландією… В Ісландії вже знайшли рішення, і найближчим часом воно має спрацювати. Зараз найскладніше не в кількості, а у віддаленості українців, які заїхали, що називається, світ за очі, і тепер не можуть знайти спосіб, як звідти повернутися.
О. С. – А в чому полягають проблеми? Наскільки я розумію, більшість людей готові оплатити переліт? Чи, навпаки, не готові?
Д. К. – Є декілька проблем. Іноді ключова складність полягає в тому, що через коронавірус інші країни закривають свій повітряний простір, і дуже важко побудувати логістику зворотного транзиту: яким чином, умовно, з Балі дістатися до України? Слід розуміти: це не лише Україна закрилася від світу і нікого не пускає. Багато країн роблять те саме, і, відповідно, ускладнюється побудова цих маршрутів. Також є випадки, коли туристичні фірми, які відправляли людей на відпочинок, відмовляються виконувати свої зобов'язання і повертати своїх клієнтів звідти, та покладають це на плечі держави. На цьому тлі можу відзначити позитивну поведінку компаній Join UP! і SkyUp, які дійсно відповідально ставляться до людей, що користувалися їхніми послугами.
О. С. – Читав “фейсбучних експертів”, які радять залишити наших громадян в уражених регіонах до кінця карантину. Ви з таким рекомендаціями мали справу?
Д. К. – Ми маємо справу з такими судженнями останніми днями. Можу сказати, що, перше – ніхто не може заборонити громадянину України повернутися додому. Ми – суспільство, яке має підтримувати одне одного, а не відрізати. І функція держави – допомагати громадянам у скрутному становищі, і саме цим ми займаємось. У мене заклик до людей: не відштовхувати своїх співвітчизників, для них це така сама Батьківщина, тут їхні родичі й близькі, які хвилюються за них і хочуть, щоб вони були вдома. Водночас я справді раджу тим, хто опинився за кордоном: якщо є можливість поки залишатися у вашій країні перебування, залишайтеся там. В умовах пандемії взагалі будь-яке пересування світом – це додаткова небезпека для вас, близьких та оточення. Відповідно, чим менше буде пересувань, тим вищою буде ваша особиста безпека, якщо є місце, де ви можете мінімізувати соціальні контакти. Звісно, є багато випадків, коли питання не стоїть – лишатися чи ні, де нагальна потреба, і ми робимо все, щоб допомогти громадянам у цій ситуації.
О. С. – Є розуміння, коли всіх 30 тис. українців повернете на Батьківщину?
Д. К. – Якщо подивитися на динаміку за минулий тиждень, то усіма можливими способами вдалося допомогти такій самій кількості людей. Я не можу дати вам точної відповіді і точної дати, коли ми вивеземо усіх. Але ми протягом тижня, я сподіваюся, вирішимо основні нинішні "больові" точки, де застрягли громадяни. В процесі, не виключаю, додаватимуться нові. Тому давайте зараз обійдемося без публічних обіцянок побудувати рай на землі до такого-то числа. Водночас хочу звернутися до людей, які мають змогу повернутися тими нерегулярними рейсами, які ми організували разом з авіакомпаніями, і на які продаються квитки. Якщо ви маєте змогу купити квиток – купуйте і повертайтеся. Не чекайте, що десь колись потім вас якось безкоштовно вивезуть. Ситуація у світі надалі погіршуватиметься і пересуватися буде дедалі важче. І дуже важливо проходити максимально контроль на зараження та дотримуватися самоізоляції після повернення.
О. С. – Які обсяги зовнішньої допомоги для протидії коронавірусу надходять в Україну?
Д. К. – Один із магістральних напрямів роботи Міністерства закордонних справ саме пошук гуманітарної допомоги, а також товарів, які Україна готова купувати для лікарень задля протидії коронавірусу. У світі зараз відбувається, у буквальному сенсі, полювання на всі ці речі. Є страшний попит на маски, тести, апарати штучної вентиляції легенів. Наразі ми розмовляємо з Червоним хрестом, у нас є діалог із Європейським Союзом, із тим самим Китаєм – про отримання гуманітарної допомоги. 20 березня прем'єр-міністр призначив Міністерство закордонних справ координатором всієї гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну. І тому ми зведемо всю інформацію та отримаємо загальну картину. Бо зараз кожне міністерство, кожна державна установа і компанія сама ганяється за якоюсь гуманітарною допомогою. І це дублює зусилля та створює багато хаосу. Ми це все структуруємо і побачимо загальну картину. З важливих речей: давайте одне одного підтримувати і дотримуватися всіх правил гігієни та ізоляції. І головне – спиратися на перевірені джерела інформації.