УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Латиноамериканський базар, а не цивілізований ринок!" Сюмар застерігла від розпродажу землі

'Латиноамериканський базар, а не цивілізований ринок!' Сюмар застерігла від розпродажу землі

Законопроєкт про обіг ринку земель, який просувають у Верховній Раді, не має нічого спільного з ефективним ринком землі, він не захищає ні селян, ні самі землі, ні державні інтереси.

Про це в кулуарах парламенту заявила народний депутат з фракції "Європейська солідарність" Вікторія Сюмар. Вона зазначила, що фракція подала 37 поправок до закону, однак жодна з них не була врахована.

За словами Сюмар, головна мета законопроєкту – швидко розпродати 8 мільйонів державних земель і закрити діру у державному бюджеті, яка виникла через недолугу економічну політику уряду Володимира Зеленського.

"Наша фракція підготувала пакет поправок. Це 37 поправок, які мали на меті впровадження системних змін – захист інтересів селян, захист землі і створення агроринку. Натомість жодна наша поправка не була врахована", – повідомила Сюмар.

"Латиноамериканський базар, а не цивілізований ринок!" Сюмар застерігла від розпродажу землі

За її словами, цей законопроєкт прописаний не під ринок землі, а під те, як за безцінь скупити землі державного значення.

"У країні сьогодні є 8 мільйонів гектарів державних земель. Комітет відмовився навіть написати мінімальну ціну , за якою може бути проданий гектар такої державної землі. Система аукціонів і як вони будуть відбуватися, не прописані в цьому законі. Земельний банк, який би давав можливість селянам взяти кредит під власні паї для того, щоб докупити наприклад землі державного значення і будувати фермерські господарства, в цьому законі не прописано. Та немає ні слова про державний земельний банк . Тобто інтереси селян є категорично не захищеними. Немає ні мінімальної ціни землі для покупки і для продажу, так само немає захисту їхніх інтересів у вигляді земельного банку", – зазначила Сюмар.

"Немає і захисту самої землі. Ми говорили про те, що необхідно провести паспортизацію земель. Що будуть продавати? При тому що у нас повний безлад на ринку, сьогодні абсолютно невідомо. Окрім того, немає жодних умов до покупця землі. Немає перевірки, звідки він взяв кошти. Чи є ці кошти походженням, наприклад, з держави-агресора, з Російської Федерації. Перевірити це буде неможливо", – наголосила Сюмар.

"І ключове. Держава, коли продає державну землю, до покупця не виставляє жодної вимоги і фактично, якщо він виснажить цю землю, заллє її пестицидами, отрутою, і отруюватиме українські села, після цього не настає ніякої відповідальності. Не можна цю землю забрати назад", – попередила Сюмар.

"Це латиноамериканська модель, яка не має нічого спільного із європейським ринком землі. Яка не має нічого спільного ні з польською, ні з французькою ефективними моделями землевласності", – пояснила Сюмар.

"Польська модель впроваджувалась 10 років і насправді є успішною. А ми бачимо такий величезний поспіх, який має на меті одне – закрити дірки в бюджеті, які сьогодні виникають через недоотримання від митниці та інших платежів до бюджету України. Тому треба дуже швидко дістати гроші від продажу землі", – переконана депутатка.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

  • 20 вересня Мінекономрозвитку опублікувало законопроєкт про ринок землі в Україні. Його збираються запустити вже восени 2020 року.

  • Згідно з документом, право власності на сільгоспземлі зможуть купувати громадяни України, юридичні особи, зареєстровані в Україні, територіальні громади та держава.

  • Ринок землі може приносити в бюджет України від $700 млн до $1,5 млрд щорічно. Йдеться як про оренду, так і про продаж.