КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг

36,6 т.
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг

Конституційний суд України у четвер, 4 липня, продовжив розгляд справи про відповідність Конституції закону "Про очищення влади", більш відомий як "закон про люстрацію".

Як повідомляє пресслужба КСУ, нове засідання розпочалося о 10:00 на закритій частині пленарного засідання.

"Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини четвертої статті 54, частини дев'ятої статті 56 Закону України" про судоустрій і статус суддів "від 2 червня 2016 № 1402-VIII", — зазначено у повідомленні. (Щоб подивитися онлайн-транляцію і фото, доскрольте до кінця сторінки).

Відео дня
Мітинг під КСУ

Водночас глава комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на своїй сторінці у Facebook повідомила, що рішення 4 липня може і не бути.

"Ключове — розгляд цих питань буде по обіді, і, як нас запевнили, проміжним, без остаточного рішення, оскільки частина суддів відсутня. Кожен такий проміжний розгляд вимагає активної позиції громадськості. Адже люстрацію хочуть скасувати до формування нового уряду, щоб посадити туди люстрованих чиновників часів Януковича-Азарова. Це повернення Москви прямо на вулицю Грушевського", — написала вона.

У чому власне проблема

На сайті КСУ зазначено, що оскаржуваними положеннями Закону передбачено, що суддя, який обіймає посаду, не може бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) і органах місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації (друге речення частини четвертої статті 54). Крім того, суддя до свого звільнення з посади або припинення повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, окрім нагород за виявлені ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов'язаних із ризиком для життя.

Нардепи вважають, що такі норми "являють собою довільне і розширене тлумачення вимог частини другої статті 127 Конституції України, якими суддів фактично позбавили пасивного виборчого права". Також вони скаржаться на те, що у зазначених положеннях нібито закріплена дискримінація суддів щодо інших представників влади в Україні на предмет відзначення їх державними нагородами.

"На думку авторів клопотання, положення другого речення частини четвертої статті 54 Закону не відповідають статтям 8, 22, 24, 38, 64, 127 Конституції України, а положення частини дев'ятої статті 56 Закону суперечать статтям 1, 8, 9, 21, 22, 23, 24, 92 Основного Закону України", — пояснюється у заяві.

Що думають інші

Громадськість і правозахисники забили на сполох. Під будівлею КСУ зібрався мітинг на захист "закону про люстрацію".

Зокрема організатори на офіційній сторінці заходу у Facebook закликали: "У четвер 4 липня 2019 Конституційний суд України вже може скасувати закон "Про очищення влади", більш відомий як закон про люстрацію. Це означає остаточне повернення до влади одіозних діячів диктатури Януковича, проти якої ми повстали у 2013 році! Приходьте відстояти закон про люстрацію до Конституційного суду!".

Крім того, таку думку поділяють і деякі політичні сили.

Свої акції проводять активісти партії Петра Порошенка "Європейська солідарність", націоналісти від ВО "Свобода" і команда партії "Голос".

КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг
КСУ може скасувати люстрацію: у Києві зібрався мітинг

Віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко висловився проти скасування люстрації.

"Закон про люстрацію був необхідною умовою для початку тектонічних змін, які почалися після Майдану. Так само і справжній реванш може відбутися лише за умови скасування люстрації. Зеленський вперто мовчить з цього питання, хоча при ньому КС розглядає його вже вдруге. Підтримує?" – написав він в Тwitter.

У свою чергу заступник глави партії "Голос" Ярослав Юрчишин зазначив, що позиція цієї політсили полягає в тому, щоб підтримати громадський заклик зберегти систему люстрації та навіть поглибити її.

"Ми хочемо зробити більш ефективною майнову люстрацію, бо ті люди на посадах, які не можуть пояснити свої статки, швидше за все отримали їх в результаті хабарів від олігархів, а отже, теж повинні бути відсторонені від посад", – впевнений він.

Юрчишин підкреслив, що процес люстрації – усунення за певними ознаками людей від державної влади, свого часу дуже ефективно спрацював в Балтиці та Східній Європі, відсторонивши від влади представників тоталітарних спецслужб і керівників комуністичної партії в цих країнах.

В Україні цей процес, нагадав він, запустився після Майдану. Тоді, розуміючи, що слабка правоохоронна і судова система не захистить державну владу від тих, хто створив режим Януковича, був введений закон про очищення влади. Він заборонив людям, які співпрацювали з Партією регіонів, займати керівні посади у владі.

Близько тисячі людей було знято з посад і, фактично, в той же час почалася боротьба за скасування цього закону. Ініціаторами цієї відміни стали представники Партії регіонів, більше 47 депутатів попереднього скликання, скликання Януковича.

Мітинг під Конституційним судом
Мітинг під Конституційним судом
Мітинг під Конституційним судом

"Всі чотири роки громадськість відстоювала цей закон, не дозволяючи Конституційному Суду, в якому також є судді, які самі повинні були потрапити під люстрацію, скасувати його. Відповідно, щойно відбулася зміна влади в травні, була ще одна спроба скасувати закон. Сьогодні ми знову стали свідками того, що Конституційний Суд повернувся до цього питання", – говорить Юрчишин.

Він також нагадав, що закон проходив оцінку Венецйської комісії та був визначений таким, що містить технічні неточності, але цілком може бути застосований в Україні.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Центральна виборча комісія зняла з виборів до Верховної Ради колишнього главу адміністрації експрезидента Віктора Януковича Андрія Клюєва, а також скандального блогера Анатолія Шарія після протестів на Майдані Незалежності.