"Кредитний пряник": за що ЄС платить  Україні 1,2 мільярда євро

На засіданні у вівторок, 25 серпня, народні депутати ухвалили дуже важливий документ – Меморандум про взаєморозуміння з Євросоюзом і кредитну угоду щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро. Думки щодо справжнього значення та впливу цього документа на майбутній розвиток нашої держави розділилися. Почали звучати навіть звинувачення на адресу влади в тому, що вона за 1,2 млрд євро передала державу у зовнішнє управління та фактично знищила державний суверенітет. Чи дійсно це так і що прописані у меморандумі умови означатимуть для рядового українця – читайте далі.

Меморандум про взаєморозуміння з Євросоюзом, ухвалений 25 серпня 249 депутатами від "Слуги народу", "Голосу", груп "Довіра" і "За майбутнє" дозволяє Україні отримати кредит на суму 1,2 млрд євро на 15 років під досить низький відсоток – 0,125% річних.

Надходитимуть кошти двома траншами. Перший, у розмірі 600 млн євро, має надійти найближчим часом. Другий, на таку ж суму, – за кілька місяців і лише після виконання Україною низки вимог. Саме ці вимоги прописані у власне меморандумі і саме вони викликали бурхливе обговорення.

Що ж вимагає Євросоюз взамін такої важливої для України сьогодні макрофінансової допомоги?

1. Закупівлі медикаментів спростять і очистять від корупції

Пандемія COVID-19 змусила переосмислити підхід до системи охорони здоров’я навіть у країнах із розвинутою економікою. В Україні ж випробування коронавірусом показало не тільки вкрай низький рівень медичного забезпечення, але й серйозні проблеми з проведенням медичних закупівель (один лише скандал з вантажем, доставленим "Мрією" і розпроданим утридорога чого вартий) та зі всеохопною корупцією у галузі.

Тож у ЄС вирішили допомогти Україні навести лад у своїй медицині. Згідно з вимогами меморандуму, Міністерство охорони здоров’я України, яке продемонструвало свою повну неспроможність вчасно і ефективно проводити закупівлі, буде позбавлене невластивих йому функцій – і усі централізовані закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та індивідуальних засобів захисту передасть спеціально створеному для цього ДП “Медичні закупівлі України”. Очікується, що такий крок допоможе оперативно реагувати на гострі потреби галузі охорони здоров’я.

Виняток становитимуть лише закупівлі, що проводитимуться через спеціалізовані міжнародні закупівельні організації.

Контролюватиме ефективність роботи МЗУ незалежна наглядова рада, члени якої відбиратимуться відповідно до прозорої процедури серед компетентних у галузі охорони здоров’я людей. Поміж усього іншого, ця наглядова рада буде наділена повноваженнями призначати та звільняти керівника МЗУ.

Якою буде структура МЗУ, скільки там має бути працівників і як саме буде організовано процес закупівель, мають визначити органи влади.

Водночас деякі ЗМІ вже почали розганяти істерію з приводу того, що до наглядової ради МЗУ начебто увійдуть іноземці, які розпочнуть просувати інтереси іноземних компаній. Це все – лише домисли, які жодним чином не випливають ні з тексту меморандуму, ні з супровідних документів. Як і активно поширювана теза про те, що ці гіпотетичні іноземці лобіюватимуть інтереси закордонних компаній.

2. На митниці та в податковій наведуть лад і підвищать надходження до бюджету

Західні партнери України наполягають на проведення реальної, а не бутафорської, як до цього часу, реформи податкової та митної адміністрацій. Тож у меморандумі наголошується на необхідності проведення конкурсної та заснованої на компетенції процедури відбору на посади керівників Державної податкової служби України та Державної митної служби України. відповідні конкурси пропонується провести після завершення карантину.

Більшу увагу, на думку європейців, Україні слід би було приділити і іншим аспектам реформування. Зокрема, взятися за вдосконалення системи моніторингу ПДВ, заснованої на управлінні ризиками, розробку концепції та методології електронного податкового аудиту, впровадження електронних касових реєстраторів та використання нових ІТ-рішень для прискорення митного оформлення.

Всі ці кроки, спрямовані на покращення адміністрування податків і зборів не тільки допоможуть митниці і податковій нарешті почати виконувати планові показники, а й зменшать корупцію у цих традиційно найкорумпованіших відомствах.

3. Українські суди очистять від корупціонерів і приведуть судову систему до європейських стандартів

Схоже, увірвався терпець у Європи і спостерігати за тим, у що перетворилося так зване українське судочинство. Тож черговою умовою для отримання траншів у ЄС поставили забезпечення реальних, а не номінальних незалежності, доброчесності та ефективного функціонування судової влади.

Зокрема, ухваливши Меморандум, українська влада зобов’язалася нарешті створити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Відбирати членів цієї комісії буде спеціально створена конкурсна комісія, до якої увійдуть, у тому числі, і представники міжнародної спільноти.

Крім того, найближчим часом має бути створена Комісія з питань етики – також з міжнародною участю. У повноваження цієї комісії входитимуть повноваження здійснення одноразової оцінки доброчесності та етичності членів Вищої ради правосуддя. Тих, хто перевірку не пройде, комісія зможе рекомендувати до звільнення органам, які їх призначали. Крім того, члени комісії працюватимуть над попереднім відбором кандидатів у Вищу раду правосуддя. Користуючись сформованим комісією переліком органи обрання членів Вищої ради правосуддя зможуть висувати свої кандидатури. Це стане додатковим запобіжником проти потрапляння до ВРП недостатньо кваліфікованих, недоброчесних, непрофесійних кандидатів.

4. У держслужбу братимуть не за блатом, а за професіоналізмом та компетентністю

Згідно з Меморандумом, українська влада взяла на себе зобов’язання провести прозорі конкурси для призначення держслужбовців вищого рівня, зокрема на посади, тимчасово заповнені під час карантину. Водночас конкурси мають проводитися з дотриманням Європейських принципів державного управління.

Конкурси для антикорупційних органів за Меморандумом будуть проводитися деполітизованою відбірковою комісією з відповідними процедурами та критеріями відбору, основним з яких буде професійна компетентність претендента. Це дозволить знизити ризик політичної ангажованості переможців конкурсу, а відтак – допоможе їм неупереджено здійснювати свою антикорупційну діяльність.

5. Запустять систему електронного кримінального судочинства антикорупційних органів

На додачу до цього європейці вимагають нарешті провести авторизацію автономної системи електронного кримінального судочинства НАБУ/САП. Для цього необхідно внести певні зміни до Кримінального процесуального кодексу та отримати сертифікат відповідності КСЗІ на систему. Після цього вже можна буде перейти до започаткування функціонування системи, підготувати її до інтеграції з єдиним реєстром досудових розслідувань і почати використовувати.

6. Завершать атестацію прокурорів та очищення прокуратури на всіх рівнях

Більшу увагу тепер влада має приділити і прокуратурі. Зокрема, у найкоротші строки має бути завершена атестація прокурорів на регіональному рівні. Після цього можна буде перейти до атестації прокурорів на місцевому рівні. У ЄС очікують, що це допоможе забезпечити перебування на всіх рівнях системи прокуратури прокурорів, обраних у прозорому та політично неупередженому процесі і вимушений буде пройти перевірку на доброчесність.

7. Стягувати митні та податкові штрафи на користь держави дозволять приватним виконавцям

Задля покращення бізнес-клімату українська влада взяла на себе зобов’язання розширити повноваження приватних виконавців на адмінштрафи та вимоги до ста тисяч гривень проти будь-якого боржника.

За статистикою, ефективність приватних виконавців приблизно у 5 разів вища від ефективності державних виконавців. Тому поступове урівняння їх у повноваженнях із державними виконавцями може позитивно вплинути на збільшення надходжень до бюджету.

Влада також має сприяти блокуванню коштів на банківських рахунках, надаючи дозвіл на електронний зв’язок між виконавцями та банком, а також активізує зусилля для відновлення активів у державних банках аж до врегулювання проблемних активів у судах та кримінального переслідування у тих випадках, де це необхідно. При цьому кожні півроку компетентні органи мають звітувати про досягнення у поверненні активів у державних банках.

8. Корумповану податкову міліцію замінять незалежним Агентством з розслідування фінансових та економічних злочинів

Кабінет міністрів нарешті має розпочати поетапну ліквідацію податкової міліції, а з 1 січня 2021 року має запрацювати створене парламентом нове агентство для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів - тих, які не входять у компетенцію СБУ та Нацполіції.

9. Скасують обмеження щодо винагороди для членів наглядових рад найбільших державних підприємств

Згідно зі взятими Україною на себе зобов’язаннями, Кабмін має попрацювати над нормативно-правовою базою корпоративного управління для державних підприємств відповідно до європейських принципів. Зокрема, у меморандумі прописане скасування встановленого на період карантину обмеження винагороди до 45 тисяч гривень для членів наглядових рад 10 найбільших державних підприємств. Єдиний недолік цього пункту: як і раніше, розмір винагороди для членів наглядових рад держпідприємств ніяк не корелює з їхнім КПД. Тобто жодних критеріїв оцінки ефективності роботи таких рад та виправданості їх високих зарплат досі так і не було впроваджено.

10. Забезпечать українцям право обирати постачальника газу і затвердять справедливі тарифи на газопостачання

Окреме питання, прописане у меморандумі, стосується ринку газу в Україні. Споживачі природного газу в Україні нарешті мають отримати право вільно обирати чи змінювати постачальника газу без жодної доплати чи обмежень. А тарифи на газопостачання мають бути економічно обґрунтованими та виправданими.

У меморандумі також прописані жорсткі заходи контролю виконання умов надання макрофінансової допомоги: документ чітко регламентує, які органи державної влади з якою періодичністю і за якими показниками мають звітувати, аби у ЄС переконалися – свої зобов’язання Україна виконує.

Євросоюз цього разу, схоже, серйозно налаштований на те, аби таки змусити українську владу розвивати країну не на словах, а на ділі. Адже незалежно від персоналій у високих владних кабінетах, українські владоможці втратили кредит довіри від міжнародного співтовариства. Саме тому європейці змушені вдаватися до таких, можливо, місцями жорстких заходів із перетворення найбільшої країни Європи з "чорної діри", в якій зникають і гроші, і можливості, у державу, яка процвітає, гідну стати частиною європейського співтовариства.