Країна Зеленського: як президент хоче перекроїти Конституцію і чим це загрожує
Президент Володимир Зеленський переписує Конституцію України. Уже в перші дні роботи парламенту 9-го скликання глава держави вніс із десяток пропозицій про зміну Основного Закону. Йдеться як про скорочення кількості нардепів і зняття недоторканності, так і про непряму спробу монополізувати владу.
У чому суть змін і про що важливо знати — розбирався OBOZREVATEL.
Без недоторканності
Одна з головних передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського — зробити народних депутатів рівними перед законом. Про це він говорив регулярно — як у період виборчої кампанії, так і вже після перемоги.
Що говорять: "Вступаючи на посаду президента, я зазначав: наша національна ідея — об'єднавшись, зробити неможливе. Сьогодні ми отримали підтвердження. 373 голоси за те, що вважалося неможливим більше 20 років — скасування депутатської недоторканності".
Читайте: Стало відомо, коли внесуть історичні зміни в Конституцію України
У чому суть: Ст. 80 Конституції України раніше звучала так: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".
Дивіться відео на тему:
Після підписання ухваленого нардепами закону Зеленським, у статті залишиться тільки одна частина: про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за роботу в Раді. Передбачено, що закон набуде чинності з 1 січня 2020 року.
Плюси і ризики:
Народні депутати є рівними перед законом. Якщо раніше потрібно було проходити спеціальну процедуру: подавати звернення Генерального прокурора про зняття недоторканності, окремо його голосувати і так далі. То зараз народні обранці за своїм статусом прирівнюватимуться до звичайних українців;
Водночас повне скасування недоторканності може бути основою для можливого переслідування нардепів. Наприклад, за відмову голосувати за потрібні законопроєкти. Щодо цього питання є декілька думок;
Наприклад, раніше народна депутатка від "Слуги народу" Роксолана Підласа аргументувала загрози так: "Не можна притягнути депутата до відповідальності за голосування і висловлювання. Крім цього, повинні залишатися запобіжники від тиску: наприклад, порушення кримінальної справи можливе лише за рішенням Генерального прокурора. Це захистить нардепів від політично мотивованих справ на місцях", — підкреслила вона в коментарі OBOZREVATEL.
Її колега, нардеп Богдан Яременко також говорив, що є проблеми із загальним розумінням закону в деяких народних обранців: "Сумніви є не в тому, щоб не голосувати за це, а за наслідки. Що ухвалення цього рішення може створити можливість для нечесних, скажімо так, правоохоронців впливати на депутатів", — заявив політик.
Цікава позиція і глави організації ОПОРА Ольги Айвазовської: "Уявіть, що через демократичний інститут виборів приходить до влади партія, яка не має ніякого інтересу просувати верховенство права, поважати меншість."Червоні папки" будуть лежати на кожного для утримання на короткому повідку. Краще ж мати зашкваренних, але слухняних депутатів, ніж самодостатніх політиків, які дійсно представляють весь народ, а не обслуговують інтереси третіх сторін".
Читайте: "Ліга сміху" нервово курить": у "ЄС" висміяли мем "слуги народу" в Раді
У народу з'явилася влада?
29 серпня в парламенті зареєстрований проєкт закону №1015, авторства Володимира Зеленського. За нього народні обранці проголосували на засіданні 3 вересня.
У чому суть: Він передбачає внесення змін до Конституції України, а саме до статті 93, яка чітко прописує, хто має право пропонувати законопроєкти. Йдеться про те, щоб дати право "народу" вносити проєкти на розгляд Верховної Ради.
Ідея в пояснювальній записці аргументується так: "Ухвалення та затвердження законопроєкту в поданій редакції забезпечить системність, повноту, чіткість і несуперечливість конституційного регулювання суспільних відносин".
Що говорять: У коментарі OBOZREVATEL народний депутат від "Слуги народу" Олександр Корнієнко пояснив, що законопроєкт вносить лише зміни до Конституції, але конкретно не прописує механізм. Там буде окремо зазначено, що і як пройде реєстрацію в парламенті. Також Корнієнко підкреслив, що може бути використаний підхід із електронним збором підписів за той чи інший проєкт закону.
Окремі нюанси майбутнього народовладдя українців OBOZREVATEL розповів і народний депутат від "СН" Микола Стефанчук. "Це не означає, що одна людина буде суб'єктом законодавчої ініціативи. Проведемо глибокий аналіз, щоб виділити ту мінімальну кількість українців, які стануть суб'єктом".
Читайте: Стало відомо, коли внесуть історичні зміни в Конституцію України
Плюси і ризики:
Один із головних мінусів ідеї з народовладдям — відсутність розуміння як і навіщо це буде працювати. Поки точно невідомо, як саме "народ" подаватиме законопроєкти. "Слуги народу" обіцяють найближчим часом внести більш детальний проєкт закону.
Логічно припустити, що кожен українець не отримає право подавати закони. Адже в такому разі за тиждень у парламенті набереться сотні тисяч різних ідей. Це вмить паралізує роботу парламенту.
Можливо, право ініціативи отримають ті законопроєкти, які наберуть певну кількість підписів чи будуть підтримані громадськими організаціями. Про це зокрема говорять і народні депутати.
ДБР і НАБУ під владою Зе
Верховна Рада 3 вересня ухвалила закон, який дасть можливість президенту самостійно призначати глав двох ключових правоохоронних відомств і створювати незалежні регулятори. Зараз рішення нардепів повинен затвердити Конституційний Суд.
Водночас "Опозиційна платформа — За життя" не голосувала за документ. Майже всі представники "Європейської солідарності" виступили проти, а нардепи від "Голосу" утрималися, як і більшість парламентської групи "За майбутнє".
У чому суть: Автори нинішнього закону про НАБУ (від 14 жовтня 2014 року) виходили з концепції незалежності цього органу, який стоїть над усіма владними фігурами. Адже головна мета НАБУ — розслідування особливо великих корупційних схем — на рівні народних депутатів, міністрів і навіть президента. Аналогічна ситуація в цілому і з Державним бюро розслідувань.
Керівників цих відомств призначає президент, але після спеціальної процедури. НАБУ — кандидатуру керівника підбирає спеціальна конкурсна комісія, до складу якої входять представники Верховної Ради, уряду і президента. Після відбору президенту на співбесіду пропонується 2-3 кандидатури, з яких він і вибирає майбутнього директора.
Читайте: Разумков пояснив, чому Раді потрібно лише 300 нардепів
Щодо ДБР — кандидатура подається до президента після подачі прем'єр-міністра, виходячи з результатів відбору спеціальної конкурсної комісії. Це зроблено для того, щоб майбутні глави відомств були незалежними.
У затверджених Верховною Радою змінах функція самостійного призначення глав НАБУ і ДБР передається президенту.
Плюси і ризики:
За всіх антикорупційних проблем, саме завдяки складній системі відбору вдавалося зберегти їхню порівняну незалежність. Це була одна з основних умов як міжнародних партнерів, так і антикорупційного громадського сектора.
Зараз же ситуація в Україні може змінитися, до того ж "під соусом" передачі президенту реальних повноважень управління країною. Якщо глава держави отримає право самостійно призначати керівників НАБУ і ДБР, то їхнє існування повністю втрачає будь-який сенс. Адже ці органи навіть логічно не зможуть працювати проти президента або його оточення, в разі порушення ними законів.
До речі, аналогічні ініціативи просувають і щодо регуляторних служб, а також Національного банку України.
Нардепів стане менше
Народні депутати направили до Конституційного Суду законопроєкт про зменшення конституційного складу Верховної Ради до 300 депутатів і запровадження пропорційної виборчої системи.
У чому суть: Зараз у парламенті 450 депутатських місць. Ця норма закріплена в Конституції. У разі підписання документа Радою будуть внесені зміни до ст. 76 і 77 Конституції. Уже з наступного скликання кількість нардепів можуть зменшити з 450 до 300. Під час голосування можливий майбутній склад вже охрестили, як "300 спартанців".
В Основному законі пропонується прописати, що "народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу, постійно проживає в Україні впродовж не менше останніх п'яти років і володіє державною мовою".
Читайте: Махав руками і сміявся: Богдана засікли на пародії Порошенка в Раді
У ст. 77 Конституції також пропонується закріпити, що Верховна Рада обирається за пропорційною системою. Водночас залишається формулювання, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Що говорять: Зменшення кількості нардепів OBOZREVATEL прокоментував народний депутат від "Слуги народу" Микола Стефанчук. За його словами, президент виходив із формули "один нардеп — представляє приблизно 150 тисяч українців".
"Коли нас було 52 мільйони, то в Раді було 450 депутатів. Зараз, на жаль, населення в Україні зменшилося. Ми виходили із середньої квоти представництва народного депутата на кількість населення. Визначивши пропорцію, наші фахівці назвали цифру — 300 осіб. На мою думку, це логічна цифра. Крім того, скорочення нардепів зменшить навантаження на український бюджет".
Плюси і ризики:
Дійсно, скорочення кількості нардепів зменшить витрати з бюджету. Наприклад, за перші пів року 2019-го на зарплати народним обранцям пішло 470 мільйонів гривень.
З іншого боку, в Україні не було офіційного перепису населення з 2001 року. Тому сказати точно, скільки в країні живе українців неможливо. До того ж, з огляду на анексію Криму, війну на Донбасі й трудову міграцію.
Позбавлення мандата за прогули
Один із перших законопроєктів Зеленського — позбавлення мандата за неперсональне голосування, а також систематичні прогули. Це серйозна проблема для українського парламенту, оскільки часто нардепи голосують за своїх колег, які просто прогулюють робочі засідання.
Читайте: Рада 9.0. Враження та що важливо знати про перший день
Організація "Чесно" за підсумками роботи Ради 8-го скликання склала рейтинг народних обранців, які найчастіше порушують закон неперсональним голосуванням. Його очолив позафракційний нардеп-мажоритарник Антон Яценко, який 127 разів натискав кнопки за своїх колег. Далі в рейтингу йдуть екснардеп від БПП Андрій Шинькович, екснардеп від "Народного фронту" Андрій Іванчук та інші.
У чому суть: Парламент проголосував за законопроєкт №1027, авторства Володимира Зеленського. Текст доповнений також іншими причинами, які стають основою для позбавлення депутатського мандата:
Кнопкодавство — неперсональне голосування народного депутата, факт якого повинен встановлювати суд.
Прогули — відсутність без поважних причин на третині пленарних засідань Ради або комітетів парламенту протягом однієї сесії. У такому випадку повноваження нардепа припиняє Верховний Суд.
Переїзд в іншу країну для постійного проживання і припинення громадянства України. У такому випадку його повноваження припиняє Верховна Рада.
Що говорять: Перед голосуванням в партії "Слуга народу" дуже позитивно відгукувалися про ідею побороти недобросовісну тенденцію. Наприклад, нардепка Марина Бардіна пояснює, що не всі депутати сумлінно ставляться до своїх обов'язків, а тому маємо блокування роботи комітетів, порожній сесійний зал і режим "піаніно" під час голосувань.
"Пора подорослішати українському депутату і відповідально ставитися до своєї роботи. Уявіть, якби вчитель прогулював свої уроки або водій автобуса їздив рандомним маршрутом — їх би звільнили. То чому депутати продовжують працювати, не виконуючи законодавство?" — розповіла OBOZREVATEL Бардіна.
Читайте: Зеленський хоче "крові": що загрожує нардепам за кнопкодавство і прогули
Її колега з парламенту, заступник голови фракції "СН" Дмитро Соломчук вважає, що найефективніша зброя проти недобросовісних нардепів — позбавлення мандата. Ніякі штрафи тут не допоможуть.
"Найефективніше забирати мандат. Навряд чи хтось захоче віддавати його через іншого депутата. Ті народні обранці, які звикли прогулювати і кнопкодавити — зазвичай не бідні і штраф для них пусте, а ось втратити мандат вони бояться. Це змусить їх запам'ятати своє робоче місце в Раді й працювати там", — пояснив він OBOZREVATEL.
Висновки:
Володимир Зеленський у перші дні роботи нового парламенту вирішив почати з виконання своїх обіцянок. Він практично скасував депутатську недоторканність, зробив крок до скорочення кількості нардепів, реального покарання за прогули і кнопкодавство;
Незважаючи на очевидний позитив від цих рішень, частина з напрацювань Зеленського викликає побоювання. Йдеться про спробу монополізувати владу — взяти під своє крило призначення глав регуляторних органів, НАБУ і ДБР.