Імпічмент президенту України: як це буде

Верховна Рада проголосувала законопроект про тимчасові слідчі комісії, в якому міститься і норма, що дозволяє повноцінно завершити процедуру імпічменту президенту України. Раніше наочною була правова колізія. У чому суть документа — з'ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

• У парламенті проголосували закон про тимчасові слідчі комісії. Там також регулюється питання імпічменту президенту;

• Зараз норми про відставку президента прописані у законодавстві, але через правову колізію оголосити імпічмент практично неможливо;

• Якщо Конституційний суд скасує дострокові вибори, президенту Володимиру Зеленському доведеться працювати з нинішнім парламентом до кінця жовтня 2019 року.

Що ухвалили нардепи?

Закон про слідчі комісії важливий тим, що це один із фундаментальних документів, який посилить парламентський контроль і регулює питання створення ТСК.

Довідка. Спеціальна тимчасова слідча комісія — це колегіальний тимчасовий орган Ради, який утворюється у складі народних депутатів, спеціального прокурора і спеціальних слідчих, завданням якого є проведення розслідування обставин вчинення президентом України державної зради або іншого злочину.

Читайте: Імпічмент президента: Рада поставила Зеленському жорсткий ультиматум

Простіше кажучи — стало зрозуміло, хто і як збирається в цю комісію, який механізм її роботи і за що вона відповідає. У цьому контексті особливу увагу варто приділити питанню імпічменту президента.

Тепер імпічмент можливий?

В українському законодавстві чітко не прописана процедура дострокового припинення повноважень президента. З одного боку, така можливість зазначена у статті 111 Конституції. Там написано, що імпічмент ініціюється більшістю від конституційного складу парламенту (226 нардепів і більше).

Для цього створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, яка і визначає провину президента. До неї входять як нардепи, так і слідчі разом зі спецпрокурором.

Читайте: Зеленский и Порошенко: новый делает то, что и прежний

Незважаючи на це, всі процедурні моменти впираються у закон "Про Регламент Верховної Ради". Там зазначено, що процес ґрунтується не тільки на 111 статті, а й на статті 85, а також законі про тимчасові слідчі комісії. Проблема в тому, що цього закону довгий час не було, адже попередню його редакцію Конституційний суд визнав незаконною ще у 2009 році.

Але ухваленим 6 червня законом ситуація повертається у правове русло. Підставою для ініціювання імпічменту та утворення спеціальної слідчої комісії є подання, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу парламенту (226 осіб).

Закон також прописує можливість для ТСК розслідувати обставини вчинення президентом України державної зради або іншого злочину у разі, якщо подання про імпічмент ініціює більшість депутатів.

Чому зараз?

Законопроект був зареєстрований у парламенті ще у листопаді 2014 року. За ці роки депутати так чи інакше гальмували його розгляд. Востаннє про нього згадували 25 квітня 2019 року, буквально через кілька днів після другого туру президентських виборів, коли стало зрозуміло, що новим главою держави, швидше за все, стане Володимир Зеленський.

Читайте:

"Зеленский может проиграть войну!" Журналист раскрыл "трагедию" нового президента

Продуманий механізм імпічменту глави держави — топ-тема виборчої кампанії. Її, зокрема, активно просував і Зеленський.

На початку червня Адміністрація президента внесла законопроект до Ради, але парламентарі його не винесли на розгляд. Підтримали його менш ніж 100 депутатів.

Дивіться відео за темою:

У кулуарах парламенту нардепи з декількох фракцій підтвердили OBOZREVATEL, що ініціативи президента до кінця каденції підтримувати ніхто не буде. Зеленський назвав ситуацію у Раді "бунтом більшості".

Читайте: Імпічмент президента: у Зеленського озвучили жорстку умову

"Ми протягом двох тижнів, якщо не помиляюся, подали до Верховної Ради десять законопроектів, або поправок, або законопроектів, так, десять — нічого не було ухвалено. Ну що ми можемо говорити про парламент. Я впевнений, там є люди, там є фахівці. Але це бунт більшості у парламенті, які не хочуть працювати, які вже займаються політичною рекламою", — акцентував увагу Зеленський.

Об'єктивно нинішній "клінч" вигідний обом гілкам влади. Зеленський списує відсутність конкретних результатів роботи на саботаж парламенту. І, як демонструють останні рейтинги, такий підхід поки йде на користь його партії "Слуга народу", яка попередньо набирає половину голосів українців.

Рада ж, навпаки, демонструє небажання "прогинатися" під президента і намагається показати свою самостійність. Тим більше, що на 11 червня заплановано розгляд Конституційним Судом подання про визнання виборів неконституційними.

Якщо дострокові вибори скасують — Володимиру Зеленському доведеться працювати з парламентом до кінця жовтня 2019 року.