Гра на випередження: чому Кабмін відкликав законопроєкт, проти якого різко виступав Путін
Кабінет міністрів ухвалив рішення відкликати законопроєкт "Про основи державної політики перехідного періоду", який передбачав правила реінтеграції окупованих територій. Офіційна причина – для виконання рекомендацій Венеціанської комісії. Однак одразу кілька ЗМІ повідомили, що це була умова проведення переговорів у нормандському форматі.
Про причини та наслідки такого рішення читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Про який закон ідеться?
Законопроєкт №5844 присвячений тому, як влада повертатиме під український суверенітет захоплені Росією території Донбасу та Криму. Проєкт спочатку підготувало Міністерство у справах тимчасово окупованих територій. Потім у нього вносили виправлення від різних органів влади та громадських діячів, і підсумковий варіант потрапив до парламенту Кабінету міністрів. Ось ключові норми:
У документі фіксується визначення "держава-агресор" та "держава-окупант" щодо Росії та "окупаційні сили РФ" – щодо всіх підконтрольних їй терористичних угруповань.
Перехідний період поділяється на конфліктний (протидія російській агресії) та постконфліктний (подолання наслідків). Завершення окупації кожного населеного пункту фіксується вказівкою президента, який зі свого боку ухвалює рішення на підставі звітів глав Міноборони, МВС та СБУ.
Компенсацію матеріальних збитків, заподіяних війною, у повному обсязі виплачує Україна, яка потім висуває позови про відшкодування до РФ.
Видані окупаційними адміністраціями акти є недійсними, крім окремих, які за законом можуть бути взяті до уваги.
Примусове чи автоматичне набуття жителями окупованих територій громадянства Росії не може бути підставою для позбавлення громадянства України, але таке російське громадянство не визнаватиметься.
Все майно після деокупації повертається господарям, які володіють ним за українськими законами.
Звільненими від покарання не можуть бути учасники збройних формувань та окупаційних адміністрацій, якщо вони скоїли злочини, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, вбивства, тортури, військові злочини та злочини проти людяності, прописані у відповідних міжнародних конвенціях.
Люстрація буде застосована до тих, хто входив до окупаційних адміністрацій. Обмеження не поширюються на тих, хто служив в окупаційних силах та адміністраціях примусово, і тих, хто, будучи в них, забезпечував життєдіяльність територій.
Головна вимога до проведення виборів – невтручання Кремля, а також свобода передвиборчої агітації, плюралізм, багатопартійність, виборче право переселенців, безпека, спостереження ОБСЄ та інших міжнародних організацій, за умови дотримання вимог Конституції та законодавства України.
До державних перехідних, міжнародних перехідних або військово-цивільних адміністрацій не можуть входити представники РФ та держав ОДКБ.
Чому відрізняються заяви Арахамії та Єрмака?
24 січня уряд ухвалив рішення відкликати законопроєкт "Про основи державної політики перехідного періоду". Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук пояснила, що документ потрібно змінити у кількох пунктах, проте внести ці зміни неможливо між читаннями. З цієї причини уряд має відкликати внесений до Ради законопроєкт.
Потребу у змінах Верещук пояснила тим, що Кабмін хоче внести рекомендації Венеціанської комісії Ради Європи, яка справді рекомендувала змінити документ про перехідний період щодо Криму та Донбасу. Проте, що важливо, цю рекомендацію Київ отримав ще у жовтні минулого року.
Видання "Європейська правда" стверджує, що реальною причиною термінового відкликання проєкту є необхідність виконати вимогу, висунуту російською стороною як передумову для проведення нової зустрічі Нормандської четвірки на рівні радників. Мовляв, на початку січня представники Франції та Німеччини відвідали Москву та Київ і під час візиту в Україну передали Банковій цю вимогу Кремля.
Подібну інформацію підтвердив і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. За його словами, законопроєкт варто доопрацювати з урахуванням проведення переговорів у нормандському форматі.
"Так, Кабмін відкликав законопроєкт про перехідний період на Донбасі, згідно з листом, який я надіслав від нашої фракції, бо він не дуже узгоджується з нашим нормандським форматом, і тому я попросив їх забрати його на доопрацювання. Можливо, будуть якісь нормандські зустрічі та будуть певні домовленості, які потрібно буде втілювати у вигляді законопроєктів. Тобто це був передчасний законопроєкт, тому його й відкликали", – сказав нардеп.
Водночас глава Офісу президента Андрій Єрмак заперечує зв'язок між відкликанням документа й проведенням переговорів у нормандському форматі.
"Хотів би із самого початку розвіяти деякі фейки, які сьогодні почали з'являтися, на жаль, і в українських ЗМІ. По-перше, нібито Україна була змушена прийняти якусь вимогу когось про відкликання законопроєкту щодо основ державної політики перехідного періоду. Не знаю, хто як, а я можу сказати, що ця влада приймає лише вимоги українського народу. Основна сьогодні вимога українського суспільства – це зробити все для того, щоб уникнути ескалації, над чим ми працюємо 24/7. Жодних попередніх умов щодо проведення зустрічі у нормандському форматі не було", – наголосив Єрмак.
Хто має рацію?
Ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука не відкидає, що причиною відкликання законопроєкту дійсно могли стати майбутні переговори. Проте, за його словами, такий крок не варто вважати "зрадою" чи поступкою Кремлю. Це скоріше спроба ліквідувати антиукраїнський козир у руках Москви.
"Щоб не дати російській стороні використати цей законопроєкт як важіль для звинувачення України в порушенні домовленостей, досягнутих у межах нормандського формату у 2019 році", – вважає Тука.
Ексміністр нагадує, що в Кремлі критично сприйняли документ про перехідний період на Донбасі. "Російські пропагандисти репетували, що поява цього законопроєкту – ледь не ознака захоплення "Правим сектором" Донбасу, а іноді навіть Ростова", – говорить він.
Крім того, президент РФ Володимир Путін заявляв, що ухвалення законопроєкту означає фактичний вихід України в односторонньому порядку з Мінського процесу, тому що всі положення документа суперечать цим угодам.
Тука впевнений, що жодних негативних наслідків відкликання документа принести не може. Основна причина – і так низька якість запропонованого Раді законопроєкту.
"Головна проблема полягає в тому, що в ньому немає цілісної картини. Складається таке відчуття, що це просто вихоплення окремих різних нормативно-правових документів, які раніше були підготовлені для розгляду, – просто надрукували під одним заголовком цю компіляцію тез і подали як єдиний документ", – каже Тука.
Як розвиватимуться події навколо законопроєкту "Про засади державної політики перехідного періоду" – покаже час. Як і те, чи пов'язане ухвалення документа з умовами агресора щодо переговорів з Україною за посередництва Франції та Німеччини.
Нагадаємо, секретар РНБО Олексій Данілов раніше відкинув звільнення окупованих територій України військовим шляхом. Проте, вважає він, повернення контролю над Донбасом та Кримом – це питання часу, українцям треба зачекати.