Блог | Небезпечна гра російського "Газпрома"

У липні відбудуться тристоронні газові перемовини Єврокомісії з Україною і Росією. Що нового принесе ця зустріч ? - Ред.

Складно сказати, що вона принесе нового, тому що запропонований Єврокомісією тристоронній формат не є новим. Особливо, якщо враховувати, що Єврокомісія й надалі буде грати роль посередника у переговорах між "Нафтогазом" і "Газпромом". Тут нічого нового немає.

Але ця позиція Європейської комісії є хибною. Для нас така позиція посередника особливої користі не матиме. У України з Єврокомісією апріорі мала би бути спільна позиція. Тому що по-перше, Україна є учасницею Договору енергетичного співтовариства, створеного Європейським Союзом. По-друге, Україна має Угоду про асоціацію з ЄС, де міститься ст. 274, яка передбачає проведення відповідних консультацій сторін з тим, щоб враховувати можливості, плани, проекти, програми один одного.

Я вже не говорю про те, що Єврокомісія в принципі виступає проти проекту "Північний потік-2", хоча вона не змогла правовим чином перешкодити реалізації цього проекту, на жаль. Її позиція загалом є такою, що даний проект не потрібен Європейському Союзу. На фоні цього могла бути напрацьована спільна позиція з Україною. Але ми не бачимо таких спроб з боку Європейської комісії.

На жаль, я думаю, що навпаки стосовно Єврокомісії треба бути дуже обережним, тому що останнє її рішення у травні було про закриття справи по розслідуванню зловживань "Газпромом" на ринку країн центрально-східної Європи. Ця справа по суті закрита на користь "Газпрому", який не поніс жодного покарання, попри те, що мав заплатити багато мільярдів штрафів.

Це якраз те, що має нас насторожувати, в яку гру гратимуть представники Єврокомісії. Тому потрібно сподіватись тільки на самих себе. Якщо буде добра воля з боку Єврокомісії, то добре.

Потрібно виходити з того, що маємо робити і не йти ні на які так звані компроміси. Особливо в тому, що стосується питання відносин з "Газпромом", який порушив не просто контрактні зобов’язання, але ігнорує виконання рішень Стокгольмського арбітражу.

Тому гадаю, що якби була спільна позиція України та Єврокомісії, виходячи з того, що я зазначив вище, то в принципі Єврокомісія мала би вимагати від "Газпрому" виконання рішень Стокгольмського арбітражу. І тільки після цього були би можливими якісь тристоронні формати.

Читайте: Газові технології Кремля

Чи погодилась би Росія на такі вимоги?

Звичайно, "Газпром" буде ігнорувати спочатку, але тут має важливе значення те, що "Газпром" і Росія в цілому діють так, як їм дозволяють. Тобто якщо вони не зустрічають ні з якого боку заперечень, то вони вважають, що ситуація з "Нафтогазом" - це ситуація виключно з "Нафтогазом" і є предметом двосторонніх відносин.

Але те, що "Газпром" ігнорує виконання рішень Стокгольмського арбітражу - це не питання тільки двосторонніх відносин в даному випадку. Тим самим "Газпром" демонструє Єврокомісії, європейським партнерам, що за певних обставин, якщо мова йтиме про суму програшу не в кілька сотень мільйонів доларів, як це мало місце не раз у випадку з європейськими партнерами, а коли сума буде багатомільярдною, то "Газпром" може поступати, ігноруючи будь-які контрактні статті, будь-які рішення міжнародних арбітражів.

Тому це небезпечний прецедент. "Газпром" по суті його легалізує при такій позиції мовчання з цього приводу з боку Єврокомісії. Поглянемо, можливо таке диво трапиться, що представник Єврокомісії зробить відповідну заяву. Тому що важко про щось домовлятися з російським газовим гігантом, про якісь нові рамки контракту, наприклад, транзитного, коли в даному випадку з боку "Газпрому" має місце правовий нігілізм. Можна про щось домовитись, а "Газпром" це не буде виконувати, якщо його не змусять виконати те, що він мав зробити згідно з транзитним контрактом 2009 року, ст. 12, і згідно з рішенням арбітражу виконати його.

Тому ситуація виглядає таким чином, що як показує практика, перша зустріч не приносить ніяких результатів. Це заявлення позицій сторін, але по суті вона визначить на подальше алгоритм, як будуть взаємодіяти сторони. Звичайно, що ситуація, коли європейцям подобається грати роль посередника, апріорі гратиме на користь "Газпрому".