Гаряча осінь в Раді та Кабміні: які зміни готують для українців

Рада

Якою б не була погода за вікном, осінь у Верховній Раді обіцяє бути спекотною. Парламент пішов на канікули, відклавши на сьому сесію давно очікувані, але від цього не менш спірні реформи. Кабінет міністрів замахнувся на основи: медицину, освіту, пенсії і не тільки.

Якщо завдання-максимум буде виконане, найближчі місяці стануть квінтесенцією перетворень останніх років. Але поки в парламенті немає єдності ні щодо одного пункту топ-повістки.

Які ключові реформи планує прийняти восени Рада, і що вони змінять для українців - розбирався "Обозреватель".

Битва за пенсійну реформу

У пріоритеті прем'єр-міністра Володимира Гройсмана пенсійна реформа. До канікул парламент прийняв у першому читанні урядовий законопроект - дуже проблемний і дискусійний. Домовитися щодо нього не можуть навіть в коаліції. Нещодавно прем'єр навіть заявив, що пенсійна реформа під загрозою через безліч "шкідливих" поправок, запропонованих нардепами. Так що битва за урядовий проект, яка може розвернутися вже у вересні, буде видовищною.

Читайте: Українцям пояснили, чиї пенсії виростуть восени

Крім іншого, варіант Гройсмана передбачає підвищення необхідного страхового стажу для виходу на пенсію. Критики такого підходу називають це прихованим підвищенням пенсійного віку, від якого неодноразово "відхрещувався" уряд. Якщо реформу приймуть без змін, вже з 2018-го року відправитися на заслужений відпочинок в 60 років зможуть тільки українці зі страховим стажем в 25 років. А до 2028 року - лише з 35-річним стажем.

Також Кабмін має намір ліквідувати спецпенсії для держслужбовців, прокурорів, суддів і вчених. Єдиний виняток - військовослужбовці. У той же час реформа передбачає скасування оподаткування пенсій для пенсіонерів, що працюють.

Читайте: Пенсії в Україні: де отримують найбільші виплати

Пункт, на якому робить акцент Кабмін, - осучаснення пенсій. Для цього встановлять єдині правила визначення пенсійних виплат. За розрахунками уряду, завдяки цьому п'яти мільйонам українців збільшать пенсії на суму від 200 грн до 1 тис. грн. Ще одна "ложка меду" в реформі - збільшення мінімальної пенсії до +1373 грн.

У цілому пенсійна реформа покликана підвищити соціальні стандарти і скоротити катастрофічний дефіцит Пенсійного фонду. Домогтися цього без істотного прогресу в сфері детінізації економіки не вийде. Останнім часом спостерігається позитивна тенденція, проте дефіцит ПФ все ще захмарний - 141 млрд грн, що становить половину від його потреб.

"Золота" реформа освіти

Ще одне яблуко розбрату - реформа освіти, яку з натхненням критикують і в Раді, і в Мінфіні. Але якщо у нардепів претензії переважно до концепції проекту, то відомство Олександра Данилюка задається ключовим питанням: де брати гроші на реалізацію реформи? За словами Гройсмана, для цього знадобляться $ 3 млрд. Прем'єр вже пояснив, що в України просто немає коштів на проведення швидкої реформи, тому модернізація буде розтягнута на декілька років. Зрозуміло, якщо в Раді знайдуться голоси.

Читайте: 1 вересня близько: скільки коштує зібрати дитину в школу

Реформа від Міносвіти передбачає багато радикальних перетворень. Для початку старшу школу планують зробити профільною. Саме тому кілька предметів схожої тематики будуть об'єднувати в один, щоб приділяти більше часу профільним заняттям. Наприклад, історію України інтегрують в курс всесвітньої історії.

Усі загальноосвітні заклади стануть рівні: ті, що відносяться до середньої ступені, перетворяться на гімназії, а старша школа буде представлена ​​тільки ліцеями. На думку Міносвіти, це повинно припинити "зловживання статусом".

У разі прийняття реформи Україна, до того ж, перейде на 12-річну освіту. Додатковий рік навчання в профільній старшій школі, по суті, буде замінювати перший рік навчання у вузі. Тому для отримання диплома бакалавра студенти будуть вчитися не чотири роки, а три.

Пристрасті навколо медреформи

Запекла боротьба розгорнулася навколо медичної реформи Уляни Супрун. На початку червня Рада зі скрипом і безліччю порушень підтримала її в першому читанні, але, судячи з усього, це було найлегшою частиною. У проекту вдосталь опонентів навіть у Блоці Петра Порошенка. У жорсткій опозиції до концепції МОЗ знаходиться і глава профільного комітету Ради Ольга Богомолець.

Читайте: Ляшко: медреформа знищить лікарні по всій Україні

Реформа містить ряд "соціальних" пунктів. Наприклад, додаткові фінансові гарантії для учасників АТО, збереження вже існуючих пільг. Ще одна важлива складова - створення електронного реєстру документів.

Але наріжними каменями реформи є два принципи, які викликають куди більше суперечок. По-перше, прийняття державного гарантованого пакету, тобто деякого обсягу медичних послуг і ліків, які держава буде оплачувати за встановленими Кабміном тарифами. У цей пакет буде входити лише оплата невідкладної, первинної та паліативної допомоги (допомога пацієнтам зі смертельними захворюваннями). А ось за прийом вузькопрофільних лікарів, операції, лікування в стаціонарі пацієнтам доведеться платити разом з державою.

Читайте: Медреформа в Україні: міністр розповіла про важливі зміни

По-друге, принцип "гроші ходять за пацієнтом". Тобто лікарням і лікарям будуть платити не за койко-місця, а за надані послуги. Згідно з логікою МОЗ, це повинно стимулювати конкуренцію між лікувальними установами та підвищити якість послуг. Однак критики реформи вважають, що це знищить лікувальні установи і позбавить багатьох лікарів роботи.

Революція на ринку праці

Уже восени ринок праці в Україні може зазнати серйозних пертурбацій - Рада планує прийняти в другому читанні нову редакцію Кодексу законів про працю. Вона містить ряд вельми дискусійних положень. Чого тільки варта розширення підстав для звільнення. У список увійшли незадовільний стан здоров'я, недостатня кваліфікація, яка підтверджується атестацією, втрата працездатності, відмова від щеплення або проходження медичного огляду. Останній пункт, згідно з проектом Трудового кодексу, може стати і підставою для відсторонення від роботи. Крім того, не допустити до виконання службових обов'язків буде можна через "порушення нормальної роботи юридичної особи". Що мається на увазі під "нормальною роботою" - не ясно.

Читайте: Зарплата по-білому в Україні: п'ять головних переваг

Зате новий Трудовий кодекс дозволяє працівнику повідомляти про своє звільнення всього за три дні. Більш того, заяву про звільнення можна відправити поштою. Що до випробувального терміну, згідно з проектом, він не повинен перевищувати три місяці. А щодо вагітних, демобілізованих та неповнолітніх його хочуть скасувати. Ще одна хороша новина для працівників - збільшення щорічної оплачуваної відпустки з 24 до 28 днів.

"Зелене світло" приватизації

Уряд сподівається, що восени Рада прийме ще й закон про приватизацію. Гройсман називає це однією з пріоритетних реформ, яка дозволить позбутися від збиткових активів. Зараз в Україні близько 3,5 тисячі держпідприємств, з яких лише близько чотирьохсот прибуткові.

За задумом Кабміну, новий закон дозволить прискорити і спростити процес приватизації, а також захистити права іноземних інвесторів. Зокрема, скорочується термін підготовки об'єктів до продажу. Для великих підприємств - один рік замість двох, для малих - півроку замість року.

Читайте: Приватизація обленерго відбулася без скандалів і порушень - Нефьодов

Якщо покупець на певний об'єкт не знайдеться, прописана можливість зниження ціни на 25-50%. Оскаржити приватизацію держкомпаній можна буде протягом трьох років, але лише в міжнародних арбітражах.

Про необхідність масштабної приватизації говорили ще на зорі незалежності. Але при нинішньому законодавстві особливого прогресу на цьому шляху не видно. Яскравий приклад - невдачі з продажем Одеського припортового заводу. Одна з ключових проблем полягає у відсутності механізмів для гнучкої установки цін на держоб'єкти. У таких умовах про масове залучення іноземних інвесторів до аукціонів не може бути й мови.

PS У Міністерстві агрополітики вважають, що восени нардепи розглянуть і земельну реформу. Однак з високою часткою ймовірності даний законопроект відкладуть як мінімум до зими-весни. Володимир Гройсман днями заявив, що це дуже чутлива реформа, тому необхідний час для її обговорення і широкого діалогу. Та й в Міжнародному валютному фонді повідомили, що земельна реформа більше не є обов'язковою умовою надання наступного траншу та може бути проведена трохи пізніше.