Блог | Зеленський розведе руками: "Я нічого не можу вдіяти"

Чи можна розглядати останні протести в Україні як пряму загрозу влади? Я, відверто кажучи, так не думаю.

Але я прекрасно розумію, що пасіонарна частина суспільства, представники якої голосували за Порошенка і проти Зеленського, як і раніше не хочуть змиритися з тим, що при владі перебуває президент, який був несимпатичний їм з самого початку, незалежно від того, яка в нього була програма, яку політику він обіцяв проводити.

Старий дисидент Андрій Донатович Синявський любив говорити: "У мене з радянською владою суто стилістичні протиріччя". У людей, які яро ненавидять Зеленського, ця ненависть, скоріше, ірраціональна.

Читайте: "Ви дурні, чи що, хлопці?" Бабченко попередив Зеленського про загрозу нового Майдану

Але вчорашні події продемонстрували, що пасіонарії, які, зрозуміло, в суспільстві в меншості, можуть влаштувати набагато масштабніші громадянські протести, якщо Зеленський дійсно допустить ті чи інші важкі помилки.

Поки що навколо так званої формули Штайнмаєра більше розмов і пристрастей, ніж реальної політики, ніж реальних політичних змін у внутрішній політиці країни.

Чи піде Зеленський на поступки, чи виконає частину вимог? Мені здається, Володимир Зеленський належить до того типу політиків, які не схильні піддаватися зовнішньому тиску. Бувають політики, які ухвалюють рішення, на яких наполягає суспільство. Але через паузу. І подають їх так, ніби це їх власні рішення, а не реакція на вимоги вулиці.

Читайте: "Надії все менше": Зеленський звернувся до Макрона із незвичайним проханням

Чи може "формула Штайнмаєра" бути знівельована? Я був впевнений в цьому з самого початку. Думаю, цей підпис Кучми під якимось там листом Сайдіку – не більше ніж тактичний маневр.

Зеленський – не самовбивця. Він не збирається надавати особливий статус Донбасу, змінювати Конституцію, проводити вибори під дулами автоматів проросійських сепаратистів і російських "відпускників" або "добровольців", що тимчасово звільнилися з армії, в умовах, коли де-факто політичне керівництво цими територіями залишається в руках Москви, тощо.

Я думаю, закінчиться все це тим, що або на переговорах в "нормандському" форматі, якщо вони відбудуться, або потім "слуга народу" розведе руками і скаже: "Народ проти, я нічого не можу вдіяти".