Блог | Держава повинна шанувати учасників бойових дій, а не ''військових туристів''

Сьогодні під час зустрічі з лікарями в місті Нетішин підняв питання надання адекватної державної підтримки учасникам бойових дій на сході України.

За офіційними даними Державної служби у справах ветеранів статус учасника бойових дій отримали понад 354,9 тис. людей, оскільки було узаконено надання цього статусу особам, які були залучені в АТО “не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення”.

Читайте: Дорогий, виборчий і даремний парламент

Але ж на великій частині територій, які позначені як райони проведення АТО, бойові дії не відбувались. Левова частина людей, які отримали статус учасника бойових дій, реально участі в жодних бойових діях не брали. До них можна віднести тих, хто активно допомагали армії, медики або волонтери, але до них питань менше, адже є люди, які скористались цією нормою, освоївши таку галузь, як “військовий туризм”. Серед них найвизначнішими є прокурори, судді, посадові особи в МВС, державні службовці, депутати різних рівній, які для піару або уникнення люстрації пили пиво чи відпочивали біля Краматорська в той період, коли там не відбувалось жодних бойових дій. У мене питання: яке вони мають право називатися учасниками бойових дій .

Читайте: Українців потрібно перетворювати на відповідальних громадян, а не забирати у них право голосу

Такий стан речей сьогодні принижує тих, хлопців та офіцерів, які були реальними учасниками бойових дій і захищали зі зброєю в руках територіальну цілісність України. Я переконаний, що було б правильно чітко розрізняти учасника АТО і учасника бойових дій. Під учасниками АТО слід розуміти всих тих, хто так чи інакше допомагали армії, перебували на території проведення операції, вони б отримали належну увагу від держави та повагу суспільства. Натоммість більш системну допомогу і підтримку від держави мусили б отримати ті, які пройшли через війну і отримали б статус учасника бойових дій. Звичайно, має бути й третя категорія – це ветерани-інваліди, які під час бойових дій отримали поранення і до них, з боку держави, мала б бути особлива увага в плані лікування.

Перебуваючи з Анатолієм Гриценком в Черкаському обласному госпіталі на зустрічі з учасниками бойових дій, ми також запропонували для ветеранів та інвалідів війни розглянути можливість введення пожиттєвого медичного страхування, яке б дало можливість безоплатно лікуватись.

Не приділяючи належної уваги тому факту, що нині і в перспективі під категорію учасника бойових дій будуть і надалі підпадати велика кількість людей, які не брали участі у воєнних діях і просто користуються нормою закону для посвідчення, призведе до того, що держава фінансово не зможе на належному рівні забезпечити опіку й підтримку тим, хто справді воював за Україну.