Блог | Деоккупація Донбасу без міжнародної миротворчої місії неможлива
Баченням міжнародної спільноти у віднайденні мирного вирішення ситуації на Донбасі є безумовне виконання Мінських мирних угод. Це підтверджено рішеннями Ради Безпеки (РБ) ООН, незмінною позицією ОБСЄ та членів міжнародної спільноти. Якщо виконати всі 13 пунктів цього документу, то, дійсно, тимчасово окуповані території Донбасу перейдуть в конституційно-правове поле України і будуть деокупованими. Саміти в Нормандському форматі (Україна, Росія, Франція, Німеччина), а також засідання Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) мають своїм завданням допомогти імплементувати усі пункти Мінських угод, що має привести до остаточного розв’язання конфлікту на Донбасі і повернення Україні тимчасово окупованих територій. Разом з тим, сьогодні стало зрозумілим, що деякі пункти Мінських угод (Комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей) без залучення додаткових імплементаційних інструментів виконати просто неможливо. Це, зокрема, пункт 10: "Виведення усіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ. Роззброєння усіх незаконних груп", а також п.12 – проведення місцевих виборів на тимчасово окупованій території Донбасу, які згідно з положень п.4 мають відбутися відповідно до чинного українського законодавства.
Давайте розглянемо в чому проблема.
Вже йде шостий рік після підписання Комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей, а тільки цьогоріч завдяки надзвичайним зусиллям української сторони вдалося домовитися розведення військ на кількох критичних ділянках дотику, добитися режиму тиші (він ще далеко не абсолютний), здійснити обмін утримуваними особами (ще багато осіб так і не вдалося повернути). Звичайно, що були зроблені важливі перші кроки до мирного урегулювання, але це тільки прелюдія до повної реалізації Мінська. Треба розуміти, що якби був виконаний п.10 документу, то конфлікт на Донбасі відразу б закінчився – адже з лінії дотику та всієї тимчасово окупованої території зникають усі незаконні збройні формування (1-й та 2-й армійські корпуси, так звані козаки, добровольці та інші незаконні озброєні групи), а значить реінтеграція регіону відбувається дуже спокійно, швидко та безболісно для мирного населення. Але враховуючи, що сепаратисти та російські військові, які незаконно базуються на окупованому Донбасі, самостійно не збираються виконувати цей пункт Мінських угод, який позбавляє нелегітимне утворення – "ЛДНР" будь-якої військової підтримки у формі незаконних збройних формувань, то тільки застосування додаткових інструментів тиску та примусу можуть забезпечити повне виконання цього пункту Мінської угоди.
Інша проблема – організація і проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях. Вони мають проходити за українським законодавством, проте усім зрозуміло, що "ЛДНР" є утворенням, що суперечить чинній Конституції і законам України, тому організовувати і проводити вибори на тимчасово окупованих територіях має якийсь інший орган, кому офіційний Київ може довіряти і який матиме міжнародну легітимність. Таким інструментом, за хорватським досвідом застосування Ердутської мирної угоди, яка десь схожа на Мінську, стало запрошення на тимчасово окуповані території миротворчої місії ООН на чолі з Міжнародною перехідною адміністрацією (МПА). Мандат щодо надсилання міжнародної місії надає РБ ООН за згодою сторін в конфлікті. За хорватським сценарієм, це був офіційний Загреб, сепаратисти, що контролювали частину хорватської території, та Сербія. У нашому випадку це буде офіційний Київ та Росія, яка повністю контролює позицію і дії "ЛДНР".
Питання надсилання миротворців на Донбас не є новим. Довгий час РФ заперечувала таку можливість, проте у вересні 2017 р. В.Путін заявив про готовність Кремля підтримати ідею надсилання "блакитних шоломів" на Донбас. Тільки мандат цієї місії за баченням Москви був специфічним: розміщення виключно на лінії дотику сторін і супроводження миротворцями співробітників ОБСЄ, які відвідуватимуть території за цією лінією. Міжнародна спільнота дуже прохолодно зустріла таку ініціативу Кремля. Всім було зрозумілим, що йшлося про "замороження" конфлікту на довгі роки. Тому Україна разом з США, Францією, Великобританією і Німеччиною розпочала підготовку свого проєкту Резолюції РБ ООН. Проте з часом робота в цьому напрямку призупинилася. Йшлося, про надсилання МПА з мандатом на всю тимчасово окуповану територію Донбасу, а миротворчий контингент ООН мав включати військовий компонент (включно з важкими озброєннями), поліцейський компонент (міжнародні поліцейські, які мають досвід роботи в гарячих точках) і цивільний компонент, який мав би допомагати МПА здійснювати управління на підмандатній території. При цьому структури "ЛДНР" не зникають, але з приходом МПА стають другорядними. Вони не вирішують політичні та управлінські питання, а лише допомагають здійснювати життєзабезпечення місцевого населення.
Таким чином, МПА разом з миротворчим контингентом може перебрати управлінські і безпекові функції на себе, а також проконтролювати, щоб розпочався процес демілітаризації тимчасово окупованої території, виведення усіх незаконних збройних формувань. Після виконання цього пункту відразу створюються умови для підготовки і проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства. Організовує вибори МПА, а моніторинг над їх проведенням здійснює ОБСЄ. Контроль над кордоном український уряд може делегувати тимчасово здійснювати миротворцям ООН та спостерігачам ОБСЄ. Після проведення місцевих виборів доцільно відразу ініціювати виведення миротворців з Донбасу і перебирання всіх управлінських функцій Києвом. Так плавно і мирно може закінчитися процес деокупації Донбасу.
Однак безболісна і відносна швидка деокупація Донбасу не є інтересом Кремля. Тому під час голосування в РБ ООН щодо надсилання миротворців на чолі з МПА на Донбас, РФ спробує застосувати право вето. Щоб запобігти цьому, українська сторона має провести відповідну широку роз’яснювальну роботу з метою переконання міжнародної спільноти, що без механізму запрошення на окупований Донбас МПА неможливо виконати усі пункти Мінського документу, який до цих пір пробуксовує. Надсилання миротворців на Донбас є потрібним виключно з огляду на допомогу виконання усіх пунктів Мінська, а якщо РФ збирається заблокувати цю ініціативу, то значить з самого початку і не збиралася виконувати Мінські домовленості, а тільки імітувала переговірну діяльність. У такому випадку блокування Кремлем мирного процесу на Донбасі має бути засуджено міжнародною спільнотою і супроводжуватися посиленням санкційного режиму щодо Росії. Тому Москва має добре подумати про наслідки перш ніж застосувати право вето.
