"Давай в іншому місці!" Що стоїть за гучною пропозицією Трампа щодо "Мінську"

Заява президента США Дональда Трампа про те, що переговори щодо Донбасу з Мінська слід перемістити в якесь інше місце дала чудову їжу для конспірологів. Перш за все - через дивні обставини, за яких це повідомлення з'явилося. Детальніше - у матеріалі "Обозревателя".

Приклад усного американського фолькора

Про плани глави Білого дому стало відомо від президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який вийшов після зустрічі з Трампом. За його словами, американський лідер сказав щось на кшталт: "Давай в іншому місці!" Чому президент США саме казахстанському лідеру доручив "забезпечити" місце для переговорів, що стосуються України, і майже ніяк не стосуються Казахстану - окрема цікава тема.

Читайте: Це змова: в "ЛНР" заістерілі на пропозицію Трампа по Мінську

На думку колишнього депутата Верховної Ради Тараса Чорновола, насправді репліку Трампа (ще невідомо наскільки достовірно передану Назарбаєвим) слід вважати скоріше прикладом "усного американського фольклору", ніж серйозною політичною заявою. Мовляв, оскільки господареві Білого дому Казахстан дуже цікавий в геополітичних змаганнях з Росією і Китаєм, він просто не міг випустити патріарха азіатсько-пострадянського самодержавства без всякого інформаційного приводу. Ось і сказав йому, що можна було б "Мінськ перенести"...

Варіанти переносу

Втім, сама ідея зміни переговорного формату, який прийнято назвати "мінським", для України цікава. Перш за все - у світлі прийняття закону про деокупацію Донбасу, який президент України Петро Порошенко твердо обіцяв підписати. На думку політолога Олександра Палія, нам, українцям, у будь-якому випадку комфортніше було б вести переговори у нейтральній європейській країні, наприклад, Швейцарії, Австрії або Фінляндії. Тарас Чорновіл у цей список додає Варшаву - столицю Польщі.

Читайте: "Хоч в Антарктиду": у Лукашенка жорстко відповіли Трампу по перенесенню "Мінська"

Правда, тут є проблема - ні в Польщу, ні в інші згадані країни представників самопроголошених терористичних республік (або правильніше сказати тепер - російських намісників в "ДНР" і "ЛНР") зі зрозумілих причин ніхто не пустить. Так само, як і Бен Ладена не пустили б.

"Є ще варіанти: сербський Белград, турецькі Стамбул або Анкара або казахські Астана або Алма-Ати. Але чи краще нам буде там зустрічатися? У Сербії, наприклад, є політики, які займають вкрай проросійську, виражено антиукраїнську позицію. Крім того, у всіх інших варіантів є один недолік - туди літати набагато далі, ніж до Мінська - особливо це стосується Казахстану. у той же час майданчик у Мінську - просто добре обладнаний технічний майданчик, який підходить усім через своє зручне розташування", - говорить Тарас Чорновіл.

На його думку, говорити, що у американців занадто серйозні зауваження до географічної локації переговорів, не варто. Олександр Палій уточнює: "проблема не в місці для переговорів, а в позиції Росії. Перенесення місця переговорів можна обговорювати, але ключову проблему це не вирішить".

Новий формат

Інше питання - ґрунтовне переформатування переговорів на основі залучення нових повноцінних учасників, перш за все - США. Таку можливість експерти вважають вірогідною й бажаною для України, особливо завдяки нещодавно прийнятому закону. У той же час, відкидаючи можливість загострення ситуації на фронті в зв'язку з прийняттям цього закону.

Читайте: За участю США: в Україні анонсували "Мінськ-3"

Тарас Чорновіл переконаний, що закон про деокупацію виписаний так, "що він ні в одній точці не перетинається з Мінськими домовленостями, йдучи паралельно з ними". Отже - підвищує шанси на дипломатичне врегулювання конфлікту. На думку міжнародника Ігоря Семиволоса, "у середньостроковій перспективі прийняття закону призведе до відмови де-факто від "Мінська" і, ймовірно, створить можливості з пошуку нових форматів з урахуванням нового статусу РФ".

"Якби росіяни мали можливість просуватися далі, вглиб нашої країни, вони б вже просувалися. А то, що вони не просуваються - це не тому, що вони не хочуть отримати повноцінний контроль над Україною. А тому, що ми їм не даємо рухатися далі, а саме - ВСУ не дають", - упевнений народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Іван Винник. Він теж не бачить принципових проблем з територіальним місцем переговорів: "Мова, швидше за все, йшла не про географію. Таким чином був зроблений дипломатичний натяк на те, що Мінські домовленості повинні реформуватися".

Читайте: За Донбасу з'являється новий гравець: названий можливий наступник Мінська

У той же час перспективи остаточного загасання конфлікту поки не бачаться близькими. "На рівні російських чиновників з'явилося певне розуміння, що краще за самих себе не підставляти, а то відповідати доведеться. Наприклад, в Гаазі. Що дає надію, що певний спротив непоступливості Путіна "знизу" буде - пішли ось узгодження списків на новий обмін. Втім, дуже несхоже на Путіна, щоб коли є можливість стріляти, він не стріляв. Це можливо тільки в тому випадку, коли його дотиснуть, щоб на всю територію окупованого Донбасу увійшли миротворці ООН. До чого ще неймовірно далеко - може, рік, може - півроку", - зазначає Чорновіл.

Одним словом, запевнення президента про те, що українські Збройні Сили готові дати гідну відсіч ворогу, як не крути, дуже актуальне.