"Чесноти" судді Кузьменка

4 серпня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною і нечинною постанову Кабінету міністрів України, якою Укрзаліниця була виведена з підпорядкування Міністерства інфраструктури України і повернув міністерство під управління міністерства.

Цікаво, що це рішення ухвалив такий собі суддя Кузьменко послужний список якого спонукає до сумнівів його чеснот:

Суддя Кузьменко. Йому інкримінують порушення основоположного конституційного права громадян на мирні зібрання, що спровокувало подальшу ескалацію силового протистояння демонстрантів з правоохоронними органами в столиці.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України відкрила дисциплінарні справи стосовно шести суддів, у т.ч. - Кузьменка (депутатське звернення народного депутата України Продан О.П., заява Олійника Д.В.). І завалила їх.

1. Кузьменко Валерій Анатолійович суддя Окружного адміністративного суду м. Києва, Київська область. Постановою від 06.12.2013 встановив обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони Депутатській фракції Політичної партії “УДАР (“Український Демократичний Альянс за Реформи”) Віталія Кличка” та іншим суб’єктам, що реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів з 07 грудня 2013 року по 07 січня 2014 року у місті Києві по вулицям Інститутська, Лютеранська, Шовковична, Командарма Каменєва.

2. В списку винних у кровопролитті на Майдані разом з Януковичем і Ко

Громадянський рух Литви «За демократію. Україна» та громадське об’єднання Незалежна Республіка Užupis склали свій список винних українських чиновників, суддів, олігархів і закликали владу Литви та Єврокомісію негайно наслідувати їх приклад.

Кузьменко - у цьому списку.

3. Завдяки його рішенню остаточно віджали садибу і будинок українського художника В.Д. Орловського та меморіальний будинок, в якому жив М. К. Пимоненко,

Пунктом 9 спірного рішення виконавчому органу Київради (КМДА) доручено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фонд розвитку будівельних ініціатив» будівлі та споруди дитячого санаторію «Салют» Київського міського дитячого санаторно-курортного об’єднання, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 26-28, у власність. Дізнавшись про всі ці порушення, місцеві жителі звернулися до Окружного адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів із позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення Київської міської ради № 739/1400.

Адміністративна справа потрапила до судді Кузьменко Валерія Анатолійовича. Він відмовив у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи рішення тим, що не було доведено, що будівлі по Гоголівській 28 є пам’яткою, хоча споруди по вул. Гоголівській, 28 є пам’яткою історії – Садиба і будинок українського художника В.Д. Орловського та меморіальний будинок, в якому жив М. К. Пимоненко, взято на облік та під охорону держави як пам’ятку історії та культури місцевого значення.

4. Саботаж заборони компартії. Лідером суддівського бунту Окружного адміністративного суду Києва виступив головуючий у справі про заборону Компартії Валерій Кузьменко. Судді заявили про самовідвід. Міністр юстиції Павло Петренко, який і подавав відповідний позов по КПУ в цей суд, заявив, що жоден закон не надає судді права одноосібно приймати рішення про повний самовідвід колегіального органу, яким є склад суду Київського окружного адміністративного арбітражу. Мінюст має намір ініціювати перевірку та звільнення всіх "самовідведених" суддів Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС).