УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Черговий конфлікт Москви: як Кремль відволікає увагу від агресії проти України

Черговий конфлікт Москви: як Кремль відволікає увагу від агресії проти України

Кремль розуміє, що своєю нахабною демонстрацією сили біля кордонів України не досягнув поставленої цілі. В Україні ніхто не тремтить від звірячого оскалу Москви, США та Європу вже вкрай роздратували сезонні (весняні та осінні) психічні загострення Кремля щодо шантажу Києва та міжнародної спільноти стосовно необхідності задоволення загарбницьких апетитів РФ.

Російські погрози зараз бумерангом вертаються Москві. Готовий до застосування пакет пекельних санкцій щодо Росії у випадку військової агресії на українську територію. Глобальні міжнародні гравці нарешті більш критично стали підходити до запуску трубопроводу Північний потік- 2 в обхід України, проігноровано вимогу Володимира Путіна щодо заборони Україні вступати до НАТО. Колективний Захід вважає це виключно внутрішньою справою Києва.

Тому для того, щоб відволікти пильну увагу американців та європейців від українських справ та підготовки збройного нападу на Україну, Москва вирішила розосередити увагу НАТО та ЄС до головного безпекового питання на континенті: захоплення Росією українських територій в Криму та на Донбасі. Москві конче потрібно розпалити ще одне вогнище збройного конфлікту на європейській території для легшої реалізації плану загарбання ще однієї частини земель України. Тому спочатку Москва намагалася нагнітати ситуацію в Чорногорії. Та ця країна вже вступила до НАТО і там прочитали наміри Москви, яка ще декілька років тому намагалася силами російської військової розвідки вчинити там державний заколот.

Потім росіяни почали загострювати ситуацію в Косово, де місцеві серби вступили в клінч з албанською більшістю. Проте в Косово знаходиться досить потужний міжнародний контингент миротворців, який був приведений у бойову готовність. Навіть приїзд російського посла та військового аташе з Белграду до кордонів з Косово з метою "вияснити на місці ситуацію", а насправді заохотити косовських сербів до відкритого конфлікту, не увінчався успіхом. Брюссель та Вашингтон уважно слідкували за ситуацією і були в постійній комунікації з Белградом та Приштиною. Знову невдача Москви. Та потім Кремль вирішив дістати з рукава свою козирну карту. В Боснії і Герцеговині став розхитувати ситуацію найближчий поплічник В. Путіна Милорад Додик, який є представником сербського народу в Президії БіГ, а до того довголітній президент Республіки Сербської (РС) та голова правлячої в РС політичної партії СНСД (Сербські незалежні соціал-демократи). М. Додик став вимагати повернення сербському ентитету – Республіці Сербській низки повноважень, що були свого часу делеговані на загальнодержавний рівень, включаючи збирання податків, призов до збройних сил, інші повноваження, що фактично звужують до мінімуму компетенції низки важливих загальнодержавних структур БіГ, а також наполягати на скасуванні інституту Високого представника міжнародної спільноти в Боснії і Герцеговині, що ефективно діяв ще з часів закінчення кривавих бойових дій.

М.Додик постійно їздить до Москви на консультації, де завжди знаходить повну фінансово-політичну підтримку Кремля. Там його очевидно і підштовхують до радикальних кроків. Плюс невдовзі вибори, тож одночасно можна показати виборцям ентитету про лобіювання саме інтересів РС. Цікаво, що спочатку М.Додик (на початку 2000-х років) мав підтримку Вашингтону, який вбачав в його політичній силі альтернативу політичним партіям, що були при владі під час війни в БіГ. Проте десь з 2008 року лідер СНСД змінює вектор політичної орієнтації з проамериканського на виключно промосковський. В Республіку Сербську масово заходять інвестори з РФ, які скуповують всі ліквідні підприємства енергетичного сектору, плюс прихід московських банків.

До скуплених росіянами підприємств прибуває новий менеджмент, який у більшості орієнтований на російські розвідувальні органи (СВР та ГРУ – зовнішня та військова розвідки), який починає систематично "працювати" з усіма політичними структурами РС, особливо з керівництвом ентитету. Тому дивуватися зараз відверто проросійській політиці керівництва РС не приходиться. Однак США, НАТО та ЄС мають бути готовими, що РФ в Боснії спробує знову розпалити справжню війну, де відразу з’явиться як миротворець, та спонукатиме колективний Захід вести переговори вже з Кремлем для владнання чергового збройного конфлікту, який власне і створила Москва. Адже, не постачання нафти та газу, а якраз корупції, збройних конфліктів та нестабільності, залишається головною статтею російського експорту. Москва запалює сірники біля бочки з порохом, якою завжди був Балканський регіон. Це дуже небезпечно, а отже європейцям та американцям треба бути напоготові.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...