УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Без паніки: до нападу Росії потрібно бути готовим

Без паніки: до нападу Росії потрібно бути готовим

Чи може ближчим часом Росія напасти на Україну? Може, як це було і в 2014 р. Україна має бути підготовленою до такого небажаного розвитку сценарію, щоб завдати ворогу найбільших втрат, що змусить його зупинитися та повернутися на свою територію.

Росія зараз має велику військову перевагу над Україною, та захоплення навіть невеликої частини нашої території є непростою справою. Українське військо вже не те, що в 2014 р. та і міжнародна підтримка Києва у разі нападу Росії на Україну куди могутніша.

Офіційні застереження Москві з боку Вашингтону, Брюсселя, Парижу, Лондону, очевидно, значно остудили войовничий запал російської армії. Кремль став виправдовуватися. Мовляв, хоч війська біля українських кордонів, та РФ не має наміру атакувати Україну. Пєсков навіть заявив, що "Росія миролюбна країна і нападати ні на кого не збирається". Ну це як по Фрейду зразу насторожує. Навіщо тоді Кремлю вздовж українських кордонів збирати таку велику чисельність військових підрозділів? Москва при цьому навіть почала звинувачувати Київ, що той збирається напасти на Донбасі. Хоча тоді до чого концентрація російських військ в Білорусі поруч з українським кордоном, недалеко від Сум та Чернігова, в Криму. Звідти до Донбасу дуже далеко.

Для чистоти ситуації, Глава Української держави перед чисельними представниками національних ЗМІ офіційно заявив, що Україна не планує військових дій на Донбасі, це ж підтвердив і міністр закордонних справ. Президент України запропонував, щоб аналогічну заяву зробив В.Путін. Однак той наче води набрав у рота. Заяви зробили люди куди нижчі за рангом: прес-секретар та голова зовнішньої розвідки, навіть не міністр закордонних справ РФ.

Нагадаю, що зовнішня розвідка РФ взагалі майже не працює в Україні. Тут створила свою агентуру ФСБ та ГРУ (військова розвідка). Російські військові розвідники спеціалізуються на терористичних актах, на кшталт підривів великих складів боєприпасів, замовних вбивствах, а ФСБ працює ще з завербованими до 1991 р. КДБ СРСР жителями України, та нашими громадянами, яких вдалося схилити до співпраці з російською спецслужбою внаслідок компрометації або грошової винагороди вже в часи незалежності.

Треба розуміти, що навряд чи РФ вдасться до лінійного нападу вздовж кордонів. Адже це буде початок широкомасштабної європейської війни. І хоча НАТО та наші союзники не будуть посилати на російсько-український фронт свої війська, проте застосують щодо Росії пекельні санкції, нададуть Україні термінову військово-технічну та фінансову допомогу.

Отже це не зовсім сприятливий сценарій для Кремля. Очевидно, що Москва хитруватиме як і в 2014 р., коли заводила свої війська через території, контрольовані ОРДЛО на Донбасі під виглядом, що це бойовики, а не російські спецназівці. Москву турбує постачання води до Криму. Тож вона спробує пробити коридор до півострова вздовж Приазовських степів. Війська в Білорусі та на східному кордоні з Україною будуть приведені в повну бойову готовність, щоб не давати можливість Україні знімати бойові підрозділи з цих напрямів для надання допомоги на півдні. Нагадаю, що так звані "ДНР" і "ЛНР" постійно заявляють свої претензії на всю територію Донецької та Луганської областей, а значить, захоплення Маріуполя у них у планах, читай Москви. Не даремно Кремль заявляє, що Київ хоче напасти на Донбас (при тому, що це територія України), очевидно готуючи там провокацію, з тим, щоб потім наступати начебто у відповідь. Тому саме на південному напрямку українській стороні слід концентрувати найбільшу увагу. Адже, якщо Москва і наважиться на агресію, то вона буде гібридного характеру і з території ОРДЛО. Для того, щоб не допустити такого розвитку сценарію ЗСУ мають посилити свою координацію та обмін інформацією з НАТО і такими її могутніми країнами-членами як США, Великобританія, Туреччина, Франція, Канада, Польща.

З метою вирішення багатьох безпекових питань з нашими міжнародними партнерами за дорученням Президента України українська делегація на чолі з секретарем РНБОУ взяла участь у Галіфакському міжнародному безпековому форумі. Міжнародні партнери наголосили на непохитності та незмінності сталої підтримки України на її шляху до відновлення територіальної цілісності та суверенітету в умовах російської гібридної агресії. Участь української місії на Галіфакському форумі стала яскравим прикладом практичної дипломатії, адже одразу після закінчення форуму міжнародні партнери України зробили низку заяв. Міністр оборони Канади Аніта Ананд заявила, що канадська сторона розгляне посилення військової місії в Україні на фоні загрози з боку РФ та запропонувала декілька можливих варіантів військової підтримки. Американські сенатори Роб Портман та Джин Шахін запропонували внести до проєкту оборонного бюджету виділення Україні додаткової військової підтримки для збільшення загального обсягу коштів до 350 млн дол.

Міжнародний безпековий форум у Галіфаксі став ефективним майданчиком для підвищення рівня міжнародної підтримки Україні у протистоянні російській агресії. А нам залишається тримати порох сухим та бути напоготові, щоб у ворога не було спокуси перевірити Україну на міцність.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...