Достроковим виборам бути: як змінять правила і чому Зеленський веде небезпечну гру

Президент України Володимир Зеленський має намір розпустити Верховну Раду, але до цього парламент може скасувати мажоритарну систему і знизити прохідний бар'єр до 3%.. Дострокові вибори відбудуться 21 липня.

Очікується, що кампанія стане короткою, а партія Зеленського "Слуга народу" отримає завидний результат.

Що стоїть за розпуском парламенту, хто переможе і чому це може стати першою помилкою Зеленського — з'ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

• В Україні 21 або 28 липня відбудуться дострокові парламентські вибори. Це перше глобальне рішення президента;

• Ймовірно, Верховна Рада під них ухвалить нове виборче законодавство — скасує мажоритарну систему і знизить прохідний бар'єр для партій до 3%. При цьому відкритих списків поки не передбачається;

• Якщо вибори відбудуться за новими правилами — до Ради можуть зайти 7 партій;

• Багато юристів та експертів з конституційного права називають рішення про розпуск політичним. З точки зору Конституції — воно незаконне. У майбутньому його можуть оскаржити у Конституційному Суді.

Що пропонує Зеленський

"Я розпускаю Верховну Раду восьмого скликання. Слава Україні!" — сказав президент на засіданні парламенту в ході звернення до українського народу після інавгурації.

При цьому у властивій собі манері Зеленський потролив чинних нардепів, закликавши їх ухвалити закони про скасування недоторканності, зміну виборчої системи, звільнити глав ГПУ і СБУ, а потім "повісити собі медальки".

Читайте: Зеленський терміново викликав Полторака, який подав у відставку

Офіційна причина розпуску — відсутність коаліції. На думку команди президента, її немає ще з 2016 року. З того часу, як публічно в "Європейській Україні" залишилися дві фракції — Блок Петра Порошенка і "Народний фронт".

Та й сам факт дострокового розвалу парламенту обговорювався відразу ж після другого туру президентських виборів. А напередодні інавгурації Зеленського ідею розпуску підтримували тією чи іншою мірою всі фракції парламенту, крім "Народного фронту". Логічно, адже партія має другу за чисельністю фракцію, а рейтинг нижче 1%.

НФ навіть вийшов з коаліції за два дні до інавгурації, зі спробою запустити процес формування нового об'єднання. В такому разі у президента не було б можливості розпустити Раду, адже до кінця їхньої каденції залишалося б менше 6 місяців.

Але президента це не зупинило, у вівторок, 21 травня, він зібрав усіх голів фракцій на консультації. Не обійшлося без скандалів, лідер Радикальної партії Олег Ляшко спробував зняти зустріч на камеру, але не зміг — дорогу йому перекрили працівники Управління держохорони.

Через 2,5 години на брифінгу для журналістів Олег Ляшко розкрив карти — вибори будуть призначені на 21 липня. "Консультації відбулися, дострокові вибори будуть. Я думаю, що дострокові вибори, орієнтовно, відбудуться 21 липня", — сказав він на брифінгу.

Читайте: "Я не боюся!" Супрун виїхала з України одразу після інавгурації Зеленського

За словами першого віце-спікера Ірини Геращенко, Зеленський має намір просити Верховну Раду провести позачергове засідання, щоб затвердити зміни у виборчому законодавстві.

"Згідно з консультаціями, є така ініціатива новообраного президента: звернутися до Верховної Ради щодо проведення позачергової сесії, на якій провести зміни (виборчого. — Ред.) законодавства. Всі фракції та політичні групи визначатимуться", — зазначила вона.

Зі свого боку співголова депутатської групи "Відродження" Віталій Хомутиннік повідомив, що Зеленський змінами до законодавства запропонував скасувати мажоритарку і знизити прохідний бар'єр до 3%.

Радник Зеленського з юридичних питань Андрій Богдан підтвердив інформацію і заявив, що вже у середу, 22 травня, Рада може зібратися на позачергове засідання. Можуть повністю скасувати мажоритарку, а також знизити бар'єр. У такому разі до Ради можуть потрапити мінімум 7 партій.

У підсумку, рішення про розпуск з'явилося на сайті президента України. Дострокові парламентські вибори призначені на 21 липня 2019 року.

Чи готові партії до виборів і хто переможе

Гіпотетично розстановку сил у майбутньому парламенті може змінити мінімізація прохідного бар'єру. Це можливо лише у разі зміни виборчого законодавства. Як уже зазначено вище, парламент може піти на зниження бар'єру з 5 до 3%. Також значні корективи внесе і скасування мажоритарної системи.

Якщо опустити всі юридичні моменти і прийняти дострокові вибори як факт, то важливо визнати — боротьба за крісла в парламенті буде більш ніж запекла. Дострокові вибори безумовно вигідні для партії "Слуга народу".

Читайте: Вілли, як у олігарха, й дивні перекази: чим володіє Зеленський

За останніми опитуваннями, вона може отримати близько 35% голосів. Не проти дострокових виборів і в БПП. Там вважають, що відносно високий рейтинг Петра Порошенка вийде конвертувати і в його політсилу. Поки його партія зберігає за собою 3 місце за результатами дослідження "Рейтингу" і 4-е — за результатами Міжнародного дослідницького центру BURI.

Раді такій ранній кампанії і в "Опозиційній платформі — За життя". Останні опитування дають їй 2 місце. Аналогічна ситуація і в "Батьківщині", партія на тлі високого рейтингу Юлії Тимошенко отримає непоганий відсоток голосів.

Дивіться відео за темою:

Зниження бар'єру може стати рятувальним кругом відразу для декількох фракцій. За останніми даними, Радикальна партія Олега Ляшка набере 4,9%, "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка та Дмитра Добродомова — 4,6%, "Сила і честь" Ігоря Смешка — 3,9%, "Свобода" Олега Тягнибока — 2, 3%, "Опозиційний блок — Партія миру і розвитку" (Євген Мураєв, Олександр Вілкул, Вадим Новинський) — 2%.

Певні складнощі з достроковою кампанією можуть виникнути у "Самопомочі", але глава партії Андрій Садовий вже закликав усіх іти на перевибори.

Які проблеми чекають на Зеленського

У рішення про розпуск парламенту є дві сторони.

Перша — політична. З цієї точки зору Володимир Зеленський зробив усе правильно. За даними Київського міжнародного інституту соціології за грудень 2018 року Верховній Раді довіряють лише 8% українців.

До того ж рейтинг Зе на піку — краще результату вже не буде. У нього є реальна можливість завести велику фракцію в парламент, а потім сформувати лояльний Кабінет міністрів.

Друга — юридична. І тут у рішенні президента є порушення.

Читайте: Дострокові вибори до Ради: розкрито шанси "партій влади"

Згідно зі ст. 90 Конституції України, є кілька приводів розпустити Раду:

• Парламент не зміг протягом 30 днів сформувати коаліцію;

• Протягом 30 днів протягом однієї сесії відкрити пленарні засідання;

• Після відставки Кабміну протягом 60 днів не сформований новий уряд.

У цьому контексті важливо пам'ятати ще одну норму закону — парламент не може бути розпущений за півроку до кінця своєї каденції. З огляду на той факт, що нинішня Рада почала працюватиме 27 листопада 2014 року, то крайній термін її розпуску — 27 травня 2019 року.

Саме цими нормами, прописаними в Основному законі, вирішила скористатися фракція НФ, вийшовши з коаліції 17 травня. Згідно з усіма правилами, у Ради є 30 днів на формування нової коаліції. Якщо, наприклад, вона буде створена в період з 28 травня до 17 червня — у Володимира Зеленського не вийде розпустити парламент, бо це вже суперечить нормі про 6-місячну роботу Ради.

"Ми оголосили про вихід з коаліції, має минути 30 днів на формування нової. Після цього можуть відбутися вибори, чи ні — це також питання. Конституція прямо говорить про створення коаліції в перші 30 днів після виборів, що відбувається потім — не прописано", — пояснив OBOZREVATEL нардеп від "Народного фронту" Микола Княжицький, а також додав, що ймовірність оскарження рішення про розпуск у судах є.

Як вважає Надзвичайний і Повноважний Посол України, депутат Верховної Ради України першого скликання Володимир Крижанівський, рішення про розпуск може викликати правову колізію.

Читайте: Інавгурація Зеленського: "ЛНР" і "ДНР" зробили першу заяву

Він пояснив, що факт відсутності коаліції в Раді протягом тривалого періоду не було зафіксовано офіційно. Він також вважає, що в майбутньому рішення Зе може бути оскаржене в судах, а також нести реальні ризики для президента.

Крижанівський вважає, що у день офіційного розпуску група народних депутатів "кількістю не менше 45 осіб" може звернутися до Конституційного Суду України про визнання Указу неконституційним. Якщо КС задовольнить це звернення, робота Верховної Ради України поточного скликання має бути відновлена.

Про юридичні наслідки розпуску парламентом Зеленським говорить і юрист Олександр Марусяк.

Крім того, Зеленський, судячи з усього, порушив статтю 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

Читайте: Зеленський розпускає Раду: стало відомо про порушення

Щоправда, у Центральній виборчій комісії вже заявили, що, незважаючи на юридичні прогалини в рішенні, якщо президент підпише указ — вибори відбудуться.

"Згідно з нормами чинного законодавства, якщо виборчий процес почався, то жодне з рішень судів не може зупинити його. Щойно буде оприлюднено указ (указ президента про розпуск Верховної Ради), з наступного дня ми будемо вже у виборчому процесі", — цитує секретаря Центральної виборчої комісії Наталію Бернацьку Інтерфакс-Україна.

Дивіться відео за темою: