Взяли за органи: все про ультиматум Байдена українській владі
У США відбулася зустріч президентів Володимира Зеленського і Джо Байдена. Одним із головних пунктів переговорів була робота антикорупційних відомств в Україні.
У Вашингтоні явно незадоволені, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура ось уже понад рік працює без керівника, бо члени конкурсної комісії блокують кандидатів. До того ж, Верховна Рада досі не ухвалила закон про статус НАБУ і критерії вибору його глави.
Чому НАБУ і САП так важливі для Сполучених Штатів і що буде в разі провалу реформ – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Чим займаються НАБУ й САП і чому це так важливо?
Два нових антикорупційних органи – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – були створені в 2015 році за фінансової та організаційної підтримки західних країн. Головне їхнє завдання – боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади.
Тема прозорої роботи цих відомств є мало не першочерговою вимогою Вашингтона. Американці не раз підкреслювали, що ці два інститути повинні бути незалежними і непідконтрольними чинній владі.
"40 млрд доларів... Приблизно 30% українського ВВП втрачається через корупцію, може й більше... Ми знаємо, що реформи забирають час. Ми знаємо, що олігархи – це потужні противники", – недавно заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
А що не так?
Зараз є дві проблеми, які пов'язані з роботою САП та НАБУ і які, очевидно, турбують Білий дім:
Спеціалізована антикорупційна прокуратура
Це самостійний підрозділ Офісу генпрокурора, який здійснює нагляд за розслідуваннями НАБУ, підтримує держобвинувачення і представляє інтереси українців і держави в судах щодо корупційних злочинів. Раніше прокуратурою керував Назар Холодницький, проте в серпні 2020-го він оголосив про відставку.
Спеціально для обрання нового глави Верховна Рада створила комісію з українських і міжнародних експертів. У неї входять 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Однак запропонованих депутатів критикували опозиційні партії, мовляв, у них немає досвіду в сфері боротьби з корупцією.
"Величезне занепокоєння викликає голосування Ради щодо недосвідчених кандидатів, яким не вистачає доброчесності для участі в комісії з відбору глави САП", – заявляв депутат Європарламенту Міхаель Галер.
Конкурсний відбір також не обійшовся без скандалів. Один із кандидатів зняв свою кандидатуру через нібито несправедливі рішення конкурсної комісії щодо його колег. Нардеп від "Слуги народу" Андрій Костін не пройшов за критерієм доброчесності. А до чинного в.о. голови САП Максима Грищука були питання щодо його декларації.
У підсумку, після перевірки, з 37 кандидатів залишилися тільки два – детектив Національного антикорбюро Олександр Клименко та чинний прокурор ОГП Андрій Синюк. Але й тут виникли проблеми.
Журналіст Юрій Бутусов пояснює, що половина комісії сформована представниками міжнародних організацій, а інша половина – Офісом президента. І учасник конкурсу Синюк – кандидат від влади, "відомий виконанням замовних справ".
"І всіх інших кандидатів, крім Клименка, підконтрольна ОП комісія викинула з конкурсу саме для того, щоб продавити призначення Синюка на пост глави САП", – вважає він.
Про можливий тиск з боку влади також заявляли директор НАБУ Артем Ситник і глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Останній не відкидає імовірності, що Офіс Зеленського спробує скасувати конкурс за допомогою одіозного Окружного адміністративного суду Києва.
Як наслідок, у конкурсній комісії виник гострий конфлікт. Представники від "Слуг народу" перестали з'являтися на засіданнях, і заблокували таким чином її роботу. Міжнародні експерти – Роман Куйбіда, Нона Цоцорія, Драго Кос і Томас А. Файрстоун – пригрозили вийти з процесу через спроби вплинути на конкурс.
НАБУ
Тут у західних партнерів також є питання. Річ у тім, що в квітні 2022 року закінчиться термін роботи чинного директора Бюро Артема Ситника. Однак правил, за якими обиратимуть нового главу, досі немає.
Законопроєкт N5459-1, який повинен змінити статус Бюро і правила проведення конкурсу на посаду керівників, був ухвалений тільки в першому читанні ще в травні. Але далі народні депутати так і не просунулися.
"Уже майже рік... не унормована процедура призначення та звільнення директора НАБУ. Це дуже погано, тому що у квітні 2022 року завершується каденція чинного директора НАБУ і надзвичайно важливо зберегти незалежність антикорупційного бюро, не зламати те, що створювалося важкою працею", – заявив нещодавно Артем Ситник.
Що буде в разі провалу реформ?
Як видно із заяви Вашингтона: США залишаються головним партнером України, однак лише за наявності чесних, реформованих антикорупційних органів – це вирішальна передумова ефективної боротьби з топкорупцією.
Провал реформ може загрожувати стратегічним відносинам з партнерами. Створення антикорупційних органів було однією з умов надання безвізу ЄС і фінансової допомоги Заходу. До того ж, без обрання нового глави САП Міжнародний валютний фонд уже понад рік відмовляється надавати новий транш кредитів.
Отже, США продовжують уважно стежити за обранням керівників антикорупційних органів – це основне завдання для української влади. Тому найближчим часом глава держави повинен забезпечити проведення конкурсу на посаду голови САП. У разі ж саботажу реформи Україна не отримає новий кредит від МВФ і навіть може втратити безвізовий режим з Євросоюзом.