Зустрічний рух

Черговий раунд протистояння Президента з прем'єром, помножений на агонію коаліції - стимул ренесансу ПРіБЮТ. Тематичні переговори дві найбільші фракції починають з понеділка. Порядок денний включає два пункти: коаліція і Конституція.

Кожна сторона має свою в них вигоду і свої застереження. Так, БЮТ поспішає здружитися з ПР проти Банкової, поки Банкова не здружилася з ПР проти БЮТ. Регіоналів бентежить тільки: Тимошенко вже не одна - з "хлопчиком". З Луценком і Ко - повільно, але вірно інтегруються в "сердечну" структуру. З бажанням Бориса Колесникова підсадити Луценко в камеру до Пенчуку це ніяк не корелює. Втім, без одкровень Бориса Вікторовича про те, як першого квітня 2005-го його шантажував Порошенко, повноцінне торжество кримінальної справедливості неможливо. Пускатися в подібні одкровення політична доцільність не велить. По-перше, у шоколадних магнатів сьогодні пречудесні відносини. По-друге, Порошенко близький до Тимошенко, його "5 канал" - єдиний інформаційний ресурс, на підтримку якого Юлія Володимирівна може покластися цілком і повністю.

Спрацьовує логіка: друг мого друга - мій друг. Зробивши над собою якесь зусилля, регіонали можуть закрити очі на "фактор Луценка". Делегували ж вони його в другій Кабмін Януковича. Ахметов тоді особисто умовляв депутатів "благословити" його голосами.

Але як людям Луценка закрити очі на "фактор регіоналів"? Ось в чому питання. Актив "Народної самооборони" на чолі з її батьком-утримувачем Жванією, категорично проти зближення з біло-блакитними. Про що регулярно заявляли публічно. Та й коаліцію трьох Жванія, іже з ним - нашеукраїнські члени "групи в смугастих купальниках", організували саме під випередження ПРіБЮТ.

Зрозуміло, дбали про власний самозбереженні. "Наша Україна" стагнує. На найближчих виборах - якими б вони не були - ні сама партія, ні її сателіти, ні навіть ті, хто просто з нею асоціюються, не мають ні найменших шансів на самостійну гру. Єдина їх рятування - під спідницею у Тимошенко. Яка, між іншим, не безрозмірна. Найближчого колі Юлії Володимирівни - і тому тісно.

Ще один камінь спотикання - Литвин. Політична смерть спікера не в яйці, а в ПРіБЮТ та конституційні зміни. Стати третім зайвим Володимир Михайлович не боїться. Каже: це, мовляв, "килимову доріжку до президентства мені вистелити". І повторює: країні потрібен Литвин. Так-то воно так, але що потім з ним робити?

Завдання змовників - зацікавити його перспективами правок Основного Закону. Адже Литвин, на насправді, не даремний. Правки ці без маніпулювання Регламентом ВР реалізувати навряд чи вийде. У Володимира Михайловича маніпуляції виходять навіть краще, ніж у Адама Івановича. Виправдання залізобетонне: Регламент ВР - не закон, моделювати його можна скільки завгодно.

До того ж за часів неспокійні Раді потрібен досвідчений спікер. Після подій у "Нафтогазі" і "Укртрансгазі" очевидно: Ющенко пішов на беззаконня. Незрозуміло, як далеко він може в ньому зайти. Реалізація Банковій силового сценарію - про який так довго говорили і в який майже ніхто не вірив - почалася. Чим і коли вона закінчиться? Бойових здібностей одній СБУ для тріумфу замало. Теоретично є ще активи Єханурова і Кіхтенко, практично сумнівно, що Гарант наважиться їх застосувати. Кишка у нього все-таки тонка. Так, він був органічний у образі "міцної руки" в 2004-му і в 2006-му. Але в першому випадку за його спиною стояла Тимошенко, у другому - Балога. А сьогодні Банкова підкреслено дистанціюється від активізації силовиків. Виключаючи тим самим прямий взаємозв'язок між рішучістю Наливайченка з Хорошковським і рейтингом Віктора Андрійовича.

Воно й зрозуміло, позиція СП - нічого особистого, тільки бізнес. Цікаво, якою має бути сума відкату, щоб глава держави виставляв на захист інтересів приватної структури з сумнівною репутацією Службу безпеки країни? Тільки не треба говорити, ніби нелюбові Фірташа до Тимошенко достатньо, щоб Ющенко йому допомагав.

Тим більше прикидаючи масштаби наслідків. Цінність крісла Президента в країні-банкруті дорівнює нулю. У країні-банкруті з геть зіпсованою репутацією - тим більше. Цивілізованому світу не дано зрозуміти, як Президент з прем'єром можуть продовжувати знищувати один одного, коли їх загальну Вітчизну в міліметрі від банкрутства.

Але у Ющенка з Тимошенко своя логіка. У Юлії Володимирівни є що протиставити "наїздів" Віктора Андрійовича. Точніше, кого - "орлів Луценка" і власних депутатів. Останні мають не тільки кулаки, але і великі зв'язки в судах - дозволяють заблокувати будь-який чих Банковій ще до того, як він буде сделан.Также - чих ГПУ. Прокуратура дійсно поглядає на СП з підлесливою боязню, проте не настільки їй віддана, як прийнято вважати. Вона буде перша, хто перебіжить на сторону переможця.

При всьому цьому, обороняючи адмінбудівлі, бютівці схильні діяти за принципом: сила є - розуму не треба. Тобто переможців не судять.

Якщо Гарант наважиться йти у свавіллі до переможного кінця, без послуг РНБО йому не обійтися. Тут-то і стануть в нагоді навики запеклого спікера. Найбільш резонансні рішення Радбезу вимагають затвердження Ради. Введення надзвичайного стану - не виняток.

Лазівки, що віддалено нагадують правові, відшукати, звичайно, можна, але навіть беспредел має межу. Та й у РНБО теж не все однозначно. Знаходження в Радбезі Богатирьової - питання часу.

Чим ближче вибори - тим неотвратимее момент її "самовизначення". Присутність Раїси Василівни на Банковій по ходу гонки автоматично ознаменує підтримку Ахметовим Ющенко. Як мінімум - прихильність.

За фактом фіаско Віктора Андрійовича з рахунків разом з ним будуть списані всі опинилися біля у фатальний момент.

Перспектива раннього виходу на пенсію ні Раїсу Василівну, ні що допомагає їй Ріната Леонідовича не влаштовує. Планів щодо створення власної політсили, вперше заявлених у вересневому інтерв'ю "Обозу", Богатирьова не скасовувала.

Ахметов - теж.

Свідченням тому - казус, що трапився з Яценюком під час перебування ще спікером. Молодий і перспективний, він тоді прийшов до Ахметова проситися в "протеже". На що отримав відповідь: у мене вже є протеже - Богатирьова, якщо хочеш, йди "під неї" другим номером.

Яценюк не захотів, а "розкрутка" Раїси Василівни була відкладена до кращих часів. Тепер такі часи настали. Вага складається найкращим чином.

Фото прес-служби Президента України.

З одного боку - особистий дискомфорт пані секретарки від перебування на Банковій.

"Обоз" першим доповів про підготовлюваний її звідти вильоті. Настала пора порозумітися.

Звільнення "пані Секретарки" назрівало давно. За взаємною, можна сказати, бажанням сторін. Проекти відповідного указу готувалися двічі (один з них ми навіть публікували). Поміняти на них дату і підписати - не проблема.

Історія протистояння Балоги з Богатирьовою давня. Початок її датовано приходом екс-гранд дами ПР на Банкову. Новеньку Балога тут же вирішив "побудувати".

Коли Раїса Василівна "будуватися" не захотіла - Віктор Іванович чимало здивувався. Коли відмовилася (на пару з Безсмертним) записуватися в ЄЦ - обурився. І почав підбурювати її з Президентом. Спершу по дрібниці. На зразок того, щоб спотворено передавати Секретарю РНБО усні доручення Президента, а коли прийде пора звітувати, пояснювати главі держави: це чиновниця від тугодум все не так зрозуміла і зробила. Коли пішло "по крупному", Богатирьова сама захотіла "на свободу". Так і сказала, прийшовши до Ющенка: не можу, мовляв, на одному з Балогою гектарі сидіти, відпустіть по-доброму. Гарант слухав, шамкає, плямкає, але конкретної відповіді не дав.

Розлучатися з Раїсою Василівною йому не з руки. Навіть всупереч бажанню Балоги, який підготував, власне, проекти указів про звільнення Богатирьової. Самовільно проштампувати їх президентським факсиміле у нього, правда, духу не вистачило.

Бо для Ющенка Богатирьова - прямий канал комунікації з Ахметовим. Який зайвим не буває. До того ж знаходження колишньої регіоналки в СП, за його розумінням, краще втілення гасла "Схід і Захід разом".

З іншого - перманентні чвари в ПР. Як відомо, головний "актив" "групи РУЕ" - особистий вплив Льовочкіна на Януковича. З чого "нові донецькі" роблять висновок: Януковича простіше кинути, ніж перевиховувати.

Проблема в тому, ким його замінити, на кого постаратися переорієнтувати хоч частину електорату південного сходу? Єдиний варіант - Богатирьова. Треба ж її після Банковій якось працевлаштовувати!

Тим більше в СП свій "фан-клуб Дмитра Фірташа", а Ахметову енд Ко з Фірташем не по дорозі ні в ПР, ні на Банковій.

Згадайте, офіційним поясненням звільнення Богатирьової планувалося зробити її "недостатньо ефективне" противлення Тимошенко в газовому конфлікті. Як же воно могло бути ефективним, якщо покровитель Богатирьової - Ахметов не поділяє думку її шефа - Ющенко про те, що Фірташ - "взірковій достойник и чесний бізнесмен"?

З третьої - наближення кампанії, яка диктує, як було сказано, свої правила. Згаданий розмова Яценюка з Ахметовим стосувався парламентських виборів, але у випадку стрімкого розвитку форс-мажорних обставин Раїса Василівна цілком може стартувати й раніше - в президентські.

Логіка Ахметова проста: навіщо підтримувати Януковича, якщо він неосудний, навіщо підтримувати Ющенка, якщо він безнадійний, навіщо підтримувати Тимошенко, якщо є Богатирьова? Президентом її, безумовно, ніхто не уявляє. Але відколоти частину дезорієнтованого південно-східного електорату їй нескладно. Ще простіше - вигідно прилаштувати "розкольників" перед другим туром. В результаті цього "практикуму" Раїса Василівна заявить про себе по-справжньому автономною політичною одиницею. Рінат Леонідович, стрімко перетворюється з мільярдера на мільйонера (під гнітом безлічі кредитів) - значно заощадить витрати на вибори.

З четвертої - сприятлива ситуація в Раді. Після "кидка" Огризко геть знищені залишки взаємодовіри коаліціантів. Не кажучи про нівелювання пунктів коаліційної угоди. Яке, втім, підписувалося наспіх - рядові депутати навіть прочитати документ не встигли перед візуванням. Їм його просто не роздали.

В умовах відсутності арифметичної більшості чесне слово - єдине, на чому тримається співпрацю.

Дефіцит чесного слова - привід переглянути домовленості. Беспредел Ющенко, в тому числі безпосередньо в ході виборів, здатне зупинити лише одне - зміна Конституції, що передбачає обрання глави держави силами депутатів. БЮТ, який грав найбільш активну роль в процесі напрацювання конституційних правок, на це готовий. Регіонали в принципі теж. Їм тільки внутрішні свої проблеми треба спершу вирішити. Щоб не вийшло, як минулого разу, коли напередодні формалізації ПРіБЮТ до Януковича приїхав Фірташ і подібно поручика Ржевського все опошлив.

Фото прес-служби Президента України.